Переселенка з міста Апостолове, що на Дніпропетровщині, Марія Федько вирішила полагодити рідну 90-літню хату своєї матері у селі Гринівка Старобогородчанської громади.
На Івано-Франківщину жінка разом із сином евакуювалася у березні, пише Правда.іф з посиланням на Суспільне.
Про те, як сім’я обживає дім та хто допомагає із ремонтом, читайте у репортажі.
Евакуація на Франківщину
Чоловік Марії Федько після початку повномасштабного вторгнення вирішив захищати Україну у складі Збройних сил. Жінка розповідає, що вона сама не виїхала б з рідного міста, якби не син з інвалідністю.
Марія Федько каже, що відчуває себе справжньою бандерівкою і гордиться цим, адже її мама була зв’язковою УПА. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Ми, як кажуть, “застрибнули в останній вагон”. Людей було багатенно, батьки їхали з маленькими діточками. Але це — дрібниці у порівнянні з тим, що вони переживають під обстрілами. Поки ми їхали, потяг трохи обстрілювали, ми довго стояли у степу. Але, слава Богу, дібралися”, — пригадує Марія.
Ремонт маминої хати
Марія Федько пригадує, як у Гринівці минуло її дитинство.
“Встаю вранці, чую — мама вже у печі порається. Тоді візьме на шуфельку грані — вікна замуровані, білі, не видно світу — і нею топить, щоб розтанув лід. І вже весь світ Божий видно. “Марійко, злазь уже з печі, вже у хаті тепло”, — пригадує Марія.
Матір жінки померла 15 років тому. Відтоді дім у Гринівці пустує.
“Ми думали, що хата — у кращому стані. Але яка є, така є. Слава Богу, що є дах”, — ділиться жінка.
Будматеріали для ремонту Марія купила за гроші, які отримала від держави як вимушена переселенка. Також їй допомогли небайдужі сусіди.
“Купили гіпсокартон, шурупи, фарби. Вже оббили нам усе мінватою. Добрі люди”, — розповідає жінка.
Допомагають з капітальним ремонтом жінці сусіди, волонтери та родичі. У хаті вже замінили вікна та поставили крісла. Родич жінки Олег Сем’янів мурує в будинку піч. Чоловік каже, що раніше цього ніколи не робив, але, проконсультувавшись з майстрами, вирішив допомогти.
Цеглу для печі принесли односельчани. Також у кімнаті планують зробити стелю та підлогу, яких тут немає, та домурувати комин.
Зараз у будинку немає електроенергії — її відімкнули декілька років тому і зняли лічильник. Новий прилад Марія вже купила й зараз чекає на електриків. Староста села Гринівка Ніна Хмелівська каже, що електроенергію до будинку подадуть за декілька днів. З її слів, зараз головне — провести кабель від електроопори до будинку.
Нині Марія разом із сином живе у будинку, який їй надали у громаді. Тут — непогано, каже жінка, але хата — чужа й розташована далеко від дороги. Тому Марія готується до новосілля. Біля маминої хати жінка вже посадила грядки з овочами та картоплею.
“Я відчуваю себе справжньою бандерівкою”
Марія Федько каже, що відчуває себе справжньою бандерівкою і гордиться цим, адже її мама була зв’язковою УПА. Вона дізналася про це випадково, коли одного разу розмовляла з мамою про Другу світову війну.
“Мама розказувала, що завжди готувала і носила повстанцям їжу. Я пишаюся нею. Але мені шкода, що тоді ці москалі зіпсували мамі життя, і зараз нам його руйнують. Хто думав, що я у свої 60 років приїду сюди з дитиною”, — говорить Марія.
