Мобілізованим до лав Збройних сил України обирають військових фах, опираючись на їх вік, досвід та вміння. Деякі цивільні спеціальності споріднені із військовими, тому частина новобранців продовжує займатися улюбленою справою.
Однак є також багато професій, які не споріднені з військовою спеціальністю, тож певний відсоток людей іде не за професією і їх відправляють навчатися на стрільця, розповів в інтерв’ю hromadske начальник Дарницького територіального центру комплектування полковник Руслан Тригуб. Він пояснив, що це найпоширеніша спеціальність у бойовій частині.
“Бо всіх насамперед навчають на стрільця. Зброя солдата – автомат, він мусить володіти цією зброєю та вміти стріляти з неї. А потім, уже під час служби, перенавчається на інші спеціальності”, – наголосив полковник.
Водночас, якщо мобілізований не служив і має цивільну професію, то його бажання враховується: чи він хоче стати танкістом, артилеристом, чи ще кимось.
“Якщо він не знає чи вагається, куди піти, але має цивільну спеціальність, яка споріднена з військовою, то ми це теж беремо до уваги. Наприклад, людина вже 20 років працює механіком на СТО: це добре, тому що в ЗСУ дуже багато автомобілів і вони ламаються частіше в польових умовах. Тому ця людина може піти тим самим механіком у ремонтний батальйон. Або ж людина працює кухарем в ресторані – тоді ми відправляємо її кухарем у військову частину”, – пояснив Тригуб.
“Навіщо навчати людину кухарства, якщо є хтось, хто може продовжувати своє улюблене заняття і готувати їжу для побратимів? Тому, звісно, після вивчення особистих даних військовозобов’язаних ми вирішуємо, куди саме їх направляти”, – зазначив начальник ТЦК.