Юліанні Попадюк тільки 14 років, а вона вже розпочала власну благодійну справу. Завдяки своїм авторським лялькам-мотанкам, юна майстриня допомогла двом онкохворим хлопчикам і дітям-сиротам. На цьому не зупиняється…
Вже четвертий рік поспіль Юліанна створює ляльки-мотанки. І все це у вільний від навчання час. Попри своє захоплення, в майбутньому мріє стати психологом, пише ВЕЖА.
“Чотири роки тому я виготовила свою першу мотанку. Це не була одразу благодійна робота. Ляльку я створила для себе. Згодом почала дарувати свої вироби родичам. Через деякий час моїх ляльок стало досить багато, тож я вирішила продавати їх”, – пригадує Юліанна.
Ляльки почали знаходити своїх власників, тож справа Юліанни розвивалась. Згодом у дівчини вже була немала сума грошей і вона вирішила взяти листи із дитячого будинку, щоб втілити мрії дітей.
“Мені було дуже шкода дітей, які ростуть без батьків. Тоді мені було 11 років і я була щаслива, що діти радіють від моїх подарунків”, – каже Юліанна.
Вдячні очі дітей були найкращим доказом того, що варто продовжувати творити, згадує дівчина. Тоді вона почала продавати свої вироби в Інтернеті та на вулицях міста. А ціни на ляльки не вказувала. Продавала їх за стільки, скільки дадуть покупці.
“Так в мене знову з’явилась значна сума і я вирішила допомагати онкохворим діткам”, – розповідає школярка.
Завдяки своїм лялькам, дівчинка перерахувала 15 тис грн двом хлопчикам, які перебувають на лікуванні в онкологічному диспансері. Одному з них 17 років, а іншому – 9.
Юна майстриня не планує зупинятись. Каже, що і надалі створюватиме ляльки, а згодом за зароблені кошти ще й відкриє притулок для тварин.
Матеріали для своїх виробів дівчинка бере звідусіль.
“Моя хресна мати шиє вишиванки й у неї часто залишаються клаптики тканини, які мали б відправлятись у смітник. Ті шматочки вишиванок я використовую для своїх мотанок.
Лялька-мотанка – це український оберіг. Колись їх робили із сіна, клаптиків зайвої тканини, а вже згодом почали їх одягати у вишиванки, прикрашати. Зараз це ніби сувенір. Їх купують у подарунок, а якщо це якась цінна лялька, то передають з покоління у покоління”, – розповідає Юліанна.
Про сакральність вишиванки та вишитого рушника знають чи не у кожному дома. А от про ляльку-мотанку часто забувають. Це справді давній український оберіг, який символізує єдність поколінь та міцність сімейних зв’язків.
Це, як правило, жіноча чи дитяча фігура із національним вбранням, а частини тіла з’єднані вузлами. Під час створення цього талісману може так розгулятись уява, що кожна лялька є справді унікальним творінням.
Цікавим й те, що здавна майстрині мотанок дотримуються непорушного правила. Таким оберегам не можна давати імена.
До створення таких талісманів дівчинка підійшла дуже відповідально. Окрім вправності у виготовленні мотанок, їй ще знадобились знання. Тож юна лялькарка розповідає, що кожен колір мотанки щось символізує.
Юліанна:
“Наприклад, червоний – кохання. Блакитний – творчість, а зелений символізує здоров’я. В цій справі є досить багато правил та застережень. Не можна користуватись ножицями та голками при створенні ляльки. Від цього вони й називаються мотанками, бо я намотую нитки, а потім просто їх обриваю”.
Техніку створення дівчинка побачила в Інтернеті. Втім, користувалась нею недовго, бо вже згодом почала використовувати власний стиль.
“Для створення мотанки варто взяти підготовлений стовбур та майбутню голову ляльки. Їх потрібно з’єднати, тобто обмотати нитками. Далі створюємо одяг для майбутнього оберегу. Прикріплюємо вишиванку, волосся та різні аксесуари”, – ділиться Юліанна.
Під час створення ляльки, Юліанна слідкує за своїм настроєм. Каже, працює тільки з хорошими думками. Виготовлення такого оберегу неможливе в негативній атмосфері. Бо, каже дівчинка, що вкладаєш в ляльку, те вона і буде відбивати.
“Ця справа не любить поспіху. На одну мотанку я втрачаю до години часу”, – розповідає Юліанна.
Зараз дівчинка може похизуватись, що виготовила понад 1000 ляльок-мотанок.
Попри продаж ляльок-мотанок, дівчинка закликає усіх небайдужих долучатись до благодійності. Можна придбати оберіг або самотужки допомогти онкохворим дітям.
