В уряді анонсували запровадження в Україні карантину вихідного дня. Попередньо, у суботу та неділю працюватимуть лише аптеки, продуктові магазини та АЗС. Громадський транспорт також не зупинятимуть. Обмеження можуть почати діяти уже 14 листопада.
Сайт 24 каналу розповідає, чого стосуватимуться обмеження, наскільки це ефективно і чи не стане значною проблемою для малого та середнього бізнесу.
Як це пояснюють у МОЗ?
На брифінгу 9 листопада очільник Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов анонсував запровадження в Україні жорсткого карантину вихідного дня. Обмеження будуть діяти з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.
Що працюватиме у суботу та неділю:
- продуктові магазини,
- аптеки (зокрема ветеринарні),
- АЗС,
- громадський транспорт.
Заклади громадського харчування працюватимуть лише на виніс. Крім того, рекомендують на вихідні заборонити роботу ТРЦ та проведення розважальних заходів.
Нам дуже важливо – розірвати цей ланцюг передачі хвороби. Зрозуміло, що якщо у суботу й неділю у нас працюють виключно продуктові магазини, аптеки й АЗС, то кількість контактів між людьми у ці два дні буде на мінімальному рівні,
– пояснив Степанов.
Він додав, що повний локдаун буде дуже важко перенести, особливо малому та середньому бізнесу, і така пропозиція МОЗ пов’язана передусім з бажанням знайти максимальний баланс, не зупиняючи повністю економіку.
Ймовірним початком введення обмежень раніше Степанов називав 14-15 листопада. Якщо ж ці заходи не допоможуть – карантин будуть посилювати надалі.
Як це вплине на захворюваність?
Однозначної відповіді на це запитання наразі немає – ефективність, зокрема, буде залежати від того, як буде контролюватися дотримання обмежень і чи всі будуть сумлінно їх виконувати.
Як зазначив у коментарі сайту 24 каналу начальник Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Олег Рубан, в інших країнах уже спостерігали позитивні результати такого розриву соціальної активності, але ми можемо це оцінити лише через 2-3 тижні після впровадження заходу.
Докторка медичних наук, вірусологиня Алла Мироненко своєю чергою зазначає, що тут слід розуміти: люди переважно інфікуються при тісному і тривалому контакті без засобів індивідуального захисту.
Якщо йдеться про розважальні заклади, то, зрозуміло, там ніхто в масках не ходить. Як і у ресторанах теж – їсти у масках ніхто не може. Тобто тут карантин вихідного дня в якихось межах може допомогти. А що стосується магазинів, ми ж там не проводимо багато часу і надягаємо маску,
– пояснила експертка.
Тобто, за її словами, дуже розраховувати на те, що цей захід – суттєво зменшить кількість випадків COVID-19, не варто, оскільки процес інфікування розгортається досить інтенсивно.
Зараз передусім кожному потрібно відповідально ставитися до свого оточення – і на роботі, і в сім’ї. Оскільки саме там люди тісно контактують між собою без масок. Отже, якщо є відповідні симптоми, то краще надягнути маску, чи, за можливості, самоізолюватися – щоб не заразити близьких.
Можливі наслідки для бізнесу
Представники галузей, яких може торкнутися обмеження, б’ють на сполох, оскільки вихідні – той час, коли багато людей мають змогу збиратися сім’єю чи з друзями у тих же ресторанах або кінотеатрах.
Так, Мінкультури виступає проти введення карантину вихідного дня. За словами очільника МКІП Олександра Ткаченка, сотні тисяч українців таким чином ризикують залишитися без роботи.
Заклади культури, очевидно, не є епіцентром для розповсюдження вірусу. Контролювати дотримання карантинних обмежень тут чи не найпростіше: потік людей регулюється, розсадка визначається. Те, щоб відвідувачі перебували у масках та температурний скрингінг – постійно відслідковується, дезинфікуючі засоби завжди в доступі, – пише Ткаченко на своїй сторінці у Facebook.
Тому, додає він, це – рішення, яке нарікає державу на неминучі втрати. Оскільки заборона на роботу в вихідні дні призведе до зменшення і без того критичних доходів на 50% і більше.
Крім того, Ткаченко наголошує на тому, що похід у кіно чи театр робить людей щасливішими у часи пандемії, оскільки це розвантажує їх емоційно.
У Мінікульті закликають не закривати заклади на вихідні / Фото unsplash
Український економіст, член ради НБУ Віталій Шапран нам пояснив, що, дійсно, деякі галузі можуть більше постраждати у цій ситуації: будь-яка дія уряду, який намагається зробити краще, комусь допоможе, а комусь – ні. Тому це буде двосторонній вплив.
В цілому, за словами експерта, введення таких вибіркових заходів сьогодні – доцільне.
Уряду потрібно зараз не тільки зважати на економічні фактори, але ще й дивитися, як саме навантажена система охорони здоров’я – панічні настрої населення або тотальна епідемія також може вдарити по економіці. Тому вони стоять перед складним вибором між ризиками підвищення захворюваності і ризиками зниження економіки,
– зазначив Шапран.
Що важливо, з економічної точки зору, у нас економіка розвивалася краще, ніж прогнозували на початку карантину. Так, деякі Західні аналітики давали темпи падіння економіки близько 8%, а зараз ми бачимо, що, скоріш за все, рік закінчимо з темпами падіння менше 5%. Принаймні про це говорять прогнози Мінекономіки – число 4,8% підтвердили минулого тижня.
Тому, як пояснює експерт, насправді ми не бачимо якихось катастрофічних наслідків через коронакризу, зокрема і для українського експорту. Так само суттєво не знизилися перекази українців, які працюють за кордоном. Хоча у багатьох країнах ЄС ввели суворий карантин.
“В принципі Україна може дозволити собі такий обмежувальний захід, тим більше, що він передбачає не повну заборону, а лише часткову. В цілому, це можна підтримати. Але наскільки він буде оптимальний, оцінити поки що неможливо”, – додає економіст.
Тому карантин вихідного дня може бути таким собі першим, пробним, кроком – щоб подивитися, як обмеження спілкування хоча б на два дні на тиждень вплине на ситуацію з захворюваністю. Поки що – на рівні експерименту.
Автор:Світлана Попова
До уваги прикарпатців: Зеленський хоче запровадити «карантин вихідного дня»
