Після повномасштабного нападу Росії Італія несподівано стала одним з провідних прихильників України в ЄС і швидко почала надавати військову та гуманітарну допомогу. Пише ВВС
Це контрастувало з проросійськими заявами низки італійських політиків, які лунали до 2022 року, і традиційним курсом Італії на збереження економічної співпраці з Росією навіть під час війни на Донбасі.
У квітні Володимир Зеленський навіть оголосив про “історичний злам у позитивному сенсі” у відносинах двох країн.
“Італія нас підтримує. Підтримує політично і підтримує озброєнням. І не бояться про це говорити. Я вдячний Італії, вдячний італійському народові, вдячний прем’єр-міністру – і це правда. Ми будемо чекати на прем’єр-міністра Драгі в Україні”, – заявив президент.
Проте незабаром постачання озброєнь Україні стало одним з основних каменів спотикання в італійській політиці. А травневі заклики італійських політиків до припинення вогню і перемовин викликали критику в Києві.
BBC News Україна розбиралася, яка політична боротьба точиться навколо рішень щодо України в Італії і чого чекати від Рима далі.
Як італійці поставилися до війни і як допомагають
Напад Росії на Україну викликав велику хвилю солідарності з українцями. Більшість італійців підтримали жертву агресії.
Згідно з квітневим опитуванням Eurobarometer, 73% італійців поклали відповідальність за війну на російське керівництво, 21% з цим не погодилися. 88% заявили, що симпатизують українцям.
77% опитаних італійців підтримали економічні санкції проти Росії, 78% – санкції проти російських олігархів, 63% – заборону російських державних ЗМІ в ЄС.
78% погодилися з фінансовою допомогою Україні, 59% – з фінансуванням оборонного спорядження, 93% – з наданням гуманітарної допомоги, 91% – з прийомом біженців.
Прийняття України до ЄС також підтримали: 70% італійців – за, 21% – проти.
З самого початку війни Італія приймає українських біженців. За даними МВС Італії, станом на 19 травня до країни прибули 118 тисяч українців. Переважно вони оселяються в Мілані, Римі, Неаполі, Болоньї.
Біженцям, які проживають “автономно” – поза спеціальними закладами – в родичів та друзів, – надають щомісячно допомогу в 300 євро дорослому та 150 євро дитині. 23 тисячі дітей, згідно з доповіддю прем’єра Драгі, влаштували в італійські школи.
Італійський уряд виділив на підтримку українських біженців 800 млн євро. Країна надала також 110 млн євро допомоги Україні і планує збільшити цю суму до 200 млн євро.
У квітні італійський уряд оголосив, що профінансує тренування на своїй території 500 українських спортсменів з 20 видів спорту.
Національна служба цивільного захисту Італії передала Україні табірні ліжка, намети, ліки та медичне обладнання.
Італія також надіслала Україні 45 пожежних машин для ДСНС та 23 карети швидкої допомоги.
З автомобілями швидкої виник грандіозний скандал. Офіс генпрокурора 6 травня звинуватив керівника однієї з лікарень Чернівців у привласненні 5 машин швидкої, оскільки він не віддав їх на потреби лікарень чи ЗСУ, а записав на свою благодійну організацію.
З перших днів війни Італія постачала Україні озброєння, але згодом саме це викликало політичне протистояння.
Драгі, зброя для України та тиск “партії миру”
Ключову роль у швидкій допомозі Україні відіграв уряд Маріо Драгі.
Цей авторитетний банкір, колишній керівник Європейського центробанку, очолив уряд у лютому 2021 року. Тоді до нього увійшли низка технократів та представники одразу шістьох партій, зокрема, чотирьох провідних: двох центристських (Демократична партія та Рух п’яти зірок) та двох правих (Ліга і “Вперед, Італіє”).
Уряд формували як коаліційний, щоб ефективно відновити економіку Італії після пандемії Covid-19.
“Маріо Драгі прийшов до влади як комфортний перемовник та менеджер з хорошою репутацією для використання коштів ЄС щодо подолання наслідків пандемії”, – пояснює доцентка кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка Вікторія Вдовиченко.
За її словами, Драгі мріє про відновлення регіонального лідерства Італії та посилення традиційних зв’язків між ЄС та США і саме тому підтримує Україну.
“Україні дуже пощастило, що Драгі є прем’єром Італії. Це прем’єр технічного уряду та людина, вкорінена в євроатлантичні структури. Ці два фактори дозволяють йому не грати на популістичних моментах”, – відзначає аналітикиня Центру “Нова Європа” Катерина Зарембо.
Вікторія Вдовиченко каже, що в Україні відчули інтерес Італії під час візиту очільника МЗС Луїджі ді Майо у червні 2021 року.
“Тоді ми вперше почули, що Італія чекає Україну в Європі, тобто ЄС. Це був переломний момент. Тоді десять контрактів підписали з газовими і нафтовими компаніями”, – нагадує вона.
Водночас як голові коаліційного уряду Драгі доводиться йти на складні компроміси. Зокрема і через Україну.
Вже наприкінці лютого уряд Італії ухвалив рішення поставити Україні ПЗРК Stinger, міномети та протитанкові комплекси “Мілан”, великокаліберні кулемети Браунінг та легкі кулемети. Обсяг першого пакету допомоги складав 100-150 млн євро. Окрім того, в Україну надіслали каски, бронежилети та пристрої виявлення мін.
Допомога надсилалася згідно зі спільним декретом міністра оборони Лоренцо Геріні, міністра закордонних справ Луїджі ді Майо та міністра фінансів Даніеле Франко.
У квітні Італія була шокована вбивствами в Бучі, а Драгі жорстко розкритикував Путіна.
“Я починаю думати, що мають рацію ті, хто кажуть, що з ним марно говорити, це просто марна трата часу… У мене склалося враження, що жах війни, з її різаниною, з тим, що вони зробили з дітьми та жінками, зовсім не залежить від слів та телефонних дзвінків”, – заявив італійський прем’єр в інтерв’ю Corriere della Serra 17 квітня.
“Коли страждають діти, страждають цивільні громадяни – для італійців це лакмусовий папірець”, – пояснює таку позицію Вікторія Вдовиченко.
22 квітня підписали новий, секретний декрет трьох міністрів про постачання озброєнь Україні, повідомляє il Fatto Quotidiano.
Після зустрічі у Рамштайні 26 квітня, на якій десятки країн погодилися надавати військову допомогу Україні, уряд Драгі готував третій декрет.
13 травня газета La Reppublica повідомила, що у третьому пакеті збройної допомоги Україні можуть бути причіпні гаубиці FH70 (з радіусом дії понад 20 кілометрів) та броньовані позашляховики Iveco Lince, маловразливі для мін.
19 травня лідер “Ліги” Маттео Сальвіні та лідер “Руху п’яти зірок” Джузеппе Конте виступили проти постачання зброї Україні.
“Ми за демократію, ніколи – за війну, і з народом, ніколи – з агресорами”, – заявив Сальвіні.
“Що стосується відправки зброї, ми вже дали достатньо”, – заявив Конте.
“Рух 5 зірок” та “Ліга” вирішили зіграти на пацифізмі. Вони кажуть, що мають підтримувати мир. Є такий аргумент, що якщо продовжувати постачати зброю – це означає підтримувати війну”, – коментує Катерина Зарембо.
І це, за її словами, відповідає настроям багатьох італійців.
Згідно з травневим опитуванням Emg/Agorà, 58% італійців проти передачі зброї, 24% “за”.
Водночас директор Вищої школи економіки та міжнародних відносин Католицького університету у Мілані Вітторіо Емануеле Парсі вважає, що італійський уряд добре спрацював у такій ситуації.
“Маріо Драгі зміг зберегти шлях, зіткнувшись із дедалі більшим тиском так званої партії “мир зараз”. Я кажу про громадську думку, готову на емоційному рівні відчути драму українського народу, але якій складно примиритися з тим, що для збереження і захисту свободи та безпеки, на жаль, іноді потрібно битися чи, принаймні, підтримувати бійців”, – пояснює він.
На думку італійського політолога, Маттео Сальвіні ніколи не приховував захоплення путінською Росією, а Джузеппе Конте використовує зовнішню політику, щоб вберегти своє лідерство в “Русі п’яти зірок”.
Вітторіо Емануеле Парсі прогнозує, що уряду Драгі буде дедалі складніше переконати учасників керівної коаліції в необхідності поставок зброї.
“Попереду загальні вибори, Рух п’яти зірок та Ліга Сальвіні, будуть все більш нелояльними. Підтримка президента республіки Маттарелли та міжнародний авторитет пана Драгі до цього часу були вирішальними для продовження. Але майбутнє буде не таким легким”, – пояснює він.
“Драгі буде дивитися, щоб в нього не похитнулися його політичні позиції. Бо весь час постановами кабміну він не зможе просувати рішення про зброю для України, яким би не був його авторитет в міжнародній політиці”, – прогнозує Вікторія Вдовиченко.
Останнім часом Італія також активніше закликає до перемовин між Росією та Україною. 18 травня очільник МЗС ді Майо навіть представив план відновлення миру в Україні.
19 травня у Сенаті Драгі закликав припинити вогонь в Україні, щоб почати серйозні переговори:
“Щоб не допустити подальшого загострення гуманітарної кризи, ми повинні якнайшвидше досягти припинення вогню та енергійно відновити переговори. Це позиція Італії, і це європейське прагнення”.
“Але вирішувати, який мир прийняти, повинна буде Україна, а ніхто інший”, – додав він.
В Україні того ж дня радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що припинення вогню неможливе без виведення російських військ з України.
Виглядає, що позиція Італії ще принаймні рік, до наступних парламентських виборів, залежатиме від компромісів між ключовими партіями та їхніми лідерами.
Італійські політики: хто і з якою мотивацією підтримує Україну
Провідна центристська сила – Демократична партія – відразу підтримала Україну та біженців.
Демократи закликали збирати речі, харчі та ліки для українських біженців, запустили проєкт допомоги українцям за допомогою 5000 клубів Демократичної партії:
“Клуби Демократичної партії перетворяться на місця соціалізації, вивчення італійської, відпочинку, зустрічей та підтримки жінок і дітей, які проживають у нашій країні”.
Один з провідних демократів – міністр оборони Лоренцо Геріні – назвав українців героями і просував надання Україні військової допомоги. 19 березня представник МЗС Росії Олексій Парамонов описав Геріні як “одного з головних яструбів”, який стоїть за антиросійською кампанією в Італії.
Лівопопулістська партія “Рух п’яти зірок” спочатку також підтримала Україну та допомогу їй. Але зараз її лідер Джузеппе Конте виступає проти постачання важких озброєнь.
Під час одного з виступів він заявив, що “запроваджені санкції вже достатньо суворі” і не треба викликати “труднощі для населення Росії”.
Він вважає, що Італії та Європі варто зосередитися на “перемовинах і напрямку політичного рішення”, а ЄС “варто сідати за стіл перемовин, щоб домогтися визнання суверенітету України”.
“Конте був одним з небагатьох, хто критикував кроки по допомозі Україні. Він вважає, що не можна порушувати економічні зв’язки, які є в Італії з Росією”, – розповідає Вікторія Вдовиченко.
“Він грає на внутрішню італійську аудиторію, малий та середній бізнес, людей, які не хочуть страждати від санкцій проти Росії. І робить це для свого політичного майбутнього”, – додає вона.
Втім, одностайної позиції щодо постачання зброї в “Русі п’яти зірок” немає.
Інший фланг італійської політики – це праві партії. Деякі з них раніше симпатизували Путіну та Росії, але тепер намагаються принаймні публічно дистанціюватися від нього.
Серед правих найпопулярнішою зараз є націонал-консервативна партія “Брати Італії”, яку очолює Джорджа Мелоні – колишня міністерка молоді в уряді Сільвіо Берлусконі. Ця євроскептична партія – єдина з провідних 5, яка не входить до складу чинного уряду.
Мелоні та її партія від початку війни підтримала Україну та позицію ЄС і НАТО, зокрема – Польщі. “Брати Італії” та керівна польська партія “Право та справедливість” є союзниками в Європарламенті.
“Вторгнення в Україну є агресією проти Європи, демократії та суверенітету націй. Ми усвідомлюємо, що наше майбутнє і наша свобода також залежать від мужності українського народу протистояти російському неоімперіалізму”, – заявила партія 22 березня.
Співзасновник цієї партії ексміністр оборони Іньяціо ла Русса у березні заявив, що Україні потрібна зброя, бо “солідарність не може бути лише на словах” і відзначив, що зараз Захід виправляє помилки 1968 року в Чехословаччині та 1956 року в Угорщині, коли західні країни не запобігли радянській інтервенції, повідомляє affaritaliani.
В одному з останніх своїх дописів у фейсбук Джорджа Мелоні написала про захоплення загиблими захисниками Маріуполя Віталієм та Аллою Таранами:
“Вони скріпили своє кохання під бомбами, хоробро боролися до кінця, захищаючи Маріуполь, щоб забезпечити краще майбутнє для своєї землі та своєї дитини”.
На думку Мелоні, поразка України у війні може призвести до небаченого посилення Китаю.
“Якщо Україна капітулює, то справжнім переможцем завтра стане не путінська Росія, а капіталістично-комуністичний Китай Сі Цзіньпіна. Захід опинився б значно ослабленим, а всередині Заходу ті, хто слабше, тобто Європа, виявилася б підлеглою Китаю. І я не хочу опинитися під владою комуністичного Китаю, мої друзі”, – пояснила лідерка “Братів Італії” у своєму квітневому виступі, повідомляє Secolo d’Italia.
Ліга – консервативна партія, яка трохи поступається за популярністю “Братам Італії”. Це єдина партія, в якої з 2017 року є меморандум про співпрацю з Росією.
“Цей меморандум вони не розривали”, – зазначає Вікторія Вдовиченко.
Лідер партії Маттео Сальвіні неодноразово виступав проти санкцій щодо Росії через анексію Криму та навіть одягав футболку з зображенням Путіна в Європарламенті.
У 2018 році МЗС України навіть висловило протест через кримські заяви Сальвіні, на той момент міністра закордонних справ, в інтерв’ю The Washington Post.
“Був референдум, і 90% людей проголосували за повернення Криму до складу Російської Федерації”, – сказав Сальвіні у відповідь на ремарку журналіста про незаконність псевдореферендуму в 2014 році.
“Порівняйте його з фальшивою революцією в Україні, яка була псевдореволюцією, що фінансується іноземними державами, подібно до арабських революцій. Є деякі історично російські зони з російською культурою і традиціями, які законно належать Російській Федерації”, – заявив політик.
Після початку повномасштабної агресії Сальвіні засудив напад Росії.
Bad adventure for Matteo Salvini at the Ukrainian-Polish border:
— Marco Bresolin (@marcobreso) March 8, 2022
the mayor of Przemys refused to go with him and showed the shirt worn by the leader of the League in the European Parliament a few years ago: "No respect for you"
(🎥 @SimoneAlliva)
pic.twitter.com/rniXmeadBO
8 березня він відвідав польський центр розміщення українських біженців і пообіцяв, що 50 біженців, які поїдуть з ним на автобусі, розмістять на півночі Італії місцеві адміністрації під керівництвом Ліги. Втім, мер Перемишля Войцех Бакун нагадав йому про підтримку Путіна і подарував футболку з зображенням російського лідера, і Сальвіні мусив виправдовуватися на камери під крики “клоун”.
З квітня Сальвіні виступає проти подальшої поставки озброєнь Україні та за відновлення перемовин. Займає позицію, схожу на позицію лідера “Руху п’яти зірок” Джузеппе Конте.
“Направлення економічної та військової допомоги Україні було правильним на початку, і ми проголосували за це, виходячи з наших переконань. Але зараз я не вважаю подальші поставки озброєнь правильним рішенням. Якщо війна триватиме, в Італії також буде бійня робочих місць”, – заявив він журналістам 16 травня, повідомляє ANSA.
Ще одну впливову праву партію – “Вперед, Італіє” – очолює колишній прем’єр Сільвіо Берлусконі. У 2015 році він зустрічався з Путіним в Криму і навіть пив з ним вино 240-річної давнини з колекції захопленого росіянами українського держпідприємства Масандра. Після цього СБУ на 3 роки заборонила йому в’їзд до України.
Втім, цього разу партія Берлусконі засудила агресію проти України.
85-річний Берлусконі відверто розкритикував Путіна 9 квітня на з’їзді своєї партії і зазначив, що раніше вважав його людиною миру та демократії.
“Ми зіткнулися з безпрецедентною агресією Росії проти такої нейтральної країни, як Україна, яка мужньо та рішуче бореться за свою свободу”, – відзначив він.
“Я не можу і не хочу приховувати, що я глибоко розчарований і засмучений поведінкою Володимира Путіна”, – додав Берлусконі.
Але відправку озброєнь Україні Берлусконі засудив, як і розкритикував неготовність Заходу до перемовин з Путіним.
“Ми теж воюємо, тому що посилаємо їм зброю, тепер після стрілецької зброї мені сказали, що ми посилаємо їм танки та важку техніку, давайте забудемо про це. Що це все означає? Що у нас будуть сильні наслідки санкцій для нашої економіки і буде ще більш серйозна шкода в Африці (внаслідок припинення поставок продовольства з України. – Ред.) і тоді можлива поява хвиль біженців і це небезпека, що випливає з війни в Україні. Нам треба придумати щось надзвичайне, щоб змусити Путіна зупинити війну”, – заявив він 17 травня, повідомляє Corriere della Sera.
Щоправда, найближчі соратники Берлусконі одразу нагадали, що їхня партія у конфлікті все ж підтримує колективний Захід.
20 травня Берлусконі зробив ще більш відверту заяву: “Я вважаю, що об’єднана Європа має зробити пропозицію про мир, намагаючись змусити українців прийняти вимоги Путіна”.
Наступної весни в Італії мають пройти парламентські вибори. Наскільки наступний уряд буде прихильним допомозі Україні, наразі прогнозувати важко.
Відмова від російського газу: заради Італії, не України
Водночас в Італії вже вирішили відмовитися від російського газу. Наразі 40% газу країна отримує саме з Росії.
В інтерв’ю газеті La Repubblica на початку травня міністр екологічних трансформацій Роберто Чинголані заявив, що країна буде намагатися повністю позбутися газової залежності від Росії до другої половини 2024 року, і для цього уряд працює над збільшенням поставок з Африки.
Італійський міністр визнав, що газова залежність від Росії була надмірною, і тому треба покладатися на кілька невеликих країн, які не використовують газ як геополітичну зброю.
Задекларовані темпи навряд чи вразять українців, втім, експерти вважають надшвидку відмову від російського газу неможливою.
“Це нормальний темп. Якщо економіка зав’язана на російський газ, то різке припинення закупівлі означає удар по економіці. Якщо ми хочемо, щоб ЄС нас підтримував економічно, треба, щоб в них були гроші”, – каже Катерина Зарембо.
Вітторіо Емануеле Парсі називає рішення Італії щодо російського газу незворотним.
“Воно є частиною рішення ЄС, тобто це занадто велике рішення, щоб щось змінити. 2024 рік, можливо, занадто оптимістичний термін. Але я думаю, що рішення остаточне”, – каже він.
Італія вже уклала нові газові контракти з Алжиром, Анголою та Конго.
“Це вони роблять для себе, не для України – щоб Італія не була під геополітичним шантажем”, – пояснює Зарембо.
Як зробити італійську політику більш прихильною до України
Італія – бажаний партнер для України, і щоб втримати його, треба докладати неабияких зусиль в інформаційній площині, вважає Вікторія Вдовиченко. Не можна покладатися на те, що італійська критика Росії буде вічною.
“Італія у своїй історії та міжнародній політиці завжди дуже прагматична. Поступово італійці захочуть повернути “бізнес як завжди”. Росія для них – величезний ринок”, – каже експертка.
На її думку, зараз комунікація з італійським суспільством зводиться до зусиль української громади та футбольного тренера Андрія Шевченка, який коментує події в італійських ЗМІ та намагається знайти підтримку в італійських політиків.
“Питання в тому, що з італійцями системно не працюють. Потрібна ціла система державних комунікацій”, – каже Вдовиченко.
Як приклад проблем в інформаційній площині вона наводить репортаж італійського державного телебачення з окупованого Мелітополя, яким обурився експосол України в Італії Євген Перелигін.
“На головному італійському державному суспільному телевізійному каналі RAI 1 сюжет про окупований Мелітополь. Кореспондент натхненно повідомляє про нове життя міста, яке першим перейшло під контроль окупантів і зазначає, що за нової [окупаційної] адміністрації помітні консолідовані зміни в житті міста”, – написав Перелигін у фейсбук.
Відео італійських журналістів демонструє російських військових на порожніх вулицях Мелітополя, низку пропагандистських плакатів та усміхнену очільницю окупаційної адміністрації Галину Данильченко на тлі слів про нормалізацію.
Катерина Зарембо відзначає, що українських журналістів в країні майже немає, а прихильників Росії вистачає. Але певні зрушення є.
“В Італії починає з’являтися розуміння, що російська пропаганда загрожує італійській демократії”, – каже Катерина Зарембо.
Дискусію на цю тему підштовхнуло інтерв’ю Лаврова італійському каналу Mediaset, в якому він порівняв Зеленського з Гітлером, через те, що в керівника Третього Рейху нібито то теж була єврейська кров.
“Спотворення фактів від офіційної особи багатьох вразило. Італійський парламентський комітет оборони запустив розслідування того, чи немає на італійському телебаченні та в медіа власного корупційного інтересу у поширенні дезінформації та пропаганди”, – каже Катерина Зарембо.
“Дуже важливо закріпитися українським голосам у медіа. Треба пропонувати людські історії, родинні, вплив на мистецтво та культуру. І треба зацікавити не тільки через війну, але й здобутками України, які Італії можуть бути привабливі”, – вважає експертка.
Нагадаємо Італія прийняла рішення про постачання зброї в Україну
