У Бурштинській громаді на Прикарпатті створюють екопросвітницький проєкт за допомогою муралів. На стінописах зобразять червонокнижних птахів України. Поруч обладнають стенди з QR-кодами, які інформуватимуть про проблему охорони рідкісних птахів.
Про це кореспондентці Суспільного розповів заступник директора Галицького національного природного парку Володимир Бучко.
Ми хотіли зобразити найвразливішу групу — птахів, які потребують нашої допомоги. Наше завдання — кричати до людей з цих великих картин про цю проблему, що кожного року ми втрачаємо рідкісні види птахів, — говорить Володимир Бучко.
Перші мурали екопроєкту створюють на вулиці Січових Стрільців у центральній частині Бурштина, каже голова Бурштинської громади Василь Андрієшин.
Щоб привернути увагу жителів, ми виносимо види птахів, що зникають, з Касової гори на стіни наших будинків. І так кажемо, що маємо піклуватися про цей світ. Бо у нас є Касова гора — це унікальна гора, про неї знають у Польщі, Чехії. Вона унікальна тим, що тут, умовно кажучи, на 1 м² збереглося найбільше біорізноманіття рослинного і тваринного світу у Євразії. І нею ніхто не опікується, і науковці говорять, що нам треба це берегти і примножити — це різноманніття, — розповів Василь Андрієшин.
ДО ТЕМИ: Художник з Івано-Франківська Юрій Пітчук створив мурал в Авдіївці
Символічно, що на першому муралі зобразили птаху, яка цьогоріч потрапила у Червону книгу України, каже Володимир Бучко.
Це — грицик великий. Його цьогоріч внесли у Червону книгу. Він потерпає від того, що знищують його гніздо, через затоплені луки. Є різні чинники, які впливають на популяцію виду. Наприклад, копиця або коса, яка теж зображена на муралі. Цей вид найбільше страждає через браконьєрів. Є крячок малий — цей вид птахів потерпає від постійних повеней, бо вони гніздяться на Дністрі, тому є необхідність створити для них штучні острови, — розповідає Володимир Бучко.
Саме науковець складає описи птахів та як люди можуть їм допомогти. Цю інформацію розмістять на табличках поруч зі стінописом. Також можна буде побачити відеопрезентацію через QR-коди.
І для мене важливо, щоб люди підходили, читали і знали ці види, бо це види Бурштинського опілля, не з Африки чи Австралії. Щоб бурштинці відчули ту атмосферу і зрозуміли, в якому унікальному краї живуть, бо це — ядро біологічного різноманіття. Там найбільше зустрічається рідкісних видів, — розповів Володимир Бучко.
Під час екопроєкту разом з просвітницькою та естетичною справою утеплюють й будинки.
Ідея спочатку була в бурштинських активістів, громадськості — прикрасити місто й утеплити будівлі, бо під мурали використовують пінопласт, але треба гроші. А я запропонував витратити екологічні кошти, якщо малюватимуть мурали на екотематику. І міська рада отримала наукове обґрунтування Національної академії наук, в якому написали: якщо на стінописах зобразити червонокнижні види рослин, тварин і розписати, як їх охороняти, й “винести” Червону книгу на будинки, то це буде гарний екологічний захід та проєкт, — розповів Володимир Бучко.
На сьогодні над втіленням стінописів працює команда івано-франківських художників. Вони одночасно пишуть мурали на трьох будинках, каже митець Олесь Базюк.
Від початку літа почали працювати над дорожньою картою, з вересня взялися малювати, спочатку шестеро митців, а наразі працює четверо, — розповідає Олесь Базюк. — Ідея створити Червону книгу у Бурштині мені сподобалася. Сам читаю статті про тих птахів, усі ми, що б намалювати їх, не схибити.
Спочатку, каже митець, хотів втілити більш асоціативні роботи. Згодом зупинилися на натуралістичних. Над ескізами працював разом з колегою Максимом Гайдученком.
Першопочатково я хотів малювати елементи птахів — дзьоб чи пір’я, але зрозуміли, що краще намалювати птахів у типовій для них позі. Найважливіше, що є такий запит, щоб заохотити людей дізнаватися більше. Бо люди до нас підходять і кажуть, що це все — качки, але це — різні птахи. То ми жартуємо, називаємо свою роботу — “качині” історії”, — розповів Олесь Базюк.
Роботу над стінописами митці планують завершити за три тижні.
Зі слів голови Бурштинської громади Василя Андрієшина, у наступному році проєкт планують продовжити та створити серією муралів червонокнижних тварин та рослин.
