Свої оцінки втрат противника, крім Генштабу, надають Міністерство оборони США, британська розвідка, дві незалежні групи журналістів-розслідувачів і росіяни. НВ зібрало усі ці дані.
Кожного дня український Генштаб звітує про втрати ворога. Станом на 7 травня там повідомили вже про 25 100 ліквідованих російських військових. Втім, свої цифри оприлюднює не тільки Генштаб.
Приміром, Американська розвідка востаннє давала оцінку російським втратам 17 березня. Тоді там заявили, що за консервативними оцінками американської розвідки втрати Росії у війні проти України перевищують 7000 військових — Генштаб тоді ж повідомляв про 14 000 загиблих росіян. 26 квітня британський уряд оцінив російські втрати у 15 000 загиблих — в Україні тоді звітували про 22 100 ліквідованих військових РФ.
Свої оцінки дають також журналісти-розслідувачі Христо Грозєв з Bellingcat, дослідницька група Conflict Intelligence Team і навіть екс-міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. Їхні дані також суттєво різняться.
Звідки ж цифри? Відмінності — у методологіях. НВ спробувало їх дослідити.
Як рахує Генштаб
Генштаб у своїй статистиці пише про «бойові втрати» або «ліквідований особовий склад». Що стоїть за цими термінами — точно невідомо. У самому Генштабі не коментують НВ, як формується загальна статистика.
«Чи можуть входити до цієї статистики поранені, полонені, чи йдеться також про найманців ПВК та „лднр“ — даних нема», — зазначає аналітик проєкту VoxCheck Кирило Перевощиков.
Втім раніше президент Володимир Зеленський і українські військові чиновники у своїх промовах говорили саме про загиблих. За словами речника Генштабу Богдана Сеника, полонені росіяни до загальної цифри точно не входять. Генштаб у своїх підрахунках передусім спирається на повідомлення підрозділів, припускає колишній міністр оборони України, а нині голова правління Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк. Тобто підрозділи дають інформацію — які в них результати за кожен день, далі це все збирається і підраховується. Так з’являється офіційна статистика, хоча її складові все ще залишаються загадкою.
Альтернативні дані: не тільки загиблі
Деякі аналітики пропонують підраховувати російські втрати через різні співвідношення.
Загороднюк вважає, що загальні російської втрати живої сили разом з пораненими коректно рахувати у співвідношенні 1:3. «Тобто якщо у нас офіційно 12000 загиблих, ще є 30000−35000 поранених. Таким чином ми виходимо на цифру у 46 000, — пояснює він.
Співвідношення 1:3 базується на попередньому досвіді росіян у бойових діях, зокрема в Чечні, пояснює Перевощиков. «Проте співвідношення не є сталим, воно залежить від рівня медичного забезпечення в збройних силах. Чим краще медична допомога, тим співвідношення більше», — додає він.
Розслідувачі із Bellingcat пропонують інший підхід. Зокрема, Грозєв посилався у своїх підрахунках на дані, які озвучує російська сторона. Якщо росіяни на початку березня повідомляли про 498 загиблих військових, то реальні втрати, на думку Грозєва, на той момент можна біло оцінити у співвідношенні 1:10 — тобто приблизно 5000. І це було близько до оцінок Генштабу. Чому саме 1:10, він не пояснив.
Оцінки журналістів із Conflict Intelligence Team значно нижче за офіційну статистику, проте базуються на прозорих та відкритих джерелах, стверджують в групі. Зараз втрати росіян оцінюються у 6000 військових, а поранених може бути щонайменше втричі більше, розповів НВ аналітик CIT Кирило Михайлов.«Консервативна оцінка — це та, в якій ми впевнені, ми припускаємо, що насправді втрат може бути більшою. Ми ґрунтуємося на підтверджених даних про втрати окремих частин, повідомленнях про вивезення трупів, оцінках втрати боєздатності та намагаємося їх екстраполювати», — пояснює Михайлов. Підрахунок втрат ПВК та так званій «лднр» ще складніше, додає він. В CIT їх оцінюють щонайменше у 2000.
Задокументувати всі втрати на полі бою неможливо, а частина знищених солдат/техніки знаходяться на окупованій території, пояснює особливості консервативної оцінки Перевощиков.
Як рахують іноземні розвідки? Є кілька версій. Британці та американці часто беруть дані в українських джерел, але на той момент вони вже можуть бути не зовсім актуальними, вважає Михайлов із CIT.
Ексміністр Загороднюк впевнений: їхні дані не можуть бути точнішими за українські.
«Можливо, вони просто збирають фотодані, і якось рахують. Можливо, вони беруть інформацію із супутника — яка там була техніка. Але їхні дані не можуть бути точнішими за наші, бо в них немає інформації з підрозділів», — зазначає він.
За внутрішніми російськими даними, які публікує з посиланням на свої джерела Арсен Аваков, станом на 30 квітня загинули 26,4 тис. особового складу армії РФ, а також 7,9 тис військових ПВК. Співрозмовники НВ не беруться оцінити достовірність цих цифр.
Офіційні дані про власні втрати, які зрідка оприлюднюють у РФ, українські спеціалісти вважають просто сміховинними.
Операція мобілізація: скільки росіян ще можуть потрапити на війну
Українська і закордонні розвідки стверджують: зараз в Росії обговорюють, чи оголошувати мобілізацію 9 травня. «Вони готуються. Зараз Росрезерв почав звіряти, що насправді є у них, і підраховувати, що вони можуть видати по мобілізаційних нарядах. Це абсолютно необхідний крок перед початком справжньої мобілізації», — заявив в інтерв’ю НВ начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
Який резерв в такому разі отримає армія РФ?
Росія наразі здатна сформувати не більш як 60−70 батальйонно-тактичних груп (до 60−70 тис. військових), але їхня боєздатність викликає питання, озвучував Грозєв.
Радник голови Офісу президента Олексій Арестович заявив, що Росія може мобілізувати до 50 тис. військових і знову спробувати наступати на Київ.
У CIT вважають, що більш-менш адекватно мобілізувати у Росії можуть набагато більше — понад 200 000 людей.
«Якість окремих бійців буде не сильно нижчою за контрактників мотострільців, але ситуація з офіцерським і сержантським складом буде плачевна», — говорить Михайлов.
Та незалежно від того, скільки Росії вдасться мобілізувати людей, є ще економічний бік питання, звертає увагу головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.
«Банальні форма, харчування, підготовка плюс комплект техніки… В умовах санкцій і того, що енергетичне ембарго з боку Європи стає все більш реальним і вдарить по російських доходах, то це означає повертатися до періоду СРСР, коли на армію витрачали від 20% до 50% ВВП», — вважає він.
