Нові штрафи та обмеження швидкості: як це працює на Прикарпатті?

З Нового року в Україні вступила в силу норма щодо обмеження швидкості в населених пунктах до 50 км/год.

Проте, для багатьох водіїв не зрозуміло, за яку швидкість їх штрафуватимуть: 51 км/год чи після 70 км/год. І чи дійсно вже зросли штрафи за порушення ПДР? Версії звернулись за роз’ясненням до Управління патрульної поліції Івано-Франківської області та експертів.
50 км/год +20 км/год?
Постанову   Про внесення змін до Правил дорожнього руху було прийнято на засіданні уряду 10 листопада 2017 року. Документ набрав чинності з 1 січня 2018 року.
Відповідно до ПДР, тепер рух транспортних засобів у населених пунктах дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Але, згідно діючого КУпАПу (кодифікований нормативний акт, що регулює суспільні відносини по притягненню до адміністративної відповідальності), накладається штраф за перевищення швидкості на понад 20 км/год.
«Кабінет Міністрів України не може вносити зміни до КпАП. У парламенті на сьогодні дійсно є проект змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, які передбачають, що відповідальність наступатиме в разі перевищення швидкості більш ніж на 10 кілометрів за годину від максимально дозволеної. Однак це лише проект, яким керуватися не можна. Сьогодні чинною залишається норма частини першої статті 122 КпАП, згідно з якою визначена відповідальність за «перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж на 20 кілометрів за годину», – в коментарі виданню розповів експерт із конституційного права Олександр Москалюк.
Іншими словами, дозволена максимальна швидкість в межах населених пунктів становить до 50 км/год, але відповідальність настає за перевищення швидкості на понад 20 км/год, тобто 50 км/год + 20 км/год. Маємо – 70 км/год.
КУПАП: «відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів, а перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ч.1 ст. 122 КУпАП «Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху»).
Тож поки що швидкість за яку не штрафуватимуть в населених пунктах становить рівно 70 км/год.
У разі ж, якщо водій перевищив дозволену швидкість більш як на двадцять кілометрів (71 і більше км) на годину, його мають право оштрафувати на 15 неоподаткованих мінімумів.
Множимо 17 гривень (діючий станом на сьогодні неоподаткований мінімум) на 15, і отримуємо 255 гривень. Саме такий штраф заплатить водій.
Якщо ж водій перевищив дозволену швидкість більш як на п’ятдесят кілометрів (101 і більше км/год), то йому доведеться заплатити штраф вдвічі більше – 30 неоподаткованих мінімумів.
Множимо 17 гривень (діючий станом на сьогодні неоподаткований мінімум) на 30, і отримуємо 510 гривень.
«Зниження дозволеної швидкості в населених пунктах до 50 км/год – це загальноєвропейська практика і я до цього позитивно ставлюсь.  У всіх інших європейських країнах так і є», – відзначив у коментарі Версіям журналіст Дорожнього контролю Віталій Мацьоцький.
До слова, МВС пропонує значно підняти штрафи уже найближчим часом, та для цього потрібне рішення законодавчого органу. А він (парламент) поки не поспішає цього робити.

За «п’янку» каратимуть гривнею: нові штрафи (до 40 тисяч!)

Зі зростанням смертності на дорогах можуть значно зрости штрафи. Зокрема, МВС пропонує передбачити кримінальну відповідальність за порушення ПДР, вчинене в стані алкогольного та іншого сп’яніння, що спричинило до нанесення тілесних ушкоджень чи загибелі.
Міністерство пропонує встановити штраф 3400 гривень (зараз штраф за це правопорушення 510 гривень) за перевищення максимально дозволеної швидкості руху більше, ніж на 50 км/год. За залишення місця ДТП пропонується встановити штраф 3400 гривень та передбачити можливість позбавлення  права керування транспортним засобом на строк до шести місяців. У 20 разів пропонується збільшити розмір штрафу за управління транспортом без права керування – він становитиме 10 200 гривень, а за повторне порушення – 40 800 гривень. Особи, позбавлені права керування, порушивши закон, сплачуватимуть штраф у розмірі 20 400 гривень, а за повторне вчинення цього порушення протягом року – 40 800 гривень.

«Всі ці штрафні санкції потрібно розібрати. Тобто є досить велика сума штрафу за керування ТЗ без права керування. Як це буде визначатись? Чи це людина просто, яка забула свідоцтво на право керування ТЗ відповідної категорії, повинна заплатити такий штраф, чи це платить штраф та людина, яка позбавлена права керування, або ніколи його не мала? Але якщо ця людина просто забула документи, то фактично вона має право керувати транспортним засобом. Я вважаю, що наявність при собі свідоцтва на право керування транспортним засобом відповідної категорії – це вже пережиток минулого.
Тобто, є електронні бази, вся поліція їздить з планшетами. Може, людина забула документ, бо має декілька автомобілів і вона має попадати на 10 тисяч штрафу за це? Якщо людина позбавлена прав, скажімо, по ст.130 і вона далі їздить без документів, то тут вважаю, що штраф у 10 тисяч гривень це навіть замало. Але якщо людина просто забула права, вона ж фактично має право на керування ТЗ, то вважаю, що таку людину карати не можна. Але враховуючи, як наша поліція до цього ставиться – вони будуть зловживати цим. Знову ж таки, перевищення швидкості, чим будуть її виміряти? Ми ж бачимо, що є неодноразові відеоматеріали, коли інспектор зупиняє і каже, що глазоміром виміряв, що водій їхав швидше, ніж дозволено. Тож має бути чітко вияснено, хто і за що має нести покарання», – відзначив журналіст Дорожнього контролю Віталій Мацьоцький.
Введення нових штрафів неможливе без внесення парламентом відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тож, нові обмеження за порушення ПДР почали діяти з 1 січня 2018 року, але штрафи поки що залишилися старі.

Чи працює відеофіксація?

Жодна європейська країна не обходиться без системи автоматичної фото-, відеофіксації порушень правил дорожнього руху, яка доволі суттєво дисциплінує водіїв. Навіть у сусідній Польщі впровадження цієї системи чисельністю всього 500 камер за останні роки дало доволі суттєве зниження аварійності.
У Німеччині система відео- та фотофіксації поведінки на дорогах та порушень правил дорожнього руху (ПДР), а також штрафних пунктів має багаторічну історію. Фіксують порушення ПДР у Німеччині за допомогою близько 3500 стаціонарних радарів, що встановлені як на автобанах, так і в населених пунктах. Учасників руху автобанами про контроль та спостереження сповіщають табло з написом Radarkontrolle. Натомість у населених пунктах потреби у попередженні немає. Техніка постійно вдосконалюється, приміром, є системи, що фотографують мотоцикли, тобто – зі спини. Кожний такий пристрій вартує кілька десятків тисяч євро.
Минулого року в ЗМІ неодноразово повідомлялось, мовляв, в Україні вже запустили системи фото- і відеофіксації порушень правил дорожнього руху. Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення у сфері забезпечення дорожнього руху, які зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, які дають можливість здійснити фотографування або відеозапис і функціонують згідно з законодавством про захист інформації).
У межах Києва та деяких інших населених пунктах працює близько 4100 камер, пишуть мас-медіа. Що ж на Прикарпатті?
«Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ДПП на даний час використовує виключно нагрудні відеореєстратори, які не є засобами фіксації правопорушень ПДР в автоматичному режимі з подальшою автоматичною обробкою виявлених порушень», – йдеться у відповіді на інформаційний запит Версій до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області.
Тож наразі працівники поліції не можуть притягувати до адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, оскільки відсутнє відповідне обладнання.
«Фото- та відеофіксація порушень ПДР – це потрібна річ тому, що нам потрібно мінімізувати, скажімо так, ефект порушника з корумпованими працівниками поліції. Тому, кожного разу, коли поліцейський може зупиняти водія зі скаргами і говорити, що він порушив стільки то кілометрів і тут виникають своєрідні відносини, де можуть заплатити деяку суму коштів і поїхати далі. Тому відеофіксація необхідна і треба щоб вона по максимуму працювала в автономному режимі. Хоча, ми досліджували певні проекти і все рівно, інспектор, який розглядає вже самий відеоматеріал, він на свій розсуд каже, чи там є достатні докази для порушення. Тож недоторкані особи: депутати, прокурори, судді – знову уникатимуть покарання», – каже Віталій Мацьоцький.

А що по «єврономерах»?

Як відомо, на Прикарпатті і не тільки, стрімко зросла кількість автомобілів, які не зареєстровані відповідно до українського законодавства та мають значно нижчу за ринкову ціну. Не виключенням є й аварії за участі таких авто. Різниця тільки в тому, що притягнути до відповідальності водія, який рухався «євроавтомобілем» і покинув місце ДТП дуже важко.
Згідно інформації УПП Івано-Франківської області, наразі немає якихось особливих методів роботи із «євробляхами».
«Питання щодо водіїв на «єврономерах» вирішуватиметься найближчим часом, оскільки запровадивши фото- та відеофіксацію порушень правил дорожнього руху по всій Україні та велика кількість транспортних засобів з іноземною реєстрацією ставитиме під сумнів дієвість цієї ініціативи», – йдеться у відповіді на інформаційний запит Версій до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області.
Система розмитнення автомобілів загнала українців в рамки. І чомусь попри те, що ми не є одними з найзаможніших людей Європи, – ціни на автомобілі одні з найдорожчих на континенті.
«В заможних країнах Європи можна придбати собі б/у автомобіль за 1000 євро. Нас змушують пройти розмитнення, яке є найдорожчим серед європейський країн, – обурюється Віталій Мацьоцький. – Скажімо, у Прибалтійський країнах це все обходиться не більше 300 євро. У нас же – у кілька тисяч євро. Тобто, людей керівники держави загнали в ситуацію, коли вони їздять на цих «бляхах». Тому, що кожна людина хоче по своїй потребі мати автомобіль, щоб вільно і комфортно пересуватися. Але не кожен має змогу заплатити за автомобіль велику суму коштів, враховуючи доходи наших громадян. Але той факт, що ці автомобілі присутні у нас на дорозі і вони ніяк не реєструються – це дуже негативний факт. Тому, що є дуже багато випадків ДТП, коли водій просто покидає свій автомобіль на «бляхах» і просто покидає місце ДТП. І тоді спробуй знайти, хто вчинив аварію, в якому стані він перебував. Це вже нереально вичислити. Єдиний вихід або вводити тимчасовий облік на рік тих автомобілів з річною оплатою в 200-300 доларів/євро. Або ж зробити доступне розмитнення в межах 500 євро, щоб людина могла собі пригнати автомобіль, розмитнити його і їздити з нормальними документами».