На військовому аеродромі в Криму пролунала “бавовна”. Численні відеозаписи зафіксували густий стовп диму над цим місцем. Що це було? Ударний український дрон? Робота спецпідрозділів ЗСУ? Удар ракетою великої дальності, наданою союзниками України? Усі версії мають право на життя, і допоки на землю окупованого півострова не ступить нога солдата ЗСУ, Україна називатиме такі інциденти “бавовнами”.
На території Криму можуть діяти підпільники, партизани та просто спеціалісти Сил спеціальних операцій. Україна може змістити акцент на звільнення півострова, коли він стане для найвищого військово-політичного керівництва нашої країни головним напрямком.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко.
– У районі військового аеродрому в Саках в окупованому Криму пролунали “бавовни”. Що це було?
– Я хотів би нагадати, що Крим – це Україна. Росіяни співають свою пісню, Захід проти того, щоб ми стріляли по території Росії, вони дуже бояться ядерних лякалок Путіна. Захід також проти загострення за рахунок Криму. Вони визнають, що це українська територія, але все ж таки…
Саме тому вони не працюють на попередження та запізнюються з військовою допомогою. Вони запізнювалися з Грузією у 2008 році та з Україною у 2014-му. Запізнення є і зараз. Звичайно, на Заході вже дуже багато чого зрозуміли, але ще не до кінця, не настільки, щоб діяти активніше.
Отже, Крим – це Україна. І все, що там відбувалося, відбувається і відбуватиметься, пов’язане з ослабленням ворога та зміцненням наших позицій, має вітатись.
Щодо того, про що саме йдеться. У нас гібридна війна, кажуть про “бавовни” у Криму. Дуже добре. Нас це влаштовує. Адже ми теж не хочемо загострювати відносини із союзниками, нам необхідне сучасне озброєння, і якомога більше.
Поки ми безпосередньо не заведемо війська в Крим, за умов гібридної війни ми говоритимемо про “бавовни”, і це дуже правильно.
Пам’ятаєте, у січні цього року ухвалили закон про національний спротив, де йшлося і про Територіальну оборону, про Сили спеціальних операцій? Це окремий рід Збройних сил. Ці сили можуть діяти на території ворога. А вже на своїй території, яка окупована, й поготів.
Тому в Криму можуть бути підпільники, партизани та просто спеціалісти Сил спеціальних операцій. Чи це підтверджує Україна? Ні. І правильно робить. Тому що це гібридна війна. Це треба робити доти, доки це буде вигідно Україні.
– Ви припускаєте, що по авіабазі в Саках було завдано ракетного удару?
– Пам’ятаєте, як у нас були “бавовни” у штабі в Севастополі на День військово-морських сил РФ? Потім вони казали, що це міг бути дрон і що його запустили мало не із Севастополя. Може бути. Може, з Севастополя, може, ще звідкись. Це вже справа десята.
Ракета? Так, могла бути ракета. Донедавна ми не могли подумати, що у нас з’являться Stinger, а потім ми не думали, що у нас з’являться HIMARS. Але HIMARS поки що стріляють реактивними снарядами – на 80 км. А тепер для них передали ракети ATACMS до 300 км.
Ваша версія також має право на життя. Але детально розповісти про проведену операцію я не можу. Певна цензура під час війни має бути.
– Чи вважаєте ви, що сьогодні українській армії необхідно приділити більше уваги Криму, трохи змістити акцент у бік окупованого півострова?
– Це серйозний військовий підхід. Він полягає у тому, що вплив на противника має бути постійним. Вчора, сьогодні, завтра, післязавтра. Наступний принцип – зусилля треба зосереджувати на головному напрямі – чи то обороні, чи то наступі. А на інших напрямках – дурити противника.
Верховний головнокомандувач сформулював завдання звільнити Херсон та околиці, і це завдання має бути головним. Так чи інакше, але до цього треба готуватися. На жаль, наш потенціал менший, ніж потенціал російського угруповання. З погляду військових, це дуже складне завдання, але його необхідно виконувати.
