Великі економіки рухатимуться до «роз’єднання» на основі геополітичних міркувань з метою досягнення більшої самодостатності у виробництві та торгівлі.
Війна в Україні не лише створила гуманітарну кризу величезних розмірів, але й завдала серйозного удару по світовій економіці. Секретаріат Світової організації торгівлі 11 квітня проаналізував наслідки війни для глобальної торгівлі та розвитку.
«Страждання і руйнування відчуває на собі сам народ України, але витрати, пов’язані зі скороченням торгівлі та виробництва, ймовірно, відчують люди в усьому світі через підвищення цін на продукти харчування та енергоносії та зниження доступності товарів, що експортують Росія та Україна», – йдеться у записі Секретаріату.
Використовуючи імітаційну глобальну економічну модель, СОТ прогнозує, що криза може знизити зростання світового ВВП на 0,7-1,3 відсотка, що призведе до зростання десь між 3,1% і 3,7% у 2022 році. Модель також передбачає, що зростання світової торгівлі цього року може скоротитися майже вдвічі з 4,7 відсотка, прогнозованих у жовтні минулого року, до 2,4-3 відсотка.
Хоча частки Росії та України в загальному обсязі світової торгівлі та виробництва є відносно невеликими, зазначають в організації, вони є важливими постачальниками основних продуктів, зокрема продуктів харчування та енергії. У 2019 році обидві країни постачали близько 25% пшениці, 15% ячменю та 45% експорту соняшникової продукції. На одну лише Росію припадало 9,4% світової торгівлі паливом, у тому числі 20% експорту природного газу.
Європа, головне місце призначення як російського, так і українського експорту, імовірно, зазнає тягаря економічного впливу. Зменшення поставок зерна та інших продуктів харчування також підвищить ціни на сільськогосподарську продукцію, що матиме негативні наслідки для продовольчої безпеки в бідних регіонах.
Африка та Близький Схід є найбільш вразливими регіонами, оскільки вони імпортують понад 50% своїх потреб зернових з України та/або Росії. Деякі країни Африки на південь від Сахари стикаються з можливістю підвищення цін на пшеницю до 50-85% внаслідок впливу війни на поставки зерна з регіону.
«Нинішня криза, ймовірно, посилить міжнародну продовольчу безпеку в той час, коли ціни на продукти харчування вже сягли історично високого рівня через пандемію COVID-19 та інші фактори», – попереджає Секретаріат.
Одним із довгострокових ризиків є те, що війна може спровокувати розпад світової економіки на окремі блоки. Економічні санкції можуть призвести до того, що великі економіки рухатимуться до «роз’єднання» на основі геополітичних міркувань з метою досягнення більшої самодостатності у виробництві та торгівлі. Навіть якщо офіційні блоки не з’являться, приватні суб’єкти можуть вирішити мінімізувати ризик, переорієнтувавши ланцюги поставок.
У записці Секретаріату застерігається, що втрати доходу від такого розвитку подій «будуть серйозними, особливо для країн з економікою, що розвивається».