Оприлюднення США попереднього поіменного санкційного списку проти найближчого оточення Путіна викликало суперечливі оцінки. Частина політиків і спостерігачів вважає це перемогою, натомість інші говорять про зраду.
Останнє китайське попередження
Нагадаємо, 30 січня Мінфін США опублікував “кремлівський список”, куди увійшло 210 російських чиновників, політиків і олігархів з найближчого оточення Путіна, крім самого президента РФ (114 чиновників і 96 бізнесменів). Це так званий попередній перелік осіб, проти яких можуть бути введені санкції. Нагадаємо, що рішення про розширення санкцій проти Росії було ухвалено ще влітку 2017 року. Головна причина – не війна Росії проти України, а втручання Кремля в президентські вибори США.
До списку потрапила вся російська верхівка: прем’єр Медвєдєв, керівники силових структур, міністр закордонних справ Лавров, прес-секретар Пєсков, радник Путіна – Сурков, глава “Газпрому” Олексій Міллер, відомі банкіри і одіозні олігархи – Роман Абрамович, брати Ротенберги. Спостерігачі назвали його “списком Forbes” або “телефонною книгою”.
При цьому співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд, який консультував укладачів списку, заявив, що мета “кремлівського списку” була в тому, щоб чітко визначити всіх осіб, хто зробив свій статок завдяки протизаконним зв’язків з Кремлем. Але в останній момент, пише експерт, хтось нагорі – поки невідомо, хто саме – перекреслив всю роботу експертів. І замість цього просто переписав імена вищих посадових осіб в адміністрації президента та уряді Росії, включивши в список 96 російських мільярдерів зі списку Forbes.
Трамп не хоче сваритися з Путіним, але дотримується закону
Цей високопоставлений чиновник висміяв урядових експертів, які підготували ще один звіт. Таким чином, закон CAATSA перетворився в неефективний документ, а американські санкції щодо Росії стали виглядати потішними. Але підписавши цю доповідь, глава Мінфіну взяв на себе відповідальність за нього,
– вважає Аслунд.
На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимира Фесенка, список попередній і може коригуватися. Швидше за все, його не підміняли, а корегували.
“За списками був сигнал – офіційних санкцій поки немає, отже, потрібно конструктивно домовлятися. Список з’явився зараз, тому що це умова закону про країни, які становлять загрозу для національної безпеки США, куди, крім Росії, увійшли КНДР і Іран”, – говорить Фесенко.
За словами директора аналітичного центру “Політика” Миколи Давидюка, це натяк Москві, кому Вашингтон дає чорну мітку – що вони співучасники злочинів Путіна, і їх переслідуватимуть усюди.
Це натяк олігархам, що за підтримку Путіна вони стають співучасниками його злочинів. Зокрема, зникнення людей на Кавказі, вбивство Нємцова, війну в Україні, що призвело до мільйонів переміщених осіб, десятки тисяч вбитих, війну в Сирії, газові атаки на дітей. Ці люди будуть в списках нев’їзних, під арештами, не матимуть доступу для ведення бізнесу в США, тому що вони – додатки до корупційного автократичного режиму Путіна,– зазначає Давидюк.
Водночас, як з’ясувалося, є ще й закрита частина списку. Хто туди потрапив – таємниця, але експерти вважають, що в тій частині вже не просто перераховані прізвища. Це велике дослідження того, яким чином ті чи інші російські чиновники і політики заробили мільйонні статки. Тобто описання руху коштів, перелік всіх активів і корупційних зв’язків.
Сміється той, хто сміється останнім
В Росії традиційно зробили вигляд, що від оприлюднення списку їм не холодно ні гаряче. Пролунали жарти на кшталт: як потрапити в “кремлівський список”. Сам Путін віджартувався, що йому навіть образливо, що там немає його прізвища. Втім зробив ніби напівжартівливу, але знакову ремарку: мовляв, як у приказці, треба нести все в дім. Як відомо, диявол криється в деталях. За словами Миколи Давидюка, у фігурантів санкційних списків є два шляхи: або домовитися із Заходом, або повернути гроші в Росію. Частина з них, говорить політолог, намагатиметься домовитися із Заходом про співпрацю, здасть інших “колег”, тільки б не потрапити в ці списки.
Водночас, зауважує фахівець, чиновники і олігархи, які потрапили в списки, розуміють, що, повертаючи гроші в Росію, вони перестають де-факто бути їхніми власниками. Представники близького оточення Путіна стануть рядовими співробітниками адміністрації президента.
Ті олігархи і чиновники, хто не хоче заводити гроші в Росію, але й з Путіним не хоче псувати стосунки, імітують розлучення з дружинами, влаштовуючи скандали через подружню зраду. При цьому на дружину переписують яхту за 300 мільйонів доларів і офшорні компанії з капіталом у два мільярди доларів, нерухомість за кордоном. Таким чином захищають свої капітали,
– вважає Микола Давидюк.
До речі, ЗМІ пишуть, що донька Путіна Катерина Тихонова розлучилася з чоловіком – відомим олігархом Кирилом Шамаловим, який потрапив у “кремлівські списки”.
Те, що перспектива потрапити під санкції США не дуже розвеселила російських чиновників і олігархів, свідчить візит до Вашингтону трьох керівників російських спецслужб. Офіційна мета – переговори щодо ситуації в Сирії, однак, як підкреслюють спостерігачі, в Сирії наразі не настільки сильне напруження, щоб висаджувати такий російський силовий десант у Вашингтоні. Більше того, після публікації чорного списку активи кількох російських олігархів “просіли” загалом на мільярд доларів.
На переконання Володимира Фесенка, є підозри, що існують неформальні, неофіційні санкції у вигляді рекомендацій. Наприклад, не давати кредити компаніям, пов’язаними з фігурантами цього списку, вводити візові обмеження для членів їхніх сімей, обмежити купівлю “списочниками” нерухомості в США. Це може бути в закритій секретній частині доповіді.
Лавров, Медведєв, Шойгу тепер під прицілом США
Американці, на думку політолога, поки не ввели офіційних санкцій з прагматичних причин. По-перше, санкції бажано вводити, коли для цього є привід – відбулося якесь загострення або виникла необхідність саме зараз здійснити тиск на Росію.
Американці розуміють, що санкції – серйозний козир, який не треба кожен раз викладати на стіл. Погрозити, натякнути – цю функцію список виконав. Це чорний список потенційних цілей, але козир не задіяний. Таке профілактичне стримування і загроза,
– вважає Володимир Фесенко.
По-друге, зазначає експерт, Трамп хоче домовлятися з Путіним і не бажає спалювати всі мости. У Білому домі, говорить Фесенко, побоюються, що нова хвиля санкцій по відношенню до всієї російської верхівки призведе до поглиблення конфлікту. А США хочуть залишити вікно для переговорів. Треба домовлятися щодо Афганістану, Іраку, Сирії, продовжувати переговори по Україні.
“США кажуть Росії: ми вам пригрозили, а чи буде приведена загроза в дію, залежить від вас”, – зауважує Фесенко.
Олігарх Абрамович може викрутитися
В свою чергу Микола Давидюк наголошує: санкційний режим – довга гра, яка веде до того, що Путін стає токсичним активом для своїх олігархів.
Якщо раніше Путін був куркою, яка несла золоті яйця, то зараз він – токсичний актив, який знищує своїм рукостисканням кожного, хто до нього підходить. Наближеність до Путіна стала гірше ядерної зброї. Ці люди перетворюються в рядових злочинців глобального масштабу,
– наголосив Микола Давидюк.
Путін з Донбасу не піде, але санкції виконують свою стримуючу роль
На думку Володимира Фесенка, багато олігархів через санкційні списки заворушилися. Тим, кому важливо їздити на Захід, почали давати неформальні сигнали США, що готові дистанціюватися від путінського режиму. Зокрема, керівники “Альфа-Груп” (Михайло Фрідман) пішли з російського оборонного комплексу. Фрідман, розповідає експерт, любить слухати джаз і їздить в Європу і Америку, і він не хоче бути Олегом Дерипаскою, якому заборонений в’їзд у США. Тому деякі олігархи готові втратити гроші, але не бути під американським ударом.
З іншого боку, ці списки підштовхнуть до вимушеної консолідації навколо президента Росії тих, хто залежить від Путіна.
В свою чергу голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень “Соціовимір” Сергій Таран зазначає: санкційні списки проти Росії, як і будь-який інший тиск, зменшують конфлікт на Донбасі, а не провокують його ескалацію. Але запровадження санкцій не означає, що війна зупиниться.
Якби свого часу Захід не запровадив санкції проти Росії, то в Кремля було б бажання піти далі. І військовий конфлікт в Україні був би більш масштабним. Безперечно, що будь-які санкції проти РФ трохи стримують Путіна,
– зазначив політолог.
Війна на Донбасі не припиниться, але санкції стримуватимуть агресію Путіна
Володимир Фесенко також підкреслює: поки діють санкції, РФ змушена займатися переговорами.
У зв’язку з санкціями Путін, звичайно, Крим не поверне і з Донбасу не піде. Але санкції ефективно грають свою стримуючу роль. Саме тому Росія і не пішла далі в 2014 році. І зараз раціонально мисляча частина російська еліта розуміє, що активізація економічного розвитку можлива лише за умови примирення із Заходом. І Путін частково це розуміє. Тому після публікації списків, він поіронізував, але ніяких контрсанкцій і погроз на адресу США не було, – зазначив Володимир Фесенко.
За словами Сергія Тарана, в України є дві зброї проти Росії: санкції і ЗСУ. Тому умовне перемир’я на сході України і запровадження санкцій треба використовувати саме за призначенням – на зміцнення армії. Як розповідає політолог, у Заходу є пріоритетом “план А” – перемовини і дипломатія. А якщо Росія не йде на перемовини, то вмикається “план Б” – надання Україні летальної зброї і санкції.
