5 років тому Микола Чаус назавжди увійшов в історію як суддя, який ховав гроші в банках. Не фінустановах, а звичайних скляних банках.
За півтора десятиріччя роботи він розсуджував різні справи, здебільшого – досить рядові. Але кілька доленосних історій кардинально змінили життя столичного судді.
За ці 5 років його двічі перевозили через кордон України – таємно або й взагалі силоміць. Його місяцями ховали від родини й адвокатів, ймовірно, за допомоги спецслужб. І кілька правоохоронних органів змагались між собою за право вершити долю того, хто колись вершив правосуддя.
30 липня чоловік знайшовся після 5 місяців з моменту його викрадення. Після років перебування в розшуку і спроб отримати політичний притулок за кордоном, Чаус в одних шортах прийшов у сільську раду на Вінниччині.
І одразу фактично “зник” знову.
Розповідаємо, як суддя Чаус, який ховав гроші в банках перетворився на героя, вартого головної ролі в шпигунському романі. І як історія цього – далеко не найвідомішого – судді переплела долі топ-гравців політичного поля з різних таборів.
“Скромний, увічливий, працьовитий”
Микола Чаус родом із села на Чернігівщині, йому 54 роки. У Дніпровському райсуді Києва працював з 2002 року. Значився на посаді до кінця 2017 року: був звільнений восени, вже після викриття в корупції і втечі.
Хоча резонанс і скандали не обійшли суддю стороною, назвати його одним із найбільш одіозних складно. Допоки Чаус не став фігурантом корупційної справи в 2016 році, його ім’я було знайоме широкому загалу буквально за кількома історіями. Це позбавлення прав активістів “Автомайдану” в часи Революції гідності, а також через справу Корбана у 2015 році.
Не такі публічні, але найдавніші звістки про підозри в бік Чауса, згадки про які залишились у публічному доступі, датовані ще 2010 роком. Тоді його запропонував звільнити один із членів Вищої ради юстиції – нині це Вища рада правосуддя, орган суддівського самоврядування.
У роботі Чауса з 8 кримінальними справами побачили порушення норм закону. ВРЮ два роки перевіряла ці претензії і зрештою вирішила, що підстав позбавляти Чауса посади немає.
Наступного разу загроза звільнення, принаймні, формальна, нависла над суддею після Євромайдану. За даними активістів Prosud, Чаус розглядав дві справи, які стосувались поїздки “автомайданівців” до резиденції Януковича в Межигір’ї у грудні 2013 року. В обох випадках у водіїв забрали права.
Один з цих протестувальників – Костянтин Вельтищев – і поскаржився на суддю. Він нібито не зупинився на вимогу даішника, але запевняв, що його автомобіль того дня взагалі не виїжджав із гаража.
Розгляд скарги тягнувся більше року. Спершу Тимчасова спецкомісія з перевірки суддів вирішила, що Чаус допустив порушення, і звернулась до Вищої ради юстиції. Там на першому етапі рекомендували позбавити Чауса посади. Однак остаточне рішення ВРЮ було на стороні судді. Чаус знову залишився з мантією.
Його тоді підтримував і голова Дніпровського райсуду. Як і 2012 року, він дав колезі позитивну характеристику “кваліфікованого, досвідченого, працьовитого судді, який добре знає та вміло застосовує законодавство”:
“Процесуальні документи складає грамотно, обґрунтовано. За рівнем підготовки може розглядати різні категорії справ, у цілому забезпечуючи їх правильний розгляд… Постійно підвищує свій професійний рівень… Скромний, увічливий. У колективі суду користується авторитетом та повагою, до колег по роботі ставиться доброзичливо, до громадян – з повагою”.
Тодішня працьовитість Чауса в умовах “підвішеного стану” сумнівів не викликає. У 2015 він був лідером серед колег за кількістю кримінальних справ: розглянув за рік 122 провадження.
І схоже, “забезпечувати правильний розгляд”, як сказав керівник, він теж вмів. Серед сотен різних історій, під якими Чаус поставив підпис, була одна, мабуть, найбільш значуща для нього і для тодішнього керівництва держави.
Йдеться про справу Геннадія Корбана. Один із соратників Ігоря Коломойського і ворогів тодішнього президента Петра Порошенка був фігурантом справи про викрадення людей і розкрадання майна.
Засідання під керівництвом Чауса тривало 28 годин під супровід конфліктів і потасовок за участі тітушок. Корбан втрачав свідомість, а в суддю летіли пляшки. Зрештою, Чаус арештував “укропівця”.
“Суд, над яким сміється і жахається вся Європа і весь світ”, – описував засідання захисник Корбана, чиє ім’я за три роки стане одним із найвпливовіших у державі.
Адвокат називав суддю “нелегітимним”, очікуючи його звільнення. Адже тоді ж вирішувалась і доля Чауса: суд над Корбаном відбувався в останні місяці до рішення Вищої ради юстиції.
“Юридично у нього є право підписувати якісь рішення, а хто повісить на себе політичну справу замість Чауса? Напевно ніхто”, – говорив захисник.
Цей адвокат боровся з Чаусом і у Вищій раді юстиції.
Одна деталь. Цим адвокатом був Андрій Богдан. Він 3 роки потому очолив Офіс президента Зеленського.
Разом із ним над захистом Корбана працював ще один юрист, який сьогодні змінив опозицію на владу. Це Андрій Смирнов – нинішній заступник голови ОП.
Хабар у банках. Скляних
На початку 2016 року Чаус, здавалось, позбувся свого підвішеного стану. Але проблеми зникли ненадовго.
Уже за місяць ним почало займатись Національне антикорупційне бюро. За твердженням слідства, Чаус просив хабар за м’який вирок. У справі не було гучних імен чи впливових зв’язків. Це була рядова робота “скромного” Чауса: про незаконний перепродаж наркотиків.
Обвинувачена – несудима 74-річна пенсіонерка Світлана з Київщини. У 2013-2014 роках вона кілька разів купувала і продавала сильнодіючі лікарські засоби та наркотичні речовини. “Попалась” на оперативній закупці.
Дочка Світлани написала на Чауса заяву: суддя вимагає гроші. Спершу – 100 тисяч доларів. Згодом сума зросла до 150 тисяч, тобто приблизно 3,7 мільйона гривень. Правоохоронці казали, що Чаус, ймовірно, дізнався, що потрапив в їхнє поле зору, і тому вирішив взяти за свою “працьовитість” дорожче.
Його “вели” півроку. Судний день настав 9 серпня 2016 року. За твердженням НАБУ, ближче до вечора Чаус зустрівся з жінкою навпроти суду і взяв пакет з грошима. Він поїхав на територію садового товариства і на березі озера розділив хабар на дві частини. Гроші розклав у скляні банки. Першу – дволітрову з 80 тисячами доларів – приховав між забором і дорогою, а другу залиш у автівці.
Вже за півтори години після передачі грошей Чаус вернувся в суд і проголосив вирок. Він визнав жінку винною, але 5 років ув’язнення замінив на 1,5 роки умовно.
Того ж вечора правоохоронці дістали схованки судді, і показали його банки з грошима на всю країну.
Чаус не був публічним. Але його дружина потім в інтерв’ю називала справу НАБУ провокацією, в якій звинувачувала оточення президента Порошенка та Артема Ситника. Мовляв, жінка-продавчиня була їхньою давньою знайомою, а гроші раптово приніс інший давній знайомий, нібито пов’язаний із керівництвом Бюро.
Цікаво, що розгляд тієї дрібної, але доленосної “наркотичної” справи не завершився досі. Покарання їй спершу замінили до 3 років років умовно, але потім вироки скасовували. Востаннє справу відправили на новий розгляд у липні цього року.
Як би там не було, 5 років тому в житті служителя Феміди почався новий етап – втеча від Феміди.
Спіймати Чауса. І Порошенка
Тікав Чаус, ймовірно, не власними силами.
“У нього є індульгенція… від влади. Якщо людина веде себе таким чином, значить, йому обіцяли, що ти можеш робити те, що ти вважає за потрібне, і ми тебе прикриємо” – казав у 2016 році адвокат Андрій Богдан.
Його підзахисний Корбан теж не приховував ставлення до Чауса, але показово не бажав йому своєї долі. І сподівався, що той дасть свідчення на топ-посадовців, які, мовляв, давали вказівки “знищити” соратника Коломойського.
Сам Чаус мав зовсім інші плани. Затримати його було неможливо – суддівський статус охороняв. Схвалити це мала Верховна Рада, але депутати були на канікулах. Вони дали свою згоду 6 вересня, коли затримувати вже не було кого.
Наступного ж дня після викриття на хабарі – 10 серпня – суддя оформив відпустку на три тижні. Але так з неї і не повернувся. Як згодом з’ясувалось – виїхав за кордон. Відсутність на роботі пізніше стала підставою для його звільнення.
Дружина Чауса так описувала події тих днів:
“9 серпня чоловік прийшов додому, потім відвіз мене з дітьми до батьків за місто. А 10-го вранці я дзвоню чоловікові – ніхто не відповідає. Я приїхала до Києва і побачила, що ніхто вдома не ночував. Тобто ввечері 9-го серпня чоловік зник”.
Вона говорила, що суддю вивозили нібито не з його волі і руками людей, які представлялись “від Порошенка”.
Після зміни влади втечу Чауса почали розслідувати офіційно. І в матеріалах слідства теж з’явився зв’язок з 5-тим президентом.Наразі справу веде Антикорупційне бюро. Воно публічно не розголошує всіх, кого вважає причетним до вивезення судді. Однак з публічних судових рішень відомо, по-перше, що слідство не вважає цю історію самодіяльністю Чауса. По-друге, за твердженням НАБУ, відповідальним за це був начальник служби безпеки президента Порошенка – його звали Юрій Федоров.
У матеріалах справи йдеться, що працівники держохорони зустрілись в аеропорту в Києві з двома громадян Молдови. Один із них віддав свій паспорт – він був схожий на Чауса, і за документами цього чоловіка суддя і перетнув кордон.
Дещо більше імен називали журналісти зі “Слідство.Інфо”. Вони цитували документи зі справи, в яких як можливі причетні до операції фігурували нардеп Олександр Грановський, якого називали “смотрящим” за судами часів Порошенка, а також два адвокати, які допомагали Чаусу.
Один із цих адвокатів – уже згаданий вище Андрій Смирнов, який наразі працює в команді Зеленського. Він свою причетність заперечує.
Версія про причетність Грановського та Смирнова співпадає і зі словами дружини Чауса. Саме згадані два адвокати, за твердженням жінки, нібито представлялись “від Порошенка”.
П’ятий президент на питання про операцію відповідав ніби як теж із запереченням, але уникаючи прямих фраз:
“Я ніколи в житті не бачив, не чув, не дзвонив, не спілкувався з паном Чаусом. Не знаю його, на щастя. Думаю, що й не буду знати… І не знав його імені до тих пір, поки воно не з’явилося в газетах. Крапка”.
При цьому співрозмовник “Української правди” у колишній команді Порошенка переконує, що тодішній Адміністрації президента не потрібно було вивозити Чауса, бо, мовляв, він не становив загрози і в нього “нічого на команду немає”.
Співрозмовник погоджується, що могли бути “гарячі голови”, які хотіли вислужитись перед главою держави, але запевняє, що це було помилкою.
У той же час, джерело УП у правоохоронних органах називає причетним до вивезення колишнього очільника Головного управління розвідки Василя Бурбу.
“Зниклим” Чаус був не дуже довго. За 5 місяців його затримали в Молдові. НАБУ попросила видати українця на батьківщину. Він, у свою чергу, попросив у молдавської влади притулку. Це поставило екстрадицію на паузу.
Зрештою Чаус отримав від Кишинева відмову. Остаточну – у березні 2021 року. Це мало би наблизити повернення судді в руки Антикорупційних органів України.
Але в шпигунському романі вкотре почалась нова глава.
Як Чауса викрали
На початку квітня 2021 року адвокат Чауса заявив, що екссудю викрали в Кишиневі. “Озброєна група невідомих людей вивезла у невідомому напрямку” – все як і належить шпигунським романам.Чауса вдруге перевезли, як потім з’ясується, через кордон.
Викрадення офіційно підтвердила Молдова. Вже за два дні вони сказали, що встановили частину організаторів і затримали одного підозрюваного.
За офіційною інформацією молдавського слідства, викрадачами були “іноземні громадяни”, які вели листування українською. З Кишинева вони виїхали в Україну.
Українські та молдовські журналісти встановили, що викрадачами цього разу, ймовірно, були люди, пов’язані з українською розвідкою або правоохоронними службами. Згодом молдавське слідство теж публічно заявило, що до злочину мають стосунок “люди зі спецструктур України”.
Офіційний Київ свою причетність заперечував.
Джерело “Української правди” у правоохоронних органах перекрнує, що в Україні Чауса тримали на військових базах у Києві.
Про це також заявляв адвокат екссуді, вказуючи на об’єкт Держприкордонслужби. На базу навіть намагались зайти журналісти телеканалу “Прямий”, що належить Петру Порошенку.
Прикордонники заперечували, що тримають Чауса в себе. Але співрозмовник УП каже, що такий факт дійсно був. Він вказує на іншу базу, але теж ДПСУ – розташовану в Оболонському районі Києва, недалеко від Пущі-Водиці.Місце розташування військової бази, де утримували ЧаусаФото місця розташування військової бази, де утримували Чауса
Це змогли встановити, зокрема, завдяки відеозаписами із Чаусом, які почали з’являтись у травні в анонімному телеграм-каналі.
“Я живий і здоровий і все у мене в порядку. Наразі я перебуваю у повній безпеці і добре себе почуваю”, – говорив екссуддя, поки його адвокати і родина били на сполох і називали його звернення недобровільними і зробленими під тиском.
Що з ним сталось, Чаус не розповідав, як і про місце свого перебування. Однак погрожував викриттям “дуже впливових людей”:
“Щодо викрадення хочу повідомити, що воно дійсно було, але було не зараз, а у 2016 році… Люди, причетні до цього, бояться, що я повернусь і почну говорити”.
Ця теза співпадає з позицією Офісу Зеленського, яка відома УП з власних джерел. Там вважають, що за попередників у спецслужбах існувала група, яка займалась викраденням і прослуховуванням людей. І що нібито саме вона вивозила Чауса з України в 2016 році.
Керівником цієї групи в ОП вважають колишнього головного розвідника Василя Бурбу. Його Банкова майже проголосила своїм публічним ворогом у 2020 році після так званого “вагнергейту”. Злита спецоперація із затримання російських найманців обернулась скандалом для Офісу Зеленського. І винуватцем у цьому призначили саме Бурбу. Його звільнили з посади.
Чотири співрозмовника УП у правоохоронних органах та серед оточення Зеленського кажуть, що Чауса вивезли з Молдови для того, щоб зібрати компромат на Бурбу і Порошенка.
Співрозмовник УП у владних колах ще у травні цього року говорив, що оточення Зеленського не розуміє серйозність історії з викраденням Чауса. І що її будуть розкручувати, використовуючи проти президента.
Село і Чаус, або Знайшовся!
Минуло майже 5 місяців з моменту викрадення колишнього судді, його доля залишалась невідомою, а позиція влади – вперто мовчазною. І раптом у липневу п’ятницю Чаус знайшовся.
Про його появу почали писати в ЗМІ і соцмережах. Спершу підтвердити інформацію офіційно не вдавалось: правоохоронці відмовчувалась або казали, що “перевіряють” відомості, адвокат говорив, що сам прочитав про це у мережі.
З того, що відомо наразі, події розвивались наступним чином. Опівдні 30 липня Чаус прийшов до селищної ради в селі Мазурівка на Вінниччині, розташованому менше ніж за 50 кілометрів від кордону з Молдовою.
“Він прийшов в шортах, весь брудний був, і з голим торсом. Він голодний був, ми йому їсти дали”, – розповів журналістам тамтешній сільський голова.
Із села подзвонили у поліцію. На місце виїхали очільники районної поліції та окружної прокуратури, слідчо-оперативна група.
Згідно з офіційним зведенням правоохоронців, що є в розпорядженні УП, екссуддя назвався, але документів при собі не мав. У сільраді він сказав, що був викрадений “невідомими особами”. Однак під час спілкування з правоохоронцями від написання будь-яких заяв відмовляється. “Видимих тілесних ушкоджень” на ньому не зафіксували.
Він нібито сказав поліції, що хоче поїхати в столичну Службу безпеки України разом з працівниками спецслужби.
“Після чого за власним бажанням прослідував та сів у автомобіль співробітників Могилів-Подільського міжрайонного відділу УСБ України у Вінницькій області… На зазначеному автомобілі громадянин, який представився Чаусом М.О., у супроводі співробітників СБУ… виїхав з місця події”, – йдеться у зведенні.
За даними УП, їхав екссуддя не лише автівкою. Служба безпеки, ймовірно, була готова до “знайдення”, і на Чауса чекав спеціальний транспорт. Під Київ його доставляли, зокрема, гелікоптером.
Усю цю операцію провернули влітку, перед вихідними, коли Верховна Рада пішла на канікули, а політичний сезон закінчився.
Чаус між НАБУ та СБУ
За офіційними даними, поліція повідомила про знайдення Чауса в Національне антикорупційне бюро, яке його розшукувало. Однак коли вся країна вже обговорювала появу втікача, співрозмовник “Української правди” в НАБУ говорив: так, знаємо, але з нами ніхто не контактував.
Пізніше Бюро навіть вийшло з офіційною заявою: закликало “правоохоронців дотримуватися закону і передати підозрюваного” детективам. Адже суддю розшукувало саме НАБУ, і саме воно отримало в суді ухвалу про арешт Чауса.
Однак Чаус швидко опинився під уважним контролем президентської вертикалі. І віддавати “велику рибу” Служба безпеки не поспішала.
Чаус не перший, кого “відбивають” антикорупційних детективів через спецслужбу. Найвідоміший приклад – справа заступника голови ОП Олега Татарова. Її “поховали”, передавши у відомство з президентської вертикалі.
Перший дзвіночок про те, що Чауса, можливо, хочуть відмежувати від НАБУ, з’явився ще до його “знайдення”. В одному з відео з неволі, опублікованих в анонімному телеграм-каналі, екссуддя говорив, що нібито мав конфлікт з директором Бюро. Після цього Артема Ситника нібито вивезли в ліс і побили. Цю історію Чаус пов’язав зі справою проти себе.
“Я особисто не знайомий з Миколою Чаусом, оприлюднена ним інформація щодо мене є повністю неправдивою”, – заперечував Ситник. Уже тоді він припустив, що такі розповіді можуть стати формальним приводом для того, щоб забрати справу в НАБУ через конфлікт.
Знайденого Чауса до “главку” СБУ везли у супроводі кількох бусів. Детективи Бюро дорогою влаштували погоню, у гучномовець вимагаючи від колег зупинитись. Але у відповідь їх підрізали і перекривали дорогу.
Співробітники НАБУ “вели” сбушників аж до будівлі їхнього відомства. Але так і не добились свого. Одні правоохоронців сховали Чауса від інших просто в центрі Києва.
Спершу до нього не допускали навіть адвокатів. Ба більше – не підтверджували захисникам, що їхній клієнт і справді знаходиться під контролем спецслужби.
“Адвокатів, яких залучила дружина, до Миколи Олексійовича Чауса не допустили, – говорив УП ввечері того ж дня один із адвокатів Олександр Вишневий. – Я не виключаю що найближчим часом відбудеться заміна захисників, на потрібних слідству – шляхом впливу на волевиявлення самого пана Чауса”.
Лише наступного дня СБУ нарешті публічно визнала, що суддя-мандрівник у них. І взялась виправдовувати свої дії тим, що розслідує справу про викрадення Чауса:
“У своїх діях Служба безпеки України виходить з того, що згідно з Конституцією України життя людини є найвищою цінністю. І співробітники СБУ виконували свої посадові обов’язки в рамках розслідування… Будь-які спроби представити суспільству інформацію в іншому ключі є звичайними маніпуляціями”.
Офіційно Чаус – не затриманий. За твердженням СБУ, вона навпаки опікується безпекою і здоров’ям екссуді.
Конфлікт із НАБУ при цьому спецслужба не прокоментувала.
Риторику змінили й адвокати – на значно лояльнішу. Після того, як один із захисників таки поспілкувався з Чаусом, вони стали говорити про добровільну співпрацю зі СБУ.
“Справа складна і специфічна, його переслідування політично вмотивоване, – сказав УП адвокат Вишневий. – Як мені відомо, наразі Чаус співпрацює з СБУ у межах розслідування справи про його викрадення… Йому може бути визначено процесуальний статус потерпілого. Відповідно, якщо його співпраця є добровільною та викликана власною ініціативою, то підстав стверджувати про неправомірність дій СБУ наразі немає”.
***
Суддя Чаус до 2016 року – класична “маленька людина”. Непримітний служитель Феміді і владній волі. Таких як він – сотні, якщо не тисячі.
Йому ж не повезло потрапили на перетин чужих інтересів і стати розмінною монетою у великій політиці.
Причому вже двох президентів, яких зрівняла історія “маленького” Чауса.
Соня Лукашова
Нагадаємо Викрадення людини на території іншої держави? «Зробимо його разом!»
Зеленський протягом тижня не виходить на зв’язок із Молдовою у справі викрадення судді Чауса