Поки влада думає, як підтримати місцевий бізнес під час карантину, ініціативу в свої руки знову взяли активісти. Так уже склалося, що під час кризи в нас спершу гуртується громада, а чиновники з політиками підтягуються десь ближче до виборів. Але зараз не про це.
Уже місяць у соцмережі Facebook є спільнота, яка допомагає франківським підприємцям триматися на плаву. Ті ж, у свою чергу, не забувають допомагати «слабшим», пише «Репортер».
Жива реклама
Ідея створення групи Save FOP Galicia належить місцевій активістці Наталії Сербин. Жінка каже, що свого часу більшість волонтерських проєктів існували лише завдяки підтримці з боку бізнесу. Тепер прийшов час підтримати підприємців.
«Усе почалося дуже спонтанно, – розповідає Наталія. – Знайомий хлопець у соцмережі запропонував купити в нього салат. Мовляв, вони з другом продавали зелень ресторанам, але все закрилося, а в них лишилася партія салату, яку треба реалізувати. І власне після того, як я купила цей салат, то подумала, що було б добре створити онлайн-платформу, де люди могли б купувати продукцію у місцевих виробників».
Зараз у групі понад 4000 учасників. Щоправда, більшість люду там все ж таки купує, а не продає. Але покупці залишають відгуки, рекомендують або не рекомендують одне одному певну продукцію.
«Для нас було принципово, аби покупці залишали в спільноті відгуки, – каже Сербин. – Так ми розуміємо, що це за підприємець, чи якісна в нього продукція. Це жива реклама. Наприклад, у групі можна знайти контакти Олександра Стасюка, який торгує м’ясними продуктами. В нього дуже хороша репутація, він продає багато товару і все завдяки цій живій рекламі».
Звісно, не всі відгуки у групі позитивні. Бо ж виробники, як і споживачі, трапляються різні.
«Були скарги на одного постачальника овочів, – розказує Наталія. – Я попереджала людей, що не рекомендую цього підприємця. Але й тут є нюанси, бо зараз весна, й дехто каже, що в цей період продукція вже й не може бути в ідеальному стані. Але я нікого не покриваю, якщо продавець недобросовісний, то ми про це пишемо. Зрештою, це жива спільнота. Люди самі пишуть, якщо щось не так».
За її словами, наразі у спільноті активно реалізують свою продукцію приблизно 25 місцевих виробників. Популярні «Чесниківський сир» від кооперативу «Еком», свіжообсмажені зерна від «Культура кави» Йордани Дранчук, пахлава Тані Єфремової, а також козячий сир від «Еко-Карпати».
«З активними виробниками ми плануємо запустити рекламну кампанію у Facebook, – говорить Сербин. – Реклама потрібна, хоча багато підприємців не розуміють, для чого це робиться. Люди думають: ну поторгували собі, та й досить. Але для них це може бути можливістю розвиватися в онлайн-продажах і переходити на інший рівень торгівлі. Правда, тут ще треба навчитися комунікувати з клієнтом, навчитися продавати. Я вже не кажу про маркетинг і про роботу з власним брендом».
Щоб дарма не сидіти
Насправді створення групи Save FOP Galicia – це лише один із інструментів для продажів в інтернеті. А для деяких підприємців, як би дивно це не звучало, взагалі перший досвід торгівлі онлайн. У них не просто не було власних сайтів, а навіть сторінок у соцмережах. І це виявилося проблемою, бо у спільноті щодня публікується десяток оголошень, і потрібний товар може просто «загубитися» серед дописів. Систематизувати інформацію взялася маркетингова компанія VIO.agency, яка безкоштовно розробила онлайн-каталог виробників.
«До цієї групи мене запросив хтось із друзів, – розповідає співзасновник компанії Іван Матейко. – Мені стало цікаво, бо ж серед наших клієнтів багато локальних виробників, і ця група могла б стати для них корисною. Тим більше, я вважаю, що найшвидший спосіб вилікувати країну від кризи – це збільшувати обіг коштів всередині країни, підтримуючи бізнес. Ми теж вирішили не сидіти дарма, а зробити щось корисне».
За словами Матейка, зараз в онлайн-каталозі зареєструвалися близько 170 підприємців різного профілю. Там вони виставляють свої товари та пропонують послуги. У майбутньому платформа має стати повноцінним онлайн-магазином.
«Коли ми складали онлайн-каталог, то найбільше часу в нас забрала систематизація підприємців за категоріями, – каже Іван. – Наступним етапом буде фільтрування – хочемо, аби підприємця можна було знайти за послугою, яку він надає, або ж за товаром. Пізніше плануємо додати «кабінет користувача», аби підприємці не надсилали нам свої анкети, а самостійно реєструвалися. Ну, і вже після цього будемо пробувати працювати, як торговий майданчик. Правда, ще думаємо над моделлю. Це може бути модель Prom.ua, де кожен має свій магазин. А може бути модель «Розетки». Тобто людина заходить на сайт, складає собі кошик покупок від різних продавців, а менеджментом і відправкою замовлень займається платформа».
Такий онлайн-магазин, переконаний Матейко, матиме попит і після карантину. Каже, зараз на платформу щодня заходять понад тисяча людей. Це доволі непогано, враховуючи те, що сайт «сирий» і не надто відомий. Але робота триває.
Не лише для себе
Як би там не склалось у майбутньому, але нині «купи-продай» – аж ніяк не основна функція групи Save FOP Galicia.
«Спільнота приємна тим, що тут люди будують стосунки, а це дуже важливо під час кризи, – каже Наталія. – Мені подобається, що підприємці почали комунікувати між собою. Наприклад, є люди, які системно купують одні й ті ж продукти, то наші підприємці почали кооперуватись у плані доставки. Це дуже хороша опція, бо доставка є великою витратою».
Разом з тим спільнота об’єднала підприємців, які не просто заробляють гроші, а й займаються благодійністю.
«Є багато хороших, соціально відповідальних людей, – розповідає Сербин. – Тобто бізнес, який має можливість заробляти через нашу спільноту, допомагає нужденним. До Великодня учасники спільноти пакували кошики для тих, хто зараз у скруті. Є також підприємець, який зі свого заробітку віддає певний відсоток на засоби захисту для медиків. Через нашу спільноту дружини учасників АТО збирали допомогу для воїнів. Тобто ми об’єднали людей, які не просто заробляють, а реально стараються бути соціально активними».
Один із підприємців, пан Мирослав (прізвище чоловік просив не називати) розповідає, що взяв на себе обов’язок годувати безхатьків.
«Роблю це вже чотири роки, двічі на тиждень, – говорить він. – Стараюся робити пожертви. Але я не хочу про це особливо розповідати. Це було б не чесно щодо інших. Я ж роблю це не для розголосу, а для внутрішнього спокою».