В 1930-х роках економічна ситуація Польщі та зокрема Станиславова була не найкращою, тому кожен заробляв, як міг. Інколи охочі заробити вигадували дуже оригінальні методи, які, однак, не схвалювалися кримінальним кодексом. Так, у 1937 році в Станиславові діяла банда вимагачів, яка заробляла на … подружній невірності.
Про цей незвичний «бізнес» міська поліція довідалася від заможного станиславівського купця, який познайомився з привабливою дамою, що мешкала по вул. Баторія (тепер вул. Короля Данила). Дама була заміжньою, але купця це не зупинило, і він запропонував їй романтичне рандеву.
Пані, трохи повагавшись, дала згоду, але попередила, що доведеться почекати, аби її чоловік виїхав у відрядження. Купець чекав кілька тижнів, аж ось одного прекрасного дня отримав таке бажане запрошення. Він вирушив на квартиру до своєї пасії, прихопивши з собою добре вино, фрукти, цукерки.
Господиня дому та її гість приступили до романтичної вечері, аж тут у передпокої залунав дзвінок – раптово повернувся чоловік. Напруживши могутні м’язи і стиснувши сильні кулаки, він рушив до кімнати, де сидів переляканий суперник. Перед очима купця блискавкою пронеслися його подальші перспективи – важкі тілесні ушкодження, лікарня, а може, й цвинтар.
Але обманутий чоловік, трохи погравши м’язами, несподівано запропонував залагодити справу миром. За осквернення сімейного вогнища він вимагав від купця сплатити скромну компенсацію – двісті злотих. Нагадаємо, що середня місячна зарплата у міжвоєнній Польщі складала близько 100 злотих.
Купець важко зітхнув, але заплатив суму, яку від нього вимагали. Трохи відпочивши від стресу, коханець-невдаха зметикував, що вся ситуація вкрай підозріла, і виглядає так, ніби його пасія та її чоловік були у змові. Він звернувся до поліції, яка згодом виявила, що підприємлива парочка ошукала таким чином уже не одного любителя одружених жінок.
Олена БУЧИК
