Українські театри переживають не найкращі часи: відкладені гастролі, зірвані прем’єри, перенесені вистави та неймовірні фінансові втрати.
В таких карантинних умовах живуть сьогодні ті, хто звик до гучних аплодисментів та щоденних аншлагів. Тепер акторам всіх театрів доводиться, як і представникам інших професій, дотримуючись умов карантину, вичікувати його закінчення. Декотрі театри в таких умовах повністю припинили будь-які процеси. Але це не про франківських акторів. Тут не звикли сидіти і вичікувати з моря погоди, пише Західний кур’єр.
Завдяки сучасним засобам зв’язку актори щодня зустрічаються і проводять репетиції. Таким чином вони в будь-який момент готові будуть відновити вистави та з мінімальними збитками повернутися в стрій.
Дві прем’єри не відбулися, ще три заплановані постановки стануть основою наступного театрального сезону, бо тепер вже немає часу їх реалізувати. З таким невтішним жнивом Івано-Франківський національний академічний драмтеатр імені Івана Франка переживає карантинні часи.
Франківський драмтеатр, мабуть, один із небагатьох закладів культури такого рівня, котрий, попри карантин, продовжує працювати. Тому в театрі щодня тривають дистанційні онлайн-репетиції запланованих на цей сезон прем’єр.
Щодня головний балетмейстер театру Дмитро Лека проводить тренінги. А також режисери працюють над запланованими прем’єрами. Усі репетиції та тренування кожен охочий може переглянути у фейсбук і навіть приєднатися. Адже на карантині фізичні навантаження ніхто не відміняв, а тренування і розтяжки із хореографом – ще та фізкультура.
Проте така робота має і свої мінуси. Прем’єри чекають свого виходу, а заплановані стаціонарні постановки та гастролі вимушено переносять на інші «післякарантинні» дати. Чи вдасться акторам ще у цьому сезоні вийти на сцену, сказати важко, адже до його календарного завершення вже дуже близько.
З перших днів карантину дирекція театру ще не знала, як діяти. Тому й планувала залишити покази вистав на камерній сцені, бо там кількість глядачів була обмежена. Тим часом виставами великої сцени були готові пожертвувати. Але не так сталося… Карантинні правила одразу ж вимагали закриття театрів і кінотеатрів. Тому такий вимушений крок фактично поставив на лопатки всю богему.
Це чи не вперше за всю історію театру 27 березня не відбувся традиційний капусник з нагоди професійного свята – Дня театру. А далі суворі будні із запровадженням маскового режиму та тотальних заборон змусили працівників театру займатися самовдосконаленням вдома. Спочатку вони, поки сиділи два тижні у вимушеній відпустці, демонстрували свої кулінарні навики, брали участь у різноманітних флешмобах. Проте з початку квітня вони взялися до роботи із надією ще в цьому сезоні вийти на сцену і зіграти свої улюблені ролі.
Народний артист України, директор – художній керівник Івано-Франківського національного академічного драмтеатру імені Івана Франка Ростислав Держипільський не втрачає оптимізму і переконує себе та своїх підопічних у тому, що варто працювати навіть у таких умовах.
«Деякі театри засіли на дно і нічого не роблять, деякі послали своїх працівників у вимушені відпустки, хтось платить дві третини. Ми після довгих важких думок, внутрішніх переговорів, зваживши на фінансове підґрунтя, вирішили працювати. На даний момент ми працюємо з квітня: ті, хто може, працює дистанційно, когось в рамках законодавчих вимог до десяти людей із чіткими наказами і графіками їхнього виходу ми допускаємо в театр. Вони не перетинаються один з одним і мають усі необхідні засоби захисту і дезінфекції. А творчий склад увесь працює дистанційно», – розповідає директор драмтеатру.
Найбільшої шкоди театру завдає те, що немає коштів ані з продажу квитків, ані від оренди залу. Тому, за словами директора театру, доводиться говорити про збитки як мінімум двох із половиною місяців. А для театру, в котрому йшло по три десятки вистав щомісяця, це просто катастрофа.
18 березня на сцені театру мала відбутися прем’єра головного режисера театру Жуля Одрі «Мадам Елен». Але вимушений карантин почався за день до прем’єри.
Спочатку вистави, котрі мали відбутись у березні, перенесли на травень. Але й досі не відомо, коли вони відбудуться. Придбані квитки автоматично мали б буди дійсними на ті постановки, котрі глядачі хотіли бачити ще у березні-квітні. Проте…
«Якщо карантин таки закінчиться в травні, то до кінця сезону ми таки зможемо реалізувати прем’єрну постановку «Едіпа» за Софоклом у перекладі Івана Франка в режисурі Андрія Приходька», – каже Ростислав Держипільський.
Прем’єра вже і так запізнилася до глядача, бо за усіма наміченими планами на сезон вона мала відбутися 11 та 12 квітня.
Мають надію в театрі, що і перша робота нової режисерки Рози Саркісян, котра була запланована на травень, вийде. Це постановка за книгою Тодда Штрасера «Хвиля». Актори театру гратимуть разом з учнями та ученицями Дитячої театральної майстерні при театрі, а робота присвячена дослідженню травм Другої світової війни. В театрі проводять відкриті онлайн-репетиції цієї вистави. Тому кожен шанувальник театру може, лежачи на дивані, позаглядати за віртуальні куліси театру і побачити, як твориться майбутня вистава.
«Виставу «Гоголь-кабаре» Жуля Одрі, роботу Андрія Бакірова «Кохання в стилі бароко» за Стельмахом і «Ромео і Джульєтту», які планувалися в цьому сезоні, гадаю, будемо змушені перенести на наступний сезон», – з гіркотою зауважує директор драмтеатру.
Традиційно у травні та червні театри переживають не найкращі фінансові часи, оскільки це період, коли закінчується театральний сезон і починаються відпустки. Тому на цей період Ростислав Держипільський навіть не плекає марних надій. Тепер, за його словами, франківським акторам, як, зрештою, і всім театрам України, залишається додрейфувати до кінця сезону, бо ж невизначеність із карантином ставить під загрозу не лише економіку, але й усю культуру.
«За квітень плануємо сплатити середню заробітну плату. Тому що з квітня театр таки дистанційно працює», – каже Ростислав Держипільський.
