Традиція купання в ополонці на Водохреща не має нічого спільного зі «змиванням» гріхів, отриманням особливого Божого благословіння чи духовного очищення. Жодного церковного припису в Українській Церкві для звершення занурення у зимову воду немає і ніколи не було.
Такі роз’яснення дали в Православній Церкві України, пише “Західний кур’єр”.
“Священники звершують Чин освячення води відкритих водойм у свято Богоявлення не для того, щоби в ній купатися, а саму воду освячують зовсім не «іони срібла» хреста, який у неї занурюють. І якщо під час звершення водосвяття використовують, скажімо, хрест дерев’яний, то вода все одно силою благословіння Божого і благодаті Святого Духа за молитвами стає святинею – агіасмою (від грец. ἁγίασμα – «святиня»). Саме як до святині – шанобливо, з повагою і благоговінням – ми маємо ставитися до води, освяченої на Богоявлення”, – кажуть у ПЦУ.
Зміст самого свята Богоявлення Господнього пояснюють зішестям у виді голуба Святого Духа і відкриттям для людей повноти Пресвятої Трійці.
“Спаситель зійшов у води Йордану не для очищення від особистого гріха, бо Він був безгрішним, а для того, щоби взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися, спастися. Таким чином Господь явив Свою готовність пережити все те, що переживає людина, яку Він спасає.
Тож як грішні люди можуть «наслідувати» Ісуса Христа, купаючись взимку у водоймах? З якою метою і як саме «наслідують»? При цьому, не соромлячись оголювати напоказ власне тіло, «підігріватися» спиртними напоями, не стримуватися у лайці під час фізичних відчуттів через занурення у крижану воду. І чомусь «обов’язково треба» зануритися тричі і перехреститися перед зануренням… Вода в річці Йордан в цю пору року сягає 12 – 16° тепла, вона не є крижаною, такою, що провокує стрес для організму. Купатися в ополонці не підготовленим для цього людям – це ризикувати своїм здоров’ям і життям, а значить – нехтувати даром Божим”, – йдеться у повідомленні.
А щодо «змивання» гріхів, то в Церкві нагадують, що занурення в ополонку не змиває гріхи, бо гріх – це не зовнішня проблема, а внутрішня хвороба душі. І щоб її вилікувати, потрібно спочатку її виявити, від щирого серця покаятись та змінитися з допомогою Божою і через Таїнства Церкви.
