Рожнятівський районний суд визнав завідувачку акушер-гінекологічного відділення Перегінської районної лікарні винною у неналежному виконанні професійних обов’язків, що призвело до смерті немовляти.
У матеріалах справи зазначається, що обвинувачена з вересня 2016 року займає посаду в.о. завідувача акушер-гінекологічним відділенням Перегінської районної лікарні (з січня 2021 КНП “Перегінська лікарня”).
Лікарка під час ведення пологів у потерпілої в період з 17 год 5 жовтня до 00 год 40 хв 6 жовтня 2017 не діагностувала дистрес плода і не дотримала вимог клінічного протоколу. Зазначається, що відповідно до медичного протоколу медики повинні були провести кесарів розтин.
Внаслідок невірно обраної лікарем тактики пологів новонародженій дитині було спричинено внутрішньочерепну пологову травму та глибоку аспірацію меконіальних навколоплідних вод і крові, які зумовили її нежиттєздатність після народження.
У матеріалах зазначається, що між хибною тактикою лікаря та подальшими несприятливими наслідками є прямий причинний зв`язок.
У суді обвинувачена визнала свою вину частково. Розповіла, що потерпілу при поступленні до лікарні оглянула інша лікарка-акушер, послухала серцебиття дитини, і все було в нормі.
Оскільки потерпіла хотіла, щоб саме завідувачка приймала у неї пологи, то приблизно о 17 год вона приїхала в пологове відділення. У родильному залі під час пологів, крім неї, також були черговий акушер-геніколог, акушер, лікар-неонатолог та медсестра.
Під час пологів велася партограма (графічний запис перебігу пологів, стану роділлі та плода), було відкриття шийки матки, здійснювався запис кардіотокограми. У другому періоді пологів, коли показалася голівка дитини, датчик кардіотокограми не спрацював, тому вона перевірила серцебиття дитини трубкою, однак, нічого не почувши, попросила прослухати серцебиття іншого лікаря акушер-геніколога, яка також нічого не почула.
Оскільки застосовувати кесарів розтин було вже пізно, вона зробила епізіотомію, після чого на другому – третьому поштовхах у породіллі вийшла дитина, однак вже без серцебиття.
Лікарка відразу ж приступила до реанімаційних заходів, які виявилися неефективними. Після пологів вона не повідомила потерпілій та її родичам про те, що дитина померла, оскільки на той час не знала причини її смерті.
Лікарка зазначила, що фетальний моніторинг під час пологів не застосовувався, оскільки серцебиття дитини було в нормі. Потуги у потерпілої тривали близько однієї години, вона слухала серцебиття дитини через кожну потугу, будь-яких негативних змін у дитини не було до врізання голівки, після чого звуковий сигнал датчика кардіотокограми пропав. Другий період пологів за допомогою датчика кардіомонітора не фіксувався.
Лікарка визнає, що під час ведення пологів не діагностувала дистрес плода, однак доклала всіх зусиль для того, щоб дитина народилася.
Потерпіла у суді розповіда, що вагітність проходила добре, не було жодних ускладнень та патологій плода, а тому вона вирішила народжувати дитину в Перегінській районній лікарні по місцю проживання. Завідувачка її запевнила, що все буде добре, а в разі якихось ускладнень при пологах їй нададуть необхідну медичну допомогу.
За словами потерпілої, в якийсь момент під час пологів у родильному залі почалася паніка, лікарі почали сперечатися між собою, заставляли її вставати з акушерського крісла, натискали руками на живіт, після чого взяли білі простирала, якими перев’язали і затиснули їй живіт, від чого їй стало погано, тому їй зробили якийсь укол. Потім їй зробили епізіотомію, щоб дати можливість швидше вийти дитині, і в цей момент народилася дитина. На її запитання, чому дитина не плаче, лікарі запевнили її, що все добре, однак вона відчула, що виникли якісь проблеми. Після цього всі медичні працівники вийшли з родильного залу, залишилася тільки лікар, яка її зашивала. В цей час зайшла її мати, і тоді вона зрозуміла, що дитина народилася мертвою. Вона була дуже схвильована, почала плакати, а тому їй лікар-анестезіолог вколола заспокійливе, і її перевели в палату.
Незважаючи на лише часткове визнання обвинуваченою провини в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, винуватість завідувачки у вчиненому правопорушенні доводиться зібраними під час досудового розслідування та перевіреними у судовому засіданні доказами. Суд визнав завідувачку акушер-гінекологічного відділення Перегінської лікарні винною у неналежному виконанні професійних обов’язків і призначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права займатися акушерською діяльністю на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України її звільнили від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на два роки.
