Через пандемію коронавірусу та карантин більшість українців взялася працювати дистанційно: ноутбук, комп’ютер, смартфон. Школярі теж вчилися онлайн. Про те, що навантаження на очі зросло у кілька разів, і так зрозуміло.
То як вберегти зір чи не зіпсувати його остаточно? Про це дізнавався “Репортер“.
За словами франківської лікарки-окуліста Тетяни Гром’як, поки що великих потоків пацієнтів у їхній клініці «Точка зору» немає. Але, каже, вони точно будуть, коли знімуть карантинні обмеження. А консультацій по телефону не бракує і зараз.
Найперше пані Тетяна радила б батькам звернути увагу на те, в яких умовах працюють їхні діти. Краще, аби це був ноутбук, ніж телефон, і краще телевізор, ніж ноутбук. Чим менше зображення, що ближче воно до очей, тим гірше.
У кімнаті має бути добре освітлення. Працювати треба лише сидячи – в жодному разі не лежачи.
«Також варто не забувати про таке важливе правило, як 20-20-20, – розповідає Тетяна Гром’як. – Тобто 20 хвилин попрацювали, тоді треба на 20 секунд закрити очі, а потім перевести погляд на 20 футів, що приблизно дорівнює шести метрам. Так очі будуть розвантажуватись».
Якщо ви помітили, що вранці зір добрий, а після роботи далеко не бачите, в очах спалахи та ніби мухи літають – це і є ознаки напруги. У багатьох дорослих користувачів гаджетів розвивається комп’ютерний синдром – зорова втома.
Є багато вправ, які допомагають розвантажити очі, але найбільш дієвий і простий – перевести погляду максимально далеко.
«У такому стані м’язи ока розслабляються, – пояснює лікарка. – А коли переводимо погляд на щось близьке, то форма кришталика змінюється, відбувається зорове напруження».
До речі, захисні окуляри на зорову втому практично не впливають, каже Тетяна Гром’як.
Також лікарка акцентує на прогулянках на свіжому повітрі. Тим більше вони вже стали доступними.
«Для організму, зокрема для очей, дуже важливе перебування на сонці, – говорить Гром’як. – Справа в тому, що під дією ультрафіолетового випромінювання виробляється така речовина, як дофамін. Вона впливає на клітини, зменшується видовження очного яблука, і це є профілактикою міопізації – короткозорості. Тому бажано, аби діти й дорослі мінімум по дві години щодня гуляли на свіжому повітрі».
Звісно, лікарка радить відвідати окуліста, адже при такому навантаженні на очі могло багато чого змінитися. Особливо у дітей. За останні роки, каже Тетяни Гром’як, хвороби очей дуже «помолодшали». Часте використання тих же гаджетів і малорухомий спосіб життя призводять до того, що короткозорість виникає значно раніше.
«Це така будова ока, при якому внаслідок видовження очного яблука зображення фокусується не на сітківку, а перед нею, – пояснює лікарка. – Раніше вона проявлялась у віці 6-7 років, коли діти йшли до школи, й різко збільшувалося навантаження на очі. А зараз раніше, бо вони вже змалечку в телефонах».
Щодо дорослих, то «помолодшала» глаукома. Це важка хвороба ока, яка за пізнього виявлення може призвести навіть до сліпоти. Нині у клініці мають і 35-річних пацієнтів.
«Також значно раніше з’являється вікова макулодистрофія, тобто проблеми з сітківкою, – говорить пані Тетяна. – Це вікове захворювання, яке поступово руйнує чіткий центральний зір».
Тому, якщо ви помітили пониження зору, якщо є почервоніння, болить око, відчуття стороннього тіла, криві та нерівні контури предметів, поява райдужних кіл, плями перед очима тощо – треба йти до окуліста. До речі, часті головні болі також можуть бути причиною якихось негараздів у будові ока.
Проблеми з очима у дітей батьки можуть виявити, спостерігаючи за їхньою поведінкою. Наприклад, чи дитина не нахиляє голову при писанні або малюванні. Якщо тре очі, якщо часто кліпає або примружується…
Дітям треба відвідувати окуліста щороку, каже Тетяна Гром’як. У дорослому віці: до 40 років – раз на два роки, а вже після 40 – як у дитинстві, раз на рік.
Також окуліст радить вживати в раціоні чорниці, адже вони містять лютеїн, який потрібен сітківці. Крім того, фрукти – їх можна і треба їсти якомога більше. Також дітям дуже потрібен кальцій, а його багато у молочній продукції.
Ось ще кілька вправ, які можна робити, аби зняти зорову напругу:
- Міцно заплющити очі на 3-5 секунд, потім відкрити їх на такий же час. Повторювати до восьми разів.
- Швидко моргати близько двох хвилин.
- Встати з-за столу, подивитися прямо перед собою 2-3 секунди, поставити палець на відстані 25-30 сантиметрів від очей, перевести погляд на кінчик пальця і дивитися на нього до п’яти секунд, потім опустити руку. Повторювати до 12 разів.
- Закрити повіки, масажувати їх круговими рухами одну хвилину.
- Трьома пальцями кожної руки легко натиснути на верхню повіку, через пару секунд відпустити. Повторювати 3-4 рази.
Авторка: Світлана Лелик
