Долина розташована недалеко до красивих гірських пейзажів, але не вважається туристичним магнітом. Один із колишніх райцентрів Прикарпаття асоціюється у першу чергу з нафтою, бо ж саме з нею багато років була пов’язана економіка району.
Втім, за останній десяток років Долина є лідером з енергоефективності й навіть отримала за це європейську відзнаку, пише Правда.іф з посиланням на Репортер.
Угода мерів
Серйозний курс на енергоефективність Долина взяла ще у 2009 році, коли підписала Угоду мерів. Це європейська ініціатива, яка об’єднує місцеві органи влади, що добровільно зобов’язалися досягнути кліматичних та енергетичних цілей ЄС.
Долина була у першій десятці українських міст, які стали підписантами Угоди. Також місто одним з перших в Україні розробило та прийняло власну стратегію сталого розвитку з енергоспоживання.
Одним із тих, хто роками розвиває долинську енергоефективність, є Володимир Смолій. Спочатку він був енергоменеджером, потім – начальником відділу енергоефективності й заступником міського голови у попереднього мера Володимира Гаразда. А тепер є керівником проєктів і програм у міській раді Долинської громади.
Читайте: Shuflia для війська та Європи. Як франківська мануфактура працює в нових умовах (ФОТО)
Тоді тарифи для промисловості були дуже великими, для населення – надто низькими. А в Європі на той час ціни на енергоносії вже були ринковими, – пояснює Володимир Смолій. – Долина завжди була активна у міжнародному співробітництві. Ми побачили, що Європа уже давно працює на випередження: там розуміли, що з часом ціна на електроенергію буде рости. Тому ми взяли курс на енергоефективність.
За умовами Угоди мерів, кожне місто-підписант має оцінити своє споживання традиційної енергії, обсяг викидів діоксиду вуглецю й розробити план дій зі збільшення споживання відновлюваної енергії не менше, ніж на 20%.
У 2011 ми розробили цей план дій, подали до Єврокомісії, – каже Володимир Смолій. – Щороку розробляли та впроваджували різні заходи за рахунок як місцевих коштів, державних програм, так і грантів. До 2020 справилися з завданням, скоротили споживання й викиди на 21%. Тому нашу участь в Угоді мерів пролонгували до 2030 року.
У 2018 Долина першою в Україні отримала європейський сертифікат енергоефективного менеджменту. Така відзнака, на додачу до участі в Угоді мерів, допомагає залучати гранти на покращення міста.
Коли ми починали цей шлях, то не розраховували на якісь масштабні фінансові вливання, бо ЄС розподіляє кошти пропорційно між державами-членами. Але для України зробили виняток, – говорить Смолій. – У 2015 році для міст-підписантів Угоди вперше провели великий грантовий конкурс на 6 млн євро – на заходи з енергоефективності. Тоді ми виграли перший дійсно великий грант – майже на 1 млн євро. Протягом 2015-2018 років за рахунок цих грошей нам вдалося утеплити близько 30% багатоквартирного житлового фонду.
Загалом з 2010 по 2020 Долина залучила 10 млн євро – це і гранти, і біржеві кредитні гроші, і фінансування з держбюджету.
Всі утеплюються
Зараз усі житлові будинки у Долині мають індивідуальне опалення. Роботу останньої котельні припинили ще у 2005 році.
Свого часу люди масово почали встановлювати індивідуальне опалення. Тож, коли постало питання, що робити далі, ми побачили, що не дозволяти мешканцям відмовлятися від центрального опалення, є економічно необґрунтовано. А на деяких котельнях кількість споживачів скоротилася більш, ніж удвічі, – каже Володимир Смолій. – Тож ми допомогли людям купити і встановити котли. У перспективі – суттєво виграли і мешканці, й бюджет міста.
Згодом у Долині почали утепляти будинки – подекуди покращили цілі квартали. Це було задовго до національних програм з фінансування таких заходів.
У 2018 році для утеплення будинків держава створила Фонд енергоефективності. А ми починали це робити, коли нічого подібного ще не було, навіть нормативної бази, – розповідає Смолій. – Нам було важко, але ми протоптали доріжку. Потім нашими напрацюваннями користувалися навіть експерти, які складали нормативно-правову базу для всеукраїнського Фонду енергоефективності.
Утеплює Долина й комунальні заклади. Зокрема, активно співпрацюють з програмою НЕФКО. За її рахунок два дитсадки повністю перевели на сонячну енергію.
Ми залучали кошти з різних джерел: і з Кіотського протоколу, і від НЕФКО, і з міських програм, за рахунок яких фінансували капітальні ремонти, – пояснює Володимир Смолій. – Завдяки залученню приватних інвесторів і модернізації котелень замістили близько 43% споживання газу у бюджетній сфері на альтернативні й відновлювальні джерела. Ми гірський, лісовий район і маємо доступ до дешевого ресурсу – відходів деревини.
Енергія з сонця та землі
Місто планує й надалі переводити котельні на альтернативні джерела палива. Для цього використають ще одну перевагу – розміщення у нафтогазовому районі. Зараз Долина разом з партнерами із Фінляндії розробляє проєкт використання старих законсервованих нафтових свердловин. З них хочуть виробляти геотермальну енергію за принципами теплових насосів.
Такий досвід дуже популярний у Скандинавії, – розповідає Володимир Смолій. – Плануємо використати для цього шість свердловин, розташованих безпосередньо у місті, поруч із ними – багато закладів освіти. Якщо у нас вийде все прорахувати та знайти кошти, то будемо піонерами й забезпечимо ці заклади теплом від геотермальної енергії з законсервованих свердловин.
Також у Долині намагаються переводити дитячі садки на сонячні колектори. Зараз вони є на п’ятьох дошкільних закладах міста. Завдяки цьому діти мають гарячу воду цілий рік.
Друга наша ідея – забезпечити сонячною електроенергією споруди водоканалу. Адже там колосальні затрати енергії на підйом води від річки до резервуарів, десь 70% собівартості, – каже керівник проєктів і програми долинської міськради. – Плануємо шукати гроші на будівництво такої станції. Через це суттєво знизиться собівартість води, підвищиться ефективність її поставки і знизяться витрати електроенергії.
Долина є учасницею Асоціації енергоефективних міст України, тож тут часто проводять зустрічі для керівників інших українських міст, діляться досвідом. За порадами звертаються як громади Прикарпаття та сусідніх областей, так і здалеку – з Краматорська, Слов’янська.
У майбутньому тут планують розвивати енергоефективність і в селах, які увійшли до Долинської територіальної громади. За словами Володимира Смолія, у кожному з 21 приєднаного села є дуже багато проблем: застаріле обладнання, забиті батареї, не утеплені заклади. Тож зараз розробляють проєкти, щоб модернізувати у першу чергу найпроблемніші об’єкти: школи, садки й ФАПи по селах.
