Мальовниче село Тисів розташоване неподалік Болехова. Саме біля цього села місцеві активісти знайшли місце, де базувалася сотня УПА – «Вікторія». Відомості про сотню були засекречені, тому сьогодні є дуже небагато інформації про її діяльність. Відомо, що сотня сформувалася у 1944-му році для захисту оперативного штабу, який був створений для того, аби відділи Української Повстанської Армії, вже тут сформовані, вишколені, могли перейти через лінію фронту й діяти вже у тилу. За словами дослідників, бійці сотні мали завдання знищувати верхівку вермахту й НКВД. Проіснувала сотня «Вікторія» менше року.
Небайдужі жителі Тисова продовжують досліджувати історію сотні «Вікторія» та історію свого краю. А нещодавно голова первинної організації від пошуково-історичного клубу «Тустань» Віктор Савчук відкрив у рідному Тисові історичний музей. Про унікальні експонати, які відтепер кожен зацікавлений може побачити, відвідавши Тисів, Віктор Савчук розповів журналісту Правда.іф.
– Пане Вікторе, які експонати можна побачити у Вашому музеї?
– Представлені експонати – наші знахідки за минулі 4 роки, тобто це надбання не лише моє, але й моїх друзів. Ми захотіли показати людям частину історії нашого краю.
У кожній вітрині показано певний період. Ось тут – кам’яний вік і бронзова доба, далі – скіфи, черняхівська культура, період Риму, потім – Київська Русь, Середньовіччя, Австро-Угорщина, Перша світова війна, Польща, Друга світова війна і окремо виділена вітрина сотні «Вікторія».
– Які експонати колекції є для Вас найбільш особливими?
– Найрідніші, звісно, це – наші кокарди і тризуби, або якісь значки, написані українською мовою у період, коли наші землі були під Польщею чи Австрією.
– Де були знайдені усі ці предмети?
– Експонати зібрані по усій західній Україні. Ми з друзями часто їздимо до різних місць і проводимо пошукові роботи. Як бачите, у колекції музею понад 1000 експонатів. Музей створено власним коштом. Реставрація усіх знайдених предметів також відбувається за власні кошти. Оскільки я не маю права самостійно проводити реставраційні роботи, то знахідки віддаю спеціалістам. А реставрація таких унікальних предметів – досить дороговартісна.
– А як відбуваються пошукові роботи?
– Ми вивчаємо історію, читаємо книги, досліджуємо будову рельєфу, де приблизно могли бути старі дороги, якісь урочища, тощо.
От наприклад є знахідки, завдяки переказу діда мого товариша, який будував бараки постою сотні «Вікторія». Ми пройшли там із металошукачами і знайшли чимало цікавого, зокрема – запонки, парфуми, чехольчик від гребінця на якому пише «Valentino».
Музей має назву «Патріот». Він відкритий для усіх. Сподіваюся, сюди приходитимуть люди, які цікавляться історією, заїжджатимуть туристи по дорозі до Скель Довбуша.
Розмовляла Любов Загоровська