Українські захисники “Азовсталі” не віддали зброю росіянам, а вийшли із заводу після того, як самі погодили умови свого утримання.
Джерело: співрозмовники УП в розвідці Міноборони, стаття “Острів надії”. Як вийшли і що зараз із захисниками “Азовсталі”.
За даними джерел УП в оточенні Зеленського, у квітні був напрацьований перший план виходу маріупольського гарнізону під гарантії ФСБ.
“У квітні Давид Арахамія домовився, що Росія готова всіх випустити, міг навіть приїхати особисто Бортніков (глава ФСБ – УП) у Маріуполь, щоб під його гарантії всіх із “Азовсталі” вивести. Тоді поранені мали йти одразу в Енергодар у госпіталь, а всі, хто цілий – десь би зібрались, і їх – зразу на обмін.
Але оборонці заводу, Редіс та інші відмовились. Вони вірили, що здача в полон однозначно для них означатиме смерть”.
Після цього переговори по “Азовсталі” передали військовим розвідкам України та РФ. І ГУР Міноборони та ГРУ Генштабу РФ змогли домовитись про варіант виходу.
Важливо, що у переговорах і обговоренні умов приймали участь самі командири маріупольського гарнізону. Зустріч російських військових і українських оборонців відбулась 9 травня біля Маріуполя.
“На територію взятого в облогу заводу “Азовсталь”, який Росія щодня от уже кілька тижнів без зупинок бомбардувала і штурмувала, в повній тиші (!) під’їхало кілька броньованих машин із маркуванням армії РФ. Із території заводу їм назустріч вийшли командири українських підрозділів, сіли в авто і виїхали з міста в бік російського штабу. За кілька годин після цього автомобілі повернулись на “Азовсталь”, Редіс та інші командири маріупольського гарнізону перебігли з машин у поруйновані корпуси заводу”.
На переговорах українці домовились про умови виходу і утримання.
“Категорично не можна називати це “здалися в полон”. Морпіхи з меткомбінату Ілліча – вони здались у полон. Але про захисників “Азовсталі” так казати нечесно.
По-перше, вони не склали зброю перед росіянами. Усі бійці з “Азовсталі” здали зброю своїм офіцерам, перед виходом віддавали зброю командиру, він тиснув їм руку, дякував за службу, перепрошував за те, що не перемогли, і тоді тільки бійці йшли до росіян”.
Крім того, за словами джерела, вдалось домовитись, що:
- за утримання українських бійців виключну відповідальність нестиме російське ГРУ – так військові отримували шанс на дотримання щодо них Женевської конвенції, доступ міжнародних організацій тощо;
- усі бійці мають залишитись живі,до них не повинно застосовуватись тортур;
- окреме компактне утримання тих, хто вийшов із “Азовсталі”, і підготовка їх для обміну;
- можливість селитись бійцям підрозділів разом зі своїми офіцерами, доступ власних лікарів та кухарів;
- була домовленість навіть про можливість залишити собі один Starlink, щоб мати зв’язок із рідними та керівництвом країни, але її росіяни порушили одразу ж.