З початку 2021 року семеро прикарпатських дітей стали жертвами сексуального насильства від родичів. Загалом в Івано-Франківській області від домашнього насильства потерпіли 95 дітей. Це — ушестеро більше у порівнянні з минулим роком.
Про це в ефірі Суспільного розповіла начальниця відділу ювенальної превенції Прикарпаття Алла Бойчук.
Цього року семеро дітей постраждали від сексуальних злочинів у сім’ях — від вітчимів, батьків, братів. Здебільшого це — маленькі діти 10-11 років, є навіть 6-річні. У кожному з цих випадків поліція встановила всі обставини. Для роботи з дітьми-жертвами ми застосовуємо методику “зеленої” кімнати, де з дітьми розмовляють психологи. Поліцейські дітей самі не допитують. Усіх злочинців поліція встановила, їх затримали. У чотирьох випадках справи уже направлені до суду, а ще щодо трьох – слідство триває, — каже начальниця обласної ювенальної превенції.
За статистикою, яку озвучила Алла Бойчук, цього року кількість звернень дітей до поліції Івано-Франківщини збільшилася майже уп’ятеро, у порівнянні з минулим. А кількість постраждалих від домашнього насильства – ушестеро.
Якщо за 10 місяців 2020 року до поліції звернулися 54 дитини, то цього року — 243. 140 з цих дітей заявили про вчинення домашнього насильства щодо них, а 103 – щодо інших членів сім’ї у їхній присутності. Якщо дитина була свідком домашнього насильства, її теж визнають потерпілою. Минулого року підтвердилися тільки 15 фактів домашнього насильства щодо дітей. Цього року – 95. 74 дитини влаштували до соціально-психологічних реабілітаційних центрів, — каже поліцейська.
За словами завідувачки сектору здійснення державного контролю за дотриманням прав дітей Головного управління Національної соціальної сервісної служби в Івано-Франківській області Віталії Попович, кожній дитині, яка постраждала від домашнього насильства, повинен надаватися соціальний супровід.
Але, на жаль, сьогодні фактів насильства є набагато більше, ніж дітей, з якими проводиться відповідна робота. А ще більше фактів насильства замовчується. Ми сьогодні працюємо над тим, щоб у кожній громаді створили центри соціальних служб, аби фахівці із соціальної роботи змогли надавати підтримку і допомогу сім’ям і дітям, які зазнали домашнього насильства. У цьому році, на жаль, ми маємо 10 трагічних випадків, коли діти загинули. 4 з них – суїциди у підлітковому віці, — розповідає Віталія Попович.
З її слів, часто трапляються випадки, коли діти звертаються до соціальних служб і розповідають, що вони стали жертвами насильства. Але коли працівники соціальних служб починають працювати із сім’єю, то батьки замовчують, відмовляються від соціального супроводу і допомоги.
Тоді надзвичайно важко допомогти такій дитині й доводиться вилучати її із сім’ї. Але роботу проводити необхідно. Ми повинні розуміти, що жертва насильства не здатна дати собі ради. А насильство має системний характер, — каже Віталія Попович.
Окрім фізичного та сексуального насильства, діти також потерпають і від психологічного та економічного. За словами Віталії Попович, психологічному насильству піддаються ті діти, які стають свідками постійних домашніх конфліктів чи насильства. Це — ігнорування дитини як спосіб покарання, образливі слова як спосіб приниження дитини. Це — втягнення дитини у конфлікт між дорослими.
Економічне насильство – це коли дитина зовсім не має кишенькових грошей або її обмежують у будь-яких засобах і потребах, що необхідні для її розвитку і функціонування. Коли діти не доїдають, або гроші, які отримують батьки на їхнє утримання, використовують не за призначенням. Саме ці факти найчастіше замовчуються. А проявом фізичного насильства може бути навіть те, що дитину ставлять у куток чи замикають у кімнаті для покарання. Про такі випадки практично не говорять і таким дітям неможливо допомогти, — каже Віталія Попович.
За словами начальниці відділу ювенальної превенції Прикарпаття Алли Бойчук, дуже важливо, щоб діти говорили про насильство, яке вчиняють дорослі щодо них, і знали, куди звернутися у разі потреби.
Ми акцентуємо на тому, що про випадки насильства не можна мовчати. Пригадую, як два роки тому після наших лекцій до нас звернулася студентка франківського вузу родом з Верховинщини й розповіла про сексуальне насильство над нею від батька. Вона б так і не розповіла про це нікому, бо просто не знала, куди звернутися. Тому завжди говоримо дітям, що вони можуть звернутися до поліції, на “гарячі” лінії, лінії довіри, до педагогів, соціальних служб, — каже Алла Бойчук.
Куди звертатися за допомогою
В Україні діє безкоштовна психологічна допомога для людей у відчаї. Зокрема, працює онлайн-платформа “Розкажи мені”. За допомогою можна звернутися й до громадської правозахисної організації “Ла Страда”.
Крім того, працює кризова національна лінія запобігання суїцидів та профілактики психічного здоров’я “Lifeline Ukraine” (телефон – 7333). Вона – цілодобова, анонімна та безкоштовна.
Психологічну підтримку ви можете отримати, зателефонувавши на лінію довіри: 096 000 1558.
Психосоціальну підтримку пропонує і інформаційний центр Червоного Хреста України. Також працює національна гаряча лінія з попередження насильства “Розірви коло”.
