Франківець Роман Шутка піднявся на Говерлу взимку на велосипеді.
Про це повідомили на сторінці Асоціації велосипедистів в Івано-Франківську у фейсбуці.
Роман Шутка – завзятий фанат крос-кантрійного та ендурного катання. За плечима в нього вже не один рік досвіду тренувань, інструкторства та подорожей горами України та Європи.
Новий 2021-й рік для Романа почався з нових велосипедних викликів: подорожі зимовими Карпатами та, зокрема, на найвищу гору України – Говерлу, на яку він піднявся днями, 23 лютого.
Звісно, піднятись на Говерлу взимку – справа не з безпечних. Тому підготовка була вкрай відповідальною: укомплектувати велосипед, підібрати правильний одяг, стежити за погодними умовами та взяти все найнеобхідніше на випадок форс-мажору.
Роман поділиться власним досвідом щодо того, як максимально безпечно піднятись на Говерлу взимку з велосипедом та отримати безліч захоплюючих вражень від спуску.
МАРШРУТ
Старт відбувався з Козьмещика (с. Лазещина) – г. Говерла – фініш в Козьмещику. Це стандартний туристичний маршрут з жовтим маркуванням. Поїздка планувалась таким чином, щоб мати максимум часу протягом світлового дня (на випадок форс-мажору чи неочікувано повільного підйому). Через це вихід на маршрут був запланований на 06:00 ранку.
Щодо підготовки Роман розповідає, що понад два тижні вичікував комфортну та безпечну погоду. Довелось збирати багато інформації про лавини/лавинонебезпечні ділянки та поведінку в зимових горах, спілкуватись з рятувальниками на рахунок актуального стану туристичних маршрутів. Під час підйому Роман був готовий розвернутись і відмовитись від підйому в будь-який момент, якби покриття стало небезпечним (лід/глибокий сніг) для подальшого підйому чи майбутнього спуску. До речі, заплановану тижнем раніше поїздку на Говерлу довелось скасувати за кілька годин до старту через різке погіршення погодних умов і попередження про 3-ій рівень лавинної небезпеки.
ПОГОДА
Щодо погоди Роман коментує: «Температура коливалась від -7°С вночі до +3°С вдень. На сонці навіть було до +15°С. Рухатись по маршруту було комфортно в віндстоперних велосипедних штанах, термобілизні та велосипедній джерсі. Тільки на самій вершині довелось одягти куртку з віндстопером. Вітер був 2-4 км/год (фактично, штиль). Лише о 12-ій дня на вершині почався досить сильний вітер, але вже на 200 метрів нижче все знову заспокоїлось. Після полудня сніг почав трохи підтавати і їхалось вже не так комфортно, як на початку. Доводилось ще більше уваги приділяти стану натоптаної стежки».
ВЕЛОСИПЕД
Для підйому Роман обрав Marin Rift Zone 3 – цей байк майже ідеальний для таких вилазок. Стокові покришки було змінено на комбінацію Schwalbe Nobby Nic та Schwalbe Racing Ralf для гарного зчеплення. В кількох місцях, де були сумніви, Роман робив тестові мініспуски, щоб не було сюрпризів під час основного спуску з вершини.
Двопідвіс на такому маршруті значно спрощує життя і робить катання комфортним та більш безпечним.
По факту, підйом зайняв 5 годин (з багатьма зупинками для фото/відео), а спуск – в районі 01:40 (також з зупинками для зйомок).
На вершині Роман провів приблизно 1 годину, сфотографувався з усіма бажаючими та поспілкувався зі здивованими рятувальниками з Заросляка.
Попереду на нього чекав довгоочікуваний спуск, заради якого, власне, і задумувався весь цей похід. Вниз Роман проїхав всю дистанцію від вершини до підніжжя та отримав незрівнянне задоволення.
Проте, варто зазначити, що для таких спусків потрібні хороші технічні навички та чималий досвід їзди по снігу та в горах. Інакше травми майже гарантовані.
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ
«Не їздити самому! Якщо ж сталось так, що ніхто з друзів не в змозі скласти Вам компанію, слід максимально ретельно підготуватись до можливих форс-мажорів. Зберегти в телефоні контактні номери рятувальників і, додатково, записати їх на папері на випадок, якщо розрядиться телефон», – наголошує велосипедист.
Обов’язково потрібно зареєструватись у рятувальників з вказанням своїх контактних даних, нитки запланованого маршруту, контактів близьких та часу очікуваного повернення з маршруту. Після вказаного часу рятувальники повинні розуміти, що щось пішло не за планом. Обов’язково потрібно повідомити близьких і друзів про свої плани, та надіслати їм всі ті ж дані, що й рятувальникам (+ запланований трек).
Роман каже: «Потрібно бути готовим провести мінімум дві доби в горах у випадку форс-мажору (різка зміна погоди, травма, заблудився і т.п.). Мати запасний теплий одяг, їжу, світло, термоковдру і пальник. Все це потрібно мати з собою саме для таких випадків. І періодичний зв’язок з рятувальниками та рідними для апдейту свого статусу (“все ок, вже на вершині”, “починаю спуск”, “все ок, але не вкладаюсь в зазначений час фінішу на стільки-то часу” і т.п.)».
Під час подолання маршруту потрібно бути максимально уважним і обережним та не ризикувати. Павербанк для підзарядки повинен бути максимально близько до тіла, щоб залишатись в теплі. Чудово стане в пригоді – поясна сумка під одягом. Це ж стосується і телефону. В ідеалі, потрібно мати запасний кнопочний телефон, який тримає заряд тиждень-два і не так “боїться” холоду, як смартфон.
«Слід вивчити особливості місцевого рельєфу та розташування лавинонебезпечних ділянок. Дізнатись, які маршрути є максимально популярними в зимовий період, щоб збільшити шанси рухатись по добре натоптаних стежках та швидше отримати допомогу у випадку травми. Потрібно мати при собі похідну аптечку, еластичні бинти та іммобілізаційну шину на випадок травми/перелому. А після успішного завершення маршруту – не забути відмітитись в рятувальників», – ділиться велосипедист.
