Якщо Україна негайно буде забезпечена необхідним озброєнням, шанси на позитивний результат великі
Поки Україна продовжує звільняти райони на північ від Києва, світова аудиторія стикається з шокуючими фото- та відеодоказами злочинів проти людяності. Тижні, проведені під російською окупацією, перетворили колись сонні передмістя української столиці на величезне поле, заповнене жертвами вбивств. Стає все очевиднішим, що путінські війська вчиняли воєнні злочини, які перегукуються з найгіршими ексцесами тоталітарного ХХ століття.
Це не поодинокі випадки чи випадкові акти жорстокості. Навпаки, вони розкривають справжню мету, яка лежить в основі путінської війни в Україні: геноцид цілого народу. У містах і селах по всьому регіону українські війська стикаються з напрочуд схожими сценами звірячої різанини, які вказують на навмисний план винищення. По вулицях — тіла, багато зі зв’язаними руками. Жертв ховають у братських могилах або складають у підвали. Автомагістралі усіяні згорілими машинами та обвугленими людськими останками.
Розкриті під Києвом звірства дають похмурий натяк на те, що може відбуватися в інших частинах України, у регіонах, які зараз перебувають під російською окупацією. Ми вже знаємо, що путінська армія завдавала ударів по цивільному населенню під час кампанії невибіркових артилерійських і повітряних бомбардувань, внаслідок яких цілі міста перетворилися на руїни, а тисячі людей загинули. Тим, хто пережив тиск, загрожує примусова депортація до Росії та невизначене майбутнє у вигнанні.
Тим часом повідомлення про сексуальне насильство і тортури в окупованих частинах України стали звичайними. У містах, контрольованих Росією, путінські війська систематично заарештовують місцевих чиновників, журналістів, активістів і громадських діячів під час сталінських зачисток, покликаних обезголовити будь-який потенційний український спротив. Коли цілям вдається уникнути захоплення, родичів беруть у заручники. Повідомляється, що багато хто з цих викрадених був страчений, але точну кількість загиблих неможливо з’ясувати, поки український контроль не буде відновлено.
Масштаби злочинів Росії в Україні, на жаль, не дивні. Протягом останніх восьми років путінський режим піддав російський народ ідеологічній обробці безперервним потоком пропаганди, спрямованої на демонізацію та дегуманізацію українців. Протягом усього цього періоду підконтрольні Кремлю російські ЗМІ послідовно зображували українців віроломними лакеями західного імперіалізму та ошалілими націоналістами, якими рухає ірраціональна русофобія.
Українські військові вже продемонстрували свою здатність перемогти Росію
Тим часом, сам Путін неодноразово ставив під сумнів право України на існування, часто стверджуючи, що українці — це просто заблудлі росіяни, які були збиті зі шляху та штучно відокремлені від своєї батьківщини. Путін висловив своє заперечення української ідентичності в довгому есе від липня 2021 року, в якому сучасна Україна звинувачувалася в окупації історично російських земель, водночас дивним чином стверджуючи, що український суверенітет можливий тільки в партнерстві з Росією.
Особиста зацикленість російського правителя в Україні посилювалася протягом усього його правління і відображала його пекуче обурення щодо передбачуваної несправедливості розпаду Радянського Союзу. Путін розглядає крах СРСР як «кончину історичної Росії», а подальше поширення демократії — як західну змову проти його країни. Пострадянське становлення незалежної та демократичної України стало своєрідним втіленням цих двох нав’язливих ідей.
У серії тривожно-безрозсудних звернень, виголошених під час лютневого вторгнення, Путін затаврував Україну як «анти-Росію», очолювану «неонацистами» і пообіцяв «денацифікувати» країну. З огляду на те, що Україна є демократичною країною з усенародно обраним президентом-євреєм, у якій ультраправі займають маргінальне становище і яким ніяк не вдається отримати більше 2% голосів, ці заяви про нацистів є сміховинними. Проте безпідставні твердження Путіна охоче сприймають десятки мільйонів росіян, які живуть у кремлівській пропагандистській бульбашці.
Цей сфабрикований наратив про «нацистську Україну» відіграє вирішальну роль у підтримці населенням війни і водночас підвищує терпимість російського суспільства до звірств. Незважаючи на широку поінформованість про руйнування, що відбуваються в Україні, пересічні росіяни переважно підтримують вторгнення. Недавнє опитування, проведене найавторитетнішим незалежним соціологічним центром Росії, Левада-центром, показало, що рейтинг схвалення Путіна фактично зріс на 12% до чотирирічного максимуму в 83% після початку бойових дій з Україною.
Зараз ми спостерігаємо жахливе підтвердження знаменитого попередження Вольтера про те, що ті, хто може змусити вас повірити в абсурд, можуть змусити вас чинити злочини. Російських солдатів вчили заперечувати саме існування України та закликали ставитися до всіх українців як до нацистів, які беруть участь у кампанії скоординованих воєнних злочинів, яка загрожує переступити поріг геноциду. Їхнє спотворене визначення «нациста» почало включати будь-якого українця, який з ними не згоден, і перетворило понад 40 мільйонів українців на легітимізовані мішені у війні.
Подробиці недавніх воєнних злочинів Росії у Київській області викликали широке міжнародне обурення. Президент Європейської ради Шарль Мішель висловив шок, пережитий від «переслідуючих картин звірств, скоєних російською армією», і пообіцяв, що подальші санкції та підтримка з боку ЄС не за горами. У заяві від 3 квітня міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс пообіцяла: «Ми не заспокоїмося, поки винні у злочинах, зокрема воєначальники та окремі особи режиму Путіна, не постануть перед правосуддям».
Хоча розмови про притягнення Росії до юридичної відповідальності вітаються, поточним пріоритетом має бути захист населення України від подальших злочинів проти людяності. Цього можна досягти лише за рахунок термінового та різкого розширення постачання зброї в Україну.
Західна військова допомога вже мала серйозний вплив на конфлікт, але більшість зброї, доправленої в Україну досі, підходила для повстанців, тоді як Києву тепер потрібно виграти війну із застосуванням звичайних озброєнь. Для цього знадобиться більше танків, артилерії, літаків, вертольотів, ракетних систем і боєприпасів, а також достатньо додаткових запасів протитанкових і зенітних засобів, які вже довели свою ефективність проти армії вторгнення Путіна.
Збільшення постачання зброї в Україну вимагатиме чималої політичної мужності. Упродовж кількох місяців західні лідери вагалися щодо доставки в Україну наступального озброєння, побоюючись спровокувати Путіна. Однак у міру ескалації російських злочинів це застереження необхідно порівнювати зі значно більшою небезпекою розгортання геноциду в самому серці Європи. Зараз потрібні термінові воєнні дії, щоб запобігти тому, що інакше незабаром може стати одним із найтяжчих злочинів проти людства з часів Гітлера та Сталіна.
Якщо Україна негайно буде забезпечена необхідним озброєнням, шанси на позитивний результат великі. Українські військові вже продемонстрували свою здатність перемогти Росію на полі бою та сповнені рішучості захищати свої будинки. Вони усвідомлюють, що саме існування їхньої країни залежить від їхньої здатності перемогти Путіна, і гостро усвідомлюють долю, яка чекає на них та їхніх близьких, якщо вони зазнають невдачі. Західні лідери повинні тепер забезпечити їх інструментами для того, щоб вони завершили цю роботу.
Переклад НВ
НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікацію повної версії тексту заборонено.
