Жінці із Бучі, яка з родиною була змушена тікати з-під обстрілів, у Калуші не лише дали житло, а й безкоштовно зробили операцію.
Історія її порятунку від війни та враження від гостинності калушан і медиків-рятівників — у сюжеті КМТ.
Зоя Савелівна на Прикарпаття приїхала з чоловіком і донькою. Усі вони, а ще син, зять, невістка і внучка – музиканти. Працює жінка викладачем сольфеджіо у школі мистецтв у Бучі.
“24 нам вже почало всюди бахкати і нам об’явили, що беріть свої сумочки і перебігайте в укриття. Ми перебігли в гімназію. Нас там у підвалі було близько 250 людей. Там були і з немовлятками по 6, 9, 11 місяців та з дітками 3, 5, 7, 12 років. Різні дітки. Шість днів було світло, а коли почали гатити ракетами, то всюди горіло, падало все і ми не могли виходити. Коли світла не стало, то через 10 ми у підвалі були у темряві, як і вся Буча”, – каже жінка.
У підвалі навчального закладу родина пробула 16 діб. Запаси їжі та води, які дехто з людей встиг взяти похапцем із собою, швидко закінчилися. Тож на відкритому вогнищі готували юшку. Проте одного дня жінці подзвонили і сказали, що танки вже у Бородянці і вони одними з останніх встигли евакуюватися.
