За бюджетні 191 млн грн буде профінансовано виробництво 15 кінострічок. Вперше за час повномасштабної війни Державне агентство України з питань кіно виділило фінансування на виробництво кіно. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на систему ProZorro.
Загальна сума підписаних контрактів становить 191,44 млн грн. Договори укладено з частиною переможців 17-го конкурсного відбору кінопроєктів. Варто відзначити, що сам конкурс відбувся ще на початку вересня 2021-го, але фінансування чомусь відрилося саме тепер. Більш того, з початком війни Держкіно виступило з роз’ясненням: «В умовах воєнного стану немає можливості для організації та проведення подальших етапів конкурсного відбору: його завершення відбудеться після припинення дії воєнного стану».
Проте кінця війни ніхто не став чекати. У результаті, за даними з підписаних контрактів, найбільше держфінансування дісталося:
- ТОВ «Спільна Перемога Продакшн» на виробництво стрічки «Глухомань» – 25 млн грн при загальному бюджеті у 31,2 млн грн;
- ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент» на фільм «Її очима» – 24,96 млн грн із закладених 31,2 млн грн;
- ТОВ «Зет Пікчерз» на стрічку «140 децибелів тиші» – 20 млн грн (100% держфінансування);
- ТОВ «Ріал Пікчерс» на фільм «Мій юний принц» – 20 млн грн із необхідних 25 млн грн;
- ТОВ «Форм Філмз» на стрічку «Орталан» – 20 млн грн із закладених 25 млн грн.
(*повний перелік щасливчиків, яким підкинули бюджетних грошей, дивитися у таблиці нижче)
Перелік кінофірм, які отримали бюджетне фінансування
Важлива деталь, яка може спровокувати скандал: ТОВ «Спільна Перемога Продакшн», яке отримало з бюджету 25 млн грн, має впливове лобі у Раді з державної підтримки кінематографії. Це орган, який своїм рішенням затверджує переможців для надання держпідтримки. Так ось, до червня 2021 року одним із співвласників ТОВ «Спільна Перемога Продакшн» значився Артем Колюбаєв, нинішній голова Ради з держпідтримки кінематографії.
Фото: Детектор медіа
Крім цього, Колюбаєв є співвласником продакшену «Ама віжн», бенефіціаром якого до 25 лютого 2020 року був керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
До речі, прізвище головного канцеляриста президента Зеленського опосередковано пов’язано з іще одним переможцем конкурсного відбору. Мова про столичну компанію «Грейд М».
Ця фірма, як і згадані вище кіновиробники, подалася на конкурс Держкіно і одержала згоду на держфінансування своєї стрічки «Лайфер». Ціна питання – 19,98 млн грн.
Однак у «Грейд М» виникли проблеми. 8 лютого 2022 року Держкіно оприлюднило в електронній системі публічних закупівель ProZorro тендер щодо надання ТОВ «Грейд М» 19,98 млн грн держпідтримки на виробництво фільму. А вже через сім місяців, 7 вересня (чому стільки часу тягнули з ухваленням рішення, невідомо – «Главком») замовник скасував тендер. І назвав дві причини: форс-мажорні обставини (повномасштабний наступ Росії проти України) та неподання ТОВ «Грейд М» документів для підписання договору у визначені терміни.
29 вересня Держкіно знову опублікувало тендер про наміри укласти договір із «Грейд М» на 19,98 млн грн. Але цього разу на заваді держфінансування стало… громадянство власника «Грейд М».
«…засновник та кінцевий бенефіціар власник ТОВ «Грейд М» є громадянин республіки Білорусь. Враховуючи вищевикладене та з метою мінімізації і усунення загроз економічній безпеці України, прийнято рішення щодо скасування переговорної процедури щодо послуг з державної підтримки на виробництво національного ігрового повнометражного фільму «Лайфер», – заявила уповноважена Держкіно Ольга Кобилинська, склавши 13 жовтня відповідний протокол.
Отож, знайомтеся: Максим Лещенко, співзасновник і власник київської ТОВ «Грейд М». Має громадянство Білорусі. Як писали ЗМІ, у 2017 році творчі шляхи Лещенка та майбутнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака пересіклися. Єрмак виступив продюсером фільму «Правило бою», виробництво якого профінансував Лещенко. Йшлося про суму $500 тис. Це була дебютна кіноробота Андрія Єрмака.
Після цього співробітництво тандему Лещенко-Єрмак поглибилося. У травні 2018 року вони разом із Артемом Колюбаєвим (теперішній голова Ради з держпідтримки кінематографії) заснували фірму «Ама віжн». Компанія спеціалізується на виробництві кіно- та відеофільмів і телевізійних програм.
Уже на початку вересня 2018 року на молоду та невідому фірму Єрмака і Ко очікував гучний успіх. Кабмін Гройсмана включив її у держфінансування, передбачивши 24,61 млн грн на виробництво фільму «Щедрик». Продюсерами кінострічки виступили партнери Єрмака – Артем Колюбаєв і білорус Максим Лещенко.
Що примітно: держфінансування було розбито на три етапи. Левову частину коштів (19,21 млн грн) ТОВ «Ама віжн» отримало наприкінці грудня 2018 року. Решту (трохи більше 5 млн грн) компанія одержала протягом 2020-2021 років – у час, коли Андрій Єрмак уже трудився в Офісі президента Володимира Зеленського.
Крім цього, у 2021 році ТОВ «Ама віжн» перепало 316 тис. грн від Українського культурного фонду, засновником якого є Міністерство культури та інформполітики. За даними державного вебпорталу Spending, гроші виділялися у вигляді гранту на фінансування культурного проєкту.
І наостанок. Ймовірно, щоб у майбутньому не виникало питань до «Ама віжн», із нею довелося «катапультувати» білоруса Максима Лещенка. За відомостями бізнес-пошукового ресурсу Youcontrol, 26 серпня 2022 року одноосібним власником ТОВ «Ама віжн» став Артем Колюбаєв. Згадку про Максима Лещенка щодо приналежності до цієї компанії було прибрано з реєстру. Це вбереже колишню фірму Єрмака від «націоналізації».
Адже, як відомо, Україна взяла жорсткий курс на примусове вилучення об’єктів власності Російської Федерації та її резидентів. Під санкції потрапили й білоруські фірми. Зокрема, як писав «Главком», під арештом опинилася техніка білорусів-дорожників з «Великого будівництва».
Віталій Тараненко, «Главком»
