Ремонтні роботи двохсотрічного храму у селі Кричка, що на Прикарпатті, тривають, не зважаючи на лист із Богородчанської райдержадміністрації із проханням призупинити діяльність. Голова Кричківської сільської ради Дмитро Струк каже, проти громади не піде, пише Суспільне.
У червні цього року парафіяни села Кричка, що на Прикарпатті, вирішили за власні гроші відремонтувати двохсотлітню церкву, яка належить до пам’яток культури місцевого значення. Ремонтом займалися голова релігійної комісії, староста церкви та майстри.
Жителька села Кричка Марія Буграк розповідає, що кошторис не складали, бо дорого. Його вартість – така ж, як вартість всього ремонту храму.
“Якби держава виділила кошти, майстрів, – ми б і слова не сказали. Вони вчепилися за металопластикові вікна, які ми кладемо. Дивіться, які це маленькі віконечка. Ми кладемо на вік цілий, щоб було. Знаєте, яке зараз дерево? Чому всі зараз вдома вставляють пластикові вікна і нормально живуть? Можете зайти в середину, вона (церква -ред.) дихає, там все в плениці (колоді). Вона вся в шпаринах. Вона дихає”, – каже Марія Буграк.
На днях громада отримала лист із Богородчанської райдержадміністрації із проханням призупинити реставраційні роботи. Однак майстри продовжують відновлювати храм, каже староста церковного комітету Василь Глушак.
“Що ж ми порушуємо? Конфігурацію, архітектурні ті, як то кажуть, ми не міняємо. Як старе було, так старе є. Як купол був, такий самий і лишився. А що довелося всі стропіли (крокви -ред.) на куполі поміняти, то вибачайте, – каже Василь Глушак. – А що робити? Дати, хай воно краще загниє, пропаде, чи щось робити?”
Сільського голови Дмитра Струка на робочому місці журналісти Суспільного не застали. У телефонній розмові він повідомив наступне: “Церква ніколи не була у переліку комунальної власності сільської ради. Я знаю, що в церкві почало текти – дах почав протікати”.
Очільник села додає, що громада вирішила зібрати гроші. І вже з цієї суми перекрити дах церкви, щоб зберегти храм.
“Наймати архітекторів – дуже дорого. Громада не потягне”, – каже Дмитро Струк.
Архітектор-реставратор Ігор Панчишин каже, що в охоронному договорі може бути записано, що в разі невиконання його умов – справу передаватимуть в поліцію. Додає, що основна проблема в таких ситуаціях– проблема кошторису.
“В договорах прописується, що насправді кожен пам’яткоутримувач чи пам’яткокористувач сам повинен пильнувати за цим. Хіба би в нього вже справді не було грошей, тоді він звертається до держави або до громадських організацій, шукає спонсорів, щоб дотриматися закону і виконати охоронний договір”, – каже Ігор Панчишин.
Перший заступник голови Богородчанської РДА Василь Понайда телефоном кореспондентам Суспільного сказав, що станом на 21 липня не готовий коментувати ситуацію із храмом у селі Кричка через недостатню кількістю інформації щодо цієї церкви.
Кореспонденти Суспільного надіслали офіційний запит в управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації стосовно кількості пам’яток архітектури, що потребують реставрації.