Хочете змінити постачальника газу? Готуйтесь понервувати. Пише Главком.
На роздрібному ринку газу розгортається справжня війна за платоспроможного побутового споживача. У запеклій сутичці зійшлись головні конкуренти: старі облгаззбути та новий постачальник – компанія «Нафтогаз України», яка з 1 серпня вийшла на ринок газу для населення. «Нафтогаз» на старті запропонував більш вигідну акційну ціну газу та ще й без передплати на весь опалювальний сезон, тоді як облгаззбути виставили помітно вищі «акційні» ціни на умовах передплати. Завдяки чому «Нафтогаз» може демпінгувати? Бо він торгує ресурсом, видобутим в Україні підконтрольною йому компанією «Укргазвидобування». Розрахунок монополіста – швидко переманити споживача і відразу захопити суттєву частку ринку. Саме тому у ЗМІ почалась активна інформаційна кампанія щодо переваг нового ринку. І, звісно, окремі споживачі спробували перейти на вигідніші умови. І ось тут вони наштовхнулись на несподівану перепону.
1 серпня уряд припинив регулювати ціну газу для побутових споживачів, а українці отримали можливість змінити постачальника, вибрати більш вигідні цінові пропозиції. Детальніше читайте тут: «Постачальника можна міняти хоч щодня». Все про нові правила на ринку газу
Свою історію «Главкому» розповів споживач із Черкащини, який змінив постачальника – підписав в онлайн-режимі договір з «Нафтогазом». Щойно це сталося, як до нього прибули працівники з місцевої газової контори. Вони зняли показники лічильника і попередили клієнта, що перехід до іншого постачальника не принесе йому вигоди, оскільки старий постачальник у останній платіжці виставить йому рахунок з боргами. Оскільки споживач завжди вчасно сплачував усі платежі, він не зміг зрозуміти, які до нього можуть бути претензії.
«Главкому» вдалось з’ясувати, про які саме «борги» натякали газівники. «Втікачам» облгаззбути дійсно у «фінальній» платіжці виставляють рахунки за обсяги палива, спожиті у минулі роки, але не приведені до стандартних умов.
Що це означає і чи це законно?
Історія з «приведенням до стандартних умова» знайома українцям з осені 2018 року. Відтоді облгаззбути обраховують реально спожиті обсяги газу усім споживачам з допомогою «морозних» коефіцієнтів. Але оскільки закон про ринок газу вступив у дію з 2015 року, а передбачене ним «приведення» запізнилось майже на три роки, постачальники наполягають: мають право виставити у останній платіжці борг, сформований за період з 2015-го до осені 2018-го. Для тих, хто опалює газом свої приватні будинки, це може вилитися у кілька тисяч гривень у залежності від обсягів споживання. І вигода від переходу до іншого постачальника дійсно може бути нівельована цим боргом.
Що таке «морозні коефіцієнти»
У залежності від місця розташування лічильника газу у побутових споживачів (на вулиці, чи в приміщенні), покази приладу суттєво відрізняються. Тому в 2004 році наказом Мінпаливенерго №116 була запроваджена Методика приведення об’єму газу до стандартних умов, а також запроваджені для різних областей помісячні коригуючі коефіцієнти (приблизно від 0,08 влітку до 1,08 взимку). З допомогою цих коефіцієнтів визначаються обсяги споживання газу, приведені до стандартних умов – це коли газ обліковується при температурі повітря + 20 і стандартному атмосферному тиску 760 мм рт. ст. В Україні діє приведення обсягів спожитого населенням газу до стандартних умов з допомогою «морозних» коефіцієнтів вже два роки, застосовувати їх розпочали після внесення змін до Кодексу газорозподільних систем.
Шантаж чи законна вимога?
Факти такого виставляння боргів «заднім числом» фіксуються в останній місяць у різних куточках України. «Газзбути» вирішили карати тих, хто виходить з-під їх ярма!» – робить висновок у Фейсбуці депутат Кам`янської міськради Андрій Іванченко, який сам стикнувся з цією проблемою. За його словами, з жовтня 2018 року йому нарахували заборгованість майже 503 грн. «Але недоброчесні і непорядні компанії зараз витягли нову надуману заборгованість на суму ще понад 581 грн, нараховану з допомогою температурних коефіцієнтів з 1 грудня 2015 року по 30 вересня 2018-го», – обурюється Іванченко, акцентуючи, що з цією проблемою зіткнулися всі, хто прагне купувати газ на ринкових умовах. Він розмістив у соцмережі лист від керівництва ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», в якому пояснюється, чому компанія нарахувала заборгованість споживачеві-«втікачу».
Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/economics/finances/u-vas-velichezniy-borg-spozhivacham-gazu-prigotuvatisya-do-syurprizu–705820.html
Хочете змінити постачальника газу? Готуйтесь понервувати
На роздрібному ринку газу розгортається справжня війна за платоспроможного побутового споживача. У запеклій сутичці зійшлись головні конкуренти: старі облгаззбути та новий постачальник – компанія «Нафтогаз України», яка з 1 серпня вийшла на ринок газу для населення. «Нафтогаз» на старті запропонував більш вигідну акційну ціну газу та ще й без передплати на весь опалювальний сезон, тоді як облгаззбути виставили помітно вищі «акційні» ціни на умовах передплати. Завдяки чому «Нафтогаз» може демпінгувати? Бо він торгує ресурсом, видобутим в Україні підконтрольною йому компанією «Укргазвидобування». Розрахунок монополіста – швидко переманити споживача і відразу захопити суттєву частку ринку. Саме тому у ЗМІ почалась активна інформаційна кампанія щодо переваг нового ринку. І, звісно, окремі споживачі спробували перейти на вигідніші умови. І ось тут вони наштовхнулись на несподівану перепону.
1 серпня уряд припинив регулювати ціну газу для побутових споживачів, а українці отримали можливість змінити постачальника, вибрати більш вигідні цінові пропозиції. Детальніше читайте тут: «Постачальника можна міняти хоч щодня». Все про нові правила на ринку газу
Свою історію «Главкому» розповів споживач із Черкащини, який змінив постачальника – підписав в онлайн-режимі договір з «Нафтогазом». Щойно це сталося, як до нього прибули працівники з місцевої газової контори. Вони зняли показники лічильника і попередили клієнта, що перехід до іншого постачальника не принесе йому вигоди, оскільки старий постачальник у останній платіжці виставить йому рахунок з боргами. Оскільки споживач завжди вчасно сплачував усі платежі, він не зміг зрозуміти, які до нього можуть бути претензії.
«Главкому» вдалось з’ясувати, про які саме «борги» натякали газівники. «Втікачам» облгаззбути дійсно у «фінальній» платіжці виставляють рахунки за обсяги палива, спожиті у минулі роки, але не приведені до стандартних умов.
Що це означає і чи це законно?
Історія з «приведенням до стандартних умова» знайома українцям з осені 2018 року. Відтоді облгаззбути обраховують реально спожиті обсяги газу усім споживачам з допомогою «морозних» коефіцієнтів. Але оскільки закон про ринок газу вступив у дію з 2015 року, а передбачене ним «приведення» запізнилось майже на три роки, постачальники наполягають: мають право виставити у останній платіжці борг, сформований за період з 2015-го до осені 2018-го. Для тих, хто опалює газом свої приватні будинки, це може вилитися у кілька тисяч гривень у залежності від обсягів споживання. І вигода від переходу до іншого постачальника дійсно може бути нівельована цим боргом.
Що таке «морозні коефіцієнти»
У залежності від місця розташування лічильника газу у побутових споживачів (на вулиці, чи в приміщенні), покази приладу суттєво відрізняються. Тому в 2004 році наказом Мінпаливенерго №116 була запроваджена Методика приведення об’єму газу до стандартних умов, а також запроваджені для різних областей помісячні коригуючі коефіцієнти (приблизно від 0,08 влітку до 1,08 взимку). З допомогою цих коефіцієнтів визначаються обсяги споживання газу, приведені до стандартних умов – це коли газ обліковується при температурі повітря + 20 і стандартному атмосферному тиску 760 мм рт. ст. В Україні діє приведення обсягів спожитого населенням газу до стандартних умов з допомогою «морозних» коефіцієнтів вже два роки, застосовувати їх розпочали після внесення змін до Кодексу газорозподільних систем.
Шантаж чи законна вимога?
Факти такого виставляння боргів «заднім числом» фіксуються в останній місяць у різних куточках України. «Газзбути» вирішили карати тих, хто виходить з-під їх ярма!» – робить висновок у Фейсбуці депутат Кам`янської міськради Андрій Іванченко, який сам стикнувся з цією проблемою. За його словами, з жовтня 2018 року йому нарахували заборгованість майже 503 грн. «Але недоброчесні і непорядні компанії зараз витягли нову надуману заборгованість на суму ще понад 581 грн, нараховану з допомогою температурних коефіцієнтів з 1 грудня 2015 року по 30 вересня 2018-го», – обурюється Іванченко, акцентуючи, що з цією проблемою зіткнулися всі, хто прагне купувати газ на ринкових умовах. Він розмістив у соцмережі лист від керівництва ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», в якому пояснюється, чому компанія нарахувала заборгованість споживачеві-«втікачу».
На прохання «Главкома» «Дніпропетровськгаз Збут» детально пояснив: додаткові нарахування передбачені Законом «Про ринок природного газу» і Кодексом газорозподільних систем. Але через те, що «операторам ГРС забороняли приводити обсяги використаного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків», у газзбутів виникла заборгованість на суму майже 4,1 млрд грн».
«У зв’язку із зміною постачальника газу споживачеві був виставлений борг за період з 1 грудня 2015 року по 30 вересня 2018-го, коли розрахунки за поставлений природний газ проводились без врахування різниці в об’ємах спожитого газу в стандартних і робочих умовах», – повідомили «Главкому» в компанії. І надали редакції перелік позитивних судових рішень у Верховному суді:
640/20866/18
640/20691/18 від 17.06.20
640/20692/18 від 16.06.20
№640/21401/18 від 16.07.20
У постачальній компанії стверджують, що вони неодноразово ініціювали вирішення питання щодо цього боргу ще до відкриття ринку газу для населення. «Але зазначене питання ігнорувалося. Наразі врегулювати цю проблему допоможе законопроєкт 3800-1, який знаходиться на розгляді Верховної Ради», – повідомили в компанії.
«Главком» писав про законопроєкт №3800-1, який покликаний вирішити «проблеми, які виникли за наслідками правового регулювання на ринку природного газу». В законопроєкті пропонується списати заборгованість, що виникла по всьому ланцюгу постачання газу для населення через не приведення обсягів спожитого газу до стандартних умов.
Про проблему з використанням «морозних» коефіцієнтів заднім числом вже повідомив і сайт консультаційного центру «ГазПравда». «Деякі газзбути виставляють рахунки своїм споживачам із значною сумою заборгованості, яка не була зазначена у попередніх рахунках. При цьому споживачам погрожують відключенням газопостачання в разі несплати цього боргу», – стверджує консультаційний центр.
Побутові споживачі, а це прості громадяни, не могли передбачити, що розрекламована можливість придбати газ дешевше може мати такі непередбачувані наслідки. До того відсутність проблем при зміні постачальника всім українцям гарантував регулятор енергоринку. «Право вільного вибору постачальника газу гарантовано. Немає заборон і старий постачальник не має права затримувати, треба лише урегулювати заборгованість», – переконувала 8 серпня член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко під час вебінару на тему «Запуск роздрібного ринку газу: чого очікувати споживачам?».
Щоб захиститися від боргів, виставлених старим постачальником газу, консультаційний центр «Газправда», який створений за сприяння «Нафтогазу», навіть розробив план дій – він передбачає фіксацію таких порушень та написання претензій та скарг до постачальників, уповноважених державних органів влади та суду.
Верховний суд: справа «температурних коефіцієнтів»
Проте, чи готові пересічні споживачі масово воювати у судах? Адже практика таких справ вельми неоднозначна. Ключовими у цьому протистоянні, очевидно, стануть рішення щодо позовів, які вже подані до Верховного суду.
Нині найвища судова інстанція розглядає щонайменше три цивільні справи щодо незаконності застосування до побутових споживачів «температурних коригувань». Свою правоту доводять звичайні споживачі з Волині, Сумщини та Київщини. Після низки інстанцій вони дійшли аж до Верховного Суду. Одну зі справ (позивача з Волині) Велика Палата вже прийняла до розгляду. Засідання суду заплановане на 22 вересня. Фахівці сподіваються, що рішення найвищої судової інстанції зможе поставити крапку в «температурній епопеї».
Історія питання
У 2018 році напередодні опалювального сезону українці почали масово отримувати повідомлення про з вимогою погасити прострочену заборгованість за газ. Сплатити вимагали за різницю між вартістю газу, нарахованою за показами лічильника, та сумою, що виникла через донарахування від облгаззбутів з допомогою «морозних» коефіцієнтів.
Експерти газового ринку закликали побутових споживачів не оплачувати донарахування, адже від них вимагалось доплатити по декілька тисяч гривень. Ця тема відразу набула широкого розголосу, а відтак Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) заборонила операторам газорозподільних систем виставляти такі рахунки. Після проведених перевірок регулятор оштрафував більшість облгаззбутів – кожного на 850 тис грн. Але побутовим споживачам все одно продовжили надсилати повідомлення з вимогою погасити заборгованість.
Постачальники газу зі свого боку наводять логічні аргументи. Вони пояснюють: НКРЕКП включила до тарифів недостатньо коштів на компенсацію втрат газу через неприведення спожитих обсягів до стандартних умов. За даними Асоціації газового ринку, через те, що спожитий газ обліковується побутовими приладами без приведення до стандартних умов, домогосподарства не оплачують втрати газу приблизно на 500 млн кубометрів на рік. Водночас після запровадження газового ринку вузли обліку в точках передачі газу з газотранспортної системи України до газорозподільної системи в автоматичному режимі вимірюють обсяги газу при стандартних умовах, тоді як лічильники газу у побутових споживачів не здійснюють такої корекції і вимірюють кількість палива при фактичній температурі навколишнього середовища. Відповідно облгази зазнають втрат: «Нафтогазу» вони сплачують за обсяги, приведені до стандартних умов, а населення їм платить за нескореговані обсяги газу. Цієї проблеми не було б, якби в Україні, як і в усіх європейських країнах, споживання газу вимірювали не в кубічних метрах, а в енергетичних одиницях. Зараз це неможливо, адже потрібно спочатку переобладнати країну іншими лічильниками. Україна ж робить лише перші кроки в цьому напрямку.
Наталка Прудка, «Главком»
