В Івано-Франківській територіальній громаді є чотири патронатні сім’ї, в які впродовж 2021 року влаштували п’ятьох дітей. Про це в етері Суспільного розповіла начальниця служби у справах дітей Івано-Франківської міської ради Ірина Рохман, пише Суспільне.
Про те, що таке патронатна сім’я, як працюють патронатні вихователі і які особливості виховання дітей у таких родинах, – читайте у матеріалі.
“У мене було двоє дітей на патронаті: одну виховувала пів року, другу – рік”, – розповідає Світлана – перша франківська патронатна мама. Жінка каже, що її патронатні діти “привчалися до всього: як поводитися у ванній, за столом, в гостях, сервірувати стіл, вчилися бути відповідальними”.
Зі слів Світлани, для такої праці треба “дуже багато терпіння, бути спостережливою і не завжди вірити тому, що кажуть діти”.
“Діти дуже багато фантазують, дуже хитрують. Все, що діти кажуть, треба 10 разів прослухати, 150 разів через “сито просіяти” і подивитися, де правда, а де ні”, – говорить Світлана.
Жінка каже, що перед тим, як стати патронатною мамою, разом із помічником пройшла 12-денне навчання, а через рік – одноденний курс підвищення кваліфікації. Зі слів Світлани, для допомоги патронатним батькам створили спеціальну команду, куди залучені різні фахівці: муніципальна поліція, медики, освітяни, психологи, юристи.
“Всі мають мій номер телефону, і я маю телефони всіх. У будь-який час можу потелефонувати та порадитися”, – каже Світлана.
Зараз, додає жінка, знову планує взяти дитину на виховання. Каже, що не перериває зв’язок з дітьми, які виховувалися в її сім’ї: вітає їх зі святами, час від часу забирає на канікули або на декілька днів.
“Патронатні сім’ї – це тимчасові сім’ї. Складна життєва обставина – сім’я має проблеми – діти потрапляють у патронатну сім’ю. Виправляється ситуація – дітей повертають в біологічну сім’ю. Перебуваючи в патронатній сім’ї, дитина не втрачає контакту з родиною”, – пояснює директорка центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Леся Дикун.
Патронатна форма виховання, зі слів начальниці служби у справах дітей Івано-Франківської міської ради Ірини Рохман, – найм’якша форма виховання, наближена до сімейної.
“Якби у нас не було патронату, ми всіх дітей у складних життєвих обставинах змушені були б улаштовувати в Центр соціально-психологічної реабілітації, де дитина перебуває до дев’яти місяців”, – каже Ірина Рохман.
Вона додає, що у патронатній сім’ї дитина може жити від місяця до пів року, але якщо є потреба, термін продовжують. За цей час служба у справах дітей працює, щоб умови й атмосфера в біологічній сім’ї поліпшилися й дитина могла туди повернутися. Якщо ж цього не відбувається, то дітей віддають у заклади інтернатного типу, прийомні сім’ї або усиновителям.
Патронатний вихователь обов’язково повинен мати помічника, адже спостерігати за дитиною треба цілодобово, каже Ірина Рохман. Вона додає, що помічниками “не обов’язково мусять бути подружні пари, але й сестри, мама і син або дочка”.
Першу патронатну сім’ю на Івано-Франківщині створили у Косові свекруха і невістка: батько патронатної дитини перебував за кордоном, а мама поїхала на лікування зі старшим сином.
За словами Ірини Рохман, за свою працю патронатні вихователі отримують 11 500 грн на місяць, а тому не мають офіційно працювати деінде. На кожну дитину щомісяця виплачують суму, що дорівнює двом з половиною прожитковим мінімумам: до шести років – це 4 900 грн, після шести – 5 800 грн. А дітям з інвалідністю та до року передбачені три прожиткові мінімуми.
Усього, зі слів Ірини Рохман, в Івано-Франківській територіальній громаді на обліку перебуває 172 дитини-сироти й позбавлених батьківського піклування, 89% дітей забезпечені сімейними формами виховання. 19 дітей перебуває на повному державному забезпеченні, і їм шукають сім’ї.
Перші дві угоди з міським головою Івано-Франківська про створення патронатних сімей представники служби у справах дітей підписали 6 лютого 2020 року.
