На Франківщині розробляють гастрономічний маршрут – «Дорога смаку Прикарпаття».
Так намагатимуться познайомити туристів з місцевими продуктами та допомогти розвитку малого бізнесу, пише Репортер.
Маршрут буде на карті
«Дорога смаку Прикарпаття» – один з елементів ініціативи проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні». Недавно гуцульська овеча бриндзя стала продуктом з географічним маркуванням. Це означає, що лише виготовлений у Карпатах за певними нормами й рецептом сир може носити таку назву – так, як лише ігристе вино, виготовлене в Шампані, може називатися шампанським. Скоро отримати географічне зазначення зможе й коров’яча бриндза.
«Наша область унікальна тим, що ми першими в Україні отримали продукт з географічним зазначенням, – говорить Ірина Фіщук, голова спілки «Дорога смаку Прикарпаття». – Власне, з цього почалася в Україні робота з пошуку продуктів, які мають такий потенціал. Наша бриндзя унікальна тим, що у світі це – автентичний локальний продукт, який показує культуру регіону. А «Дорога смаку» не тільки об’єднує туристичні локації, а й має сприяти розвитку території».
Суть проєкту – у створенні турів, як організованих, так і самостійних. Можна буде замовити готовий тур з виїздом з Івано-Франківська по цікавих локаціях області. Або самостійно відвідати найцікавіші локації з тих, які будуть нанесені на карту. Для розробки надихалися прикладом європейських турів виноробними й сироварними стежками.
«Наша область – доволі розлога і тому буде не одна екскурсія, а кілька, – говорить Ірина Фіщук. – Є екскурсії з ночівлею, а є без. Ціна залежить від програми, але це – доволі демократичний ціновий сегмент. Внутрішній туризм не має коштувати надто багато».
«У мене, наприклад, така пропозиція коштує у межах обіду, – говорить директор «Сімейної ресторації Мулярових» Віталій Качкан. – А тур на полонину, куди ви піднімаєтеся позашляховиком, ночуєте в наметах, коштуватиме десь 2500 грн. А буде й об’єднана дорога, яка може включити 3-4 опції. На сироварні можна замовити дегустацію сиру, екскурсію на ферму, дехто має ночівлю. Виходить, дегустація – десь 150-200 грн, екскурсія – 50-70 грн, ночівля – 300-400 грн».
Також є готова пропозиція для організованої групи: 1200 грн за тур, разом з харчуванням. Дорогу до Франківська люди оплачують самі, а тут їх уже підбирає гід, який проводить їх по дорозі протягом двох днів.
Гості хочуть природи
Відправною точкою у гастротурах обрали франківську «Сімейну ресторацію Мулярових». У крамниці закладу мають організувати шоурум, де туристи чи місцеві гурмани зможуть продегустувати й придбати товари прикарпатських виробників.
«У нашій крамниці постійно проходять дегустації, – розповідає Віталій Качкан. – Також там можна купити продукцію когось із виробників. Поки представлені 12. Згодом плануємо і в ресторані працювати лише з локальними продуктами. Поки що наші страви – лише на 40 % з них. Це м’ясні вироби, крупи, а найбільше – сири й молочні продукти».
Зараз у «Дорозі смаку Прикарпаття» є близько 40 учасників. З часом можуть долучатися ще. Щоб приєднатися до проєкту, треба бути готовим дотримуватися вимог безпеки і культури обслуговування туристів, які виставляють організатори.
Поки що в умовах Covid-19 орієнтуються на українських туристів. У майбутньому планують залучати й іноземців.
«Наша країна має величезний туристичний потенціал. Гостям дуже подобається наша близькість до природи, автентика, – каже Ірина Фіщук. – У європейських країнах туристична галузь є добре організованою, але менше природи у чистому вигляді. Наприклад, недавно ми розмовляли з туристами з Австрії. У них у горах всюди прокладені стежки, все облаштовано. Коли вони заходять на наші дикі полонини, то щиро дивуються».
Сайт проєкту поки що розробляють. Спочатку проводитимуть інформаційну кампанію у Facebook.
Ябка для благодійності
Учасниками проєкту є підприємці з усієї області. Наприклад, ферма «Дубовий кут» біля Вигоди на Долинщині. Там Оксана й Василь Лучківи доглядають породистих овець і роблять сири. Виготовляють звичайні гуцульські – будз, бринзу, вурду, а також закордонні – манчего, пекоріно, рокфор. Також тут є пасіка, ставок з рибою, а власники печуть домашній хліб і роблять своє вино. А ще туристи можуть зупинитися у кемпінгу на території.
Ще одна ферма на Долинщині, яка входить в «Дорогу смаку Прикарпаття», – «Вікінги Карпат». Її відкрили брати Артем та Ілля Хансени, які переїхали на Бойківщину з Донецької області. Брати розводять кіз і коней, а їхні дружини роблять десерти з козячого молока. Для туристів роблять екскурсії, тут можна спробувати подоїти козу, постригти овець, поїздити на конях.
Не обійшлося й без учасників з Верховинщини, наприклад, фермерське господарство «Згарда». Тут виробляють бринзу та інші гуцульські сири за давніми традиціями. Туристи можуть відпочити серед гір, скуштувати місцеві продукти, відвідати майстер-клас з приготування сиру.
Інші учасники – кооператив «Файні ябка» з селища Обертин на Тлумаччині. Цей проєкт – соціальний, весь прибуток витрачають на різні добрі справи.
«Співвласниками є 57 підприємців, які вклали свої кошти. Ми дали свою будівлю, купили обладнання та вирішили реалізовувати соціальні проєкти, – розповідає Любов Станіславська, яка разом з чоловіком Богданом заснувала кооператив. – Наприклад, три роки поспіль школярі, які здали ЗНО з найкращими результатами, отримували премію 10 тис грн. Це дуже мотивувало дітей».
Овочі й фрукти у «Файні ябка» приймають від місцевих: так і селянам користь, і підприємству. Потім їх сушать, консервують, маринують. Туристам влаштовують дегустації, показують місцеві принади.
«Ми виготовляємо різні наливки, настоянки на фруктах. Можемо робити дегустаційні сети, – розповідає Любов Станіславська. – Також в Обертині є локація – замок Злати. Він зовні старовинний, всередині сучасний. Там є піцерія, музей хліба, оглядова вежа. Ще можемо показати породистих голубів, яких самі вирощуємо».
Недавно кооператив розпочав новий проєкт з вирощення качок французької породи мулард. Для співпраці залучили інших мешканців Обертина.
«Охочим давали 20 двотижневих каченят. Через три місяці треба було повернути трьох вирощених, а 17 можна залишити собі, – каже Любов Станіславська. – У нас є качина ферма, плануємо зробити її більш презентабельною, щоб можна було робити туристам екскурсії, дегустувати продукцію. Виготовляємо смачний паштет з печінки цієї качки».
Повністю запустити «Дорогу смаку» зараз заважає пандемія. Остаточно сформувати тури організатори обіцяють до кінця року.
