Для третьокласників Залуквянського ліцею науковці Галицького національного природного парку провели цікаву екскурсію на Касову гору. Мандрівка дітям запам’ятається надовго. Адже Касова гора вважається природною перлиною Прикарпаття й оповита безліччю легенд.
«Гора розташована в межах Бурштинського Опілля, на кількох пагорбах, що прилягають до Бурштинського водосховища. Це унікальний об’єкт з рідкісним поєднанням скелястих горбів і гіпсових скель, вкритих реліктовою степовою рослинністю, – розповідає Оксана Ісарик, фахівець з екоосвіти Галицького НПП. – На Касовій горі росте понад 300 видів рослин. Тут збереглися найбільші у регіоні популяції зникаючих степових рослин: чотири види ковили, три види сон-трави, горицвіт, з десяток орхідей, з-поміж котрих надзвичайно цінні Зозулинець обпалений та Венерині черевички, занесених до Червоної книги України. З птахів можна зустріти сірого сорокопуда, деркача, польового луня».
З вершин Касової гори відкриваються чудові краєвиди на р. Дністер, придністровську долину та Галич, інформує Управління лісового та мисливського господарства.
«Здавна, вся гірська смуга Касової гори була всіяна рідкісним камінням із тонкими прожилками, яке називають алебастром, – розповідає вчителька Залуквянського ліцею Галина Квасній. – У 30-х роках XIX ст. на камінь звернув увагу один із власників Бурштина і започаткував алебастровий промисел. Але масова обробка цього каменю почалася лише через сто років. З алебастру робили підсвічники, попільнички, вази, чорнильниці, пудрениці, скульптурки тварин, риб, птахів. Шаленої популярності алебастрові речі набули в середині 30-х років XX століття. Багато селян займалися продажем і доставкою сировини відомим скульпторам. Такий промисел дуже збіднив природні запаси мінералу».
З Касовою горою пов’язано чимало легенд. Вважається, що колись у лабіринтах карстових печер князь Данило Галицький зберігав золото та коштовності. Інша легенда переповідає, що в таємному сховку в одному з підземних ходів тримав свою скарбницю бовшівський боярин. Одного дня вхід до печери несподівано обвалився – і скарби назавжди залишилися всередині гори. Відтоді люди назвали гору Касовою.
Насправді назва гори походить від слова «косовиця», а не «каса», як вважає більшість.
