Фінал Ліги чемпіонів в Києві відбудеться вже наступного тижня. На перший план тепер виходить питання безпеки. Пише Главком.
Фінал Ліги чемпіонів відбудеться 26 травня о 21:45 на НСК «Олімпійський». Ми всі адекватно розуміємо, що завданням для правоохоронних органів, і перш за все, для Нацполіції, стане запобігання надзвичайним подіям, терактам, сутичкам уболівальників. І дуже хочеться сподіватися, що поліція до цього готова. Адже єдину напівофіційну інформацію про цю готовність громадяни можуть отримати переважно з коментарів переважно радників міністра внутрішніх справ. Офіційні ж особи, на жаль, коментують ситуацію доволі рідко. Перелічувати повний список сталих норм безпеки проведення футбольних матчів, які мають бути в арсеналі поліції, перелічувати не варто. Але, ознайомившись із вищезгаданими PR-заявами представників поліції та тих, хто їм «співчуває», виникає кілька ключових запитань.
1. Чи існує зараз єдиний Штаб по координації міжнародної взаємодії та безпеки при проведенні даної спортивної події? Саме такий Штаб був створено при проведенні Євро-2012, з чітким персональним складом та керівником. Це не проста формальність. У разі надзвичайних подій, повинна бути чітка координація та зони відповідальності. А також саме керівник такого Штабу несе повну відповідальність за забезпечення безпеки. Що маємо наразі? Є оргкомітет, який очолюється представником Адміністрації президента. А також проводяться ситуативні засідання із питань безпеки, на яких головують різні чиновники. Тож можна прогнозувати, що апріорі адекватної та злагодженої координації дій в такій ситуація не може бути. А глобальна мета у разі надзвичайних подій – колективна БЕЗвідповідальність.
2. Чи будуть проведені безпекові навчання? З 14 травня увесь центр Києва став на двотижневі затори. Відсутність планування об’їздів, одночасний ремонт трас на Подолі та перекриття руху на Хрещатику, відсутність інформаційних повідомлень для киян – все це вчергове говорить про «геніальність» київських чиновників. Але в контексті безпеки – важливо звернути увагу на фан-зони. Їх облаштування вже почалися. На Хрещатику почали виставляти… решітки. Не робиться головне – поліцейські патрулі вже повинні взяти на постійне патрулювання території навкруги них і перш за все, виявити слабкі та небезпечні місця. Другий аспект – злагоджена робота спецслужб, поліції та МНС під час надзвичайної події в фан-зоні (пожежа, масова бійка, теракт). Для такої злагодженості повинно провести хоча б декілька спільних навчань по координації дій в фан-зонах. Чи будуть вони?
3. Чи використовує Україна можливості органів безпеки інших країн? Поліція заявляє, що вона планує (!) обмінюватися інформацією із іншими країнами щодо вболівальників, які приїдуть в Київ. Як показує практика, у сучасному світі безпека на спортивних об’єктах не може бути повністю забезпечена зусиллями окремо взятої держави. Тому велике значення в справі боротьби з хуліганами і учасниками несанкціонованих акцій протесту набуває ефективно налагоджене міжнародне співробітництво. Однією із команд–учасниць фіналу є британський «Ліверпуль». У Міністерстві внутрішніх справ Британії вже давно створено підрозділ для координації діяльності, пов’язаної з уболівальниками. Він підпорядковується міністру внутрішніх справ та здійснює нагляд за «футбольним законодавством». За кожним футбольним клубом закріплені два співробітники поліції, один з яких веде оперативну роботу, другий – здійснює зв’язок з футбольним клубом і фанатами. Британський футбольний розвідувальний відділ NSIC веде збір, аналіз і передачу оперативних відомостей про «закоренілих» і організованих футбольних хуліганів, які їздять Сполученим Королівством та в інші країни. Співробітниками в роботі використовуються як особисте спостереження, так і матеріали, отримані в ході зйомок прихованими камерами. Інформація накопичується і узагальнюється з урахуванням конкретних осіб. Всі ці дані зберігаються в комп’ютерах відповідно до вимог закону «Про захист інформації». За запитом, вона передається окремим службам і відповідальним за матч посадовим особам в Британії та в інших країнах, які приймають рішення щодо вжиття заходів поліцейського контролю. Ключове запитання: що з цього арсеналу можливостей використає Національна поліція України? І чи взагалі вона про нього знає?
Більше того, футбольні клуби самі надають активну допомогу у виявленні хуліганів-вболівальників. Той самий фан-клуб ФК «Ліверпуль» налічує близько 20 тисяч офіційних членів. За порушення на стадіоні уболівальник Радою клубу може бути позбавлений членства. Одночасно виноситься рішення про заборону виїзду на матчі за кордон. Вживаються інші заходи попереджувального характеру. У них є свої бази даних. Цікаво, Національна поліція України додумалася сконтактуватися із цими фан-клубами для розуміння, хто може в’їхати до України?
Постає також питання: чи взагалі здогадалася Нацполіція залучити до взаємодії фан-клуби вітчизняних футбольних клубів?
4. Чи виконує Україна вимоги УЕФА щодо безпеки на футбольних матчах? У всьому цивілізованому світі, щоб зайвий раз не дратувати уболівальників, поліція керується методом «немає видимого контролю – немає приводу для конфліктів». У день гри практично всі сили поліції сконцентровані на забезпечення безпеки поза стадіоном. Керівництво київської поліції заявляє (всупереч вимогам УЕФА), що на стадіонах будуть знаходитися кілька патрулів всередині огорожі. Відповідно виникає запитання: міжнародні норми, в тому числі й УЕФА, які зазначають, що люди в формі провокують фанатів на агресію – це порожній звук для української поліції? В деяких країнах, наприклад Німеччині, створюються спеціалізовані оперативно-слідчі бригади і групи негайного реагування, але вони повинні мати навички збору, обробки, передачі інформації при вчиненні правопорушень на стадіонах і швидкого документування протиправних дій, бо подальша робота слідчого, прокурора і суду будується в основному на інформації співробітників поліції та відеозаписі. Знову ж таки, залишається сподіватися, що в нинішній поліції України знайдуться такі спеціалісти.
5. Чи розведе наша поліція вболівальників різних клубів? Одне з основних завдань поліції має бути забезпечення відокремленого один від одного руху потоків вболівальників двох різних клубів. Але з огляду на те, як це «вдалося» (розвести дві протилежно налаштовані групи) на 9 травня нашій поліції – виникають серйозні сумніви, чи здатні вони будуть це зробити із дебелими футбольними фанатами. У європейських країнах, щоб уникнути конфліктів між футбольними вболівальниками співробітники поліції зустрічають групи вболівальників на залізничних та автовокзалах, в аеро, морських (річкових) портах, здійснюють їх супровід до стадіону. Для цього, а також для забезпечення безпеки і правопорядку на прилеглій до стадіону території залучаються сили поліції найближчих районів і міст. Про планування подібних заходів від української поліції «ані пари з вуст».
І наостанок.
Для забезпечення міжнародної інформаційної взаємодії створений Національний футбольний інформаційний пункт. Також видано Довідник рекомендацій для міжнародного співробітництва поліції з попередження футбольного хуліганства, в якому є рекомендації щодо створення та діяльності Інформаційного центру, продажу квитків на футбольні матчі, попередження насильства на стадіонах тощо. Дуже хочеться вірити, що «реформована» українська поліція буде здатна хоча б ознайомитися із цим Довідником та здогадається максимально скористатися базами даних щодо небезпечних закордонних ультрас, які вже наступного тижня розважатимуться на вулицях Києва.
Григорій Мамка, колишній заступник начальника Головного слідчого управління МВС України
