Удома має бути два вогнегасники. Пише Главком
Українська влада ще влітку попередила, що під час наступного опалювального сезону батареї будуть менш теплими, ніж зазвичай. Тож багато хто почав завчасно готуватися до суворої зими – скуповувати обігрівачі, електроковдри та грілки. Проте чи буде можливість ними скористатися, зважаючи на останні ракетні удари ворога по енергетичній інфраструктурі України? Тому дехто вдався і до геть екзотичних ідей – розглядати варіант встановлення вдома буржуйки чи туристичного намета.
Наскільки усе це безпечно і чим треба запастися на зиму, аби не мерзнути, «Главкому» розповів речник столичного управління ДСНС Олександр Макушенко.
Електричний обігрівач: правила безпеки
В інструкції до кожного обігрівача вказано правила експлуатації, але є кілька загальних, нехтування якими може призвести до пожежі.
Електрообігрівачі не можна встановлювати впритул до розетки і легкозаймистих речей. Не можна накривати обігрівач, навіть якщо вам треба висушити якусь дрібничку (наприклад, рукавиці).
Обігрівачі бувають: конвекторні (коли нагрівається металева поверхня всередині обігрівача); масляні (обігрівачі з кількома секціями, які нагріваються до 120°C); тепловентилятори (по народному – «вітродуйчики»); керамічні (панелі, які нагріваються та зберігають тепло тривалий час); інфрачервоні. Вартість обігрівачів різних типів – від 1 до 15 тис. грн.
Провід обігрівача не можна пускати під килимом – якщо почнеться загоряння, ви не одразу це помітите.
Обігрівачі не варто вмикати у подовжувачі чи трійники, у які вже увімкнуто інші прилади. Розетка для обігрівача має бути окремою.
Не варто одночасно вмикати обігрівач та інші прилади, що споживають багато електрики (електрочайник, микрохвильова піч тощо), це може призвести до перевантаження мережі.
Не можна залишати обігрівач увімкненим, якщо ви йдете з дому. Також рекомендується вимикати обігрівачі перед сном.
Що робити, якщо прилад підозріло поводиться
Якщо від приладу чи розетки пішов дим або неприємний запах горілого, не зволікайте. Підійдіть до електрощитка і за допомогою автоматичного вимикача знеструмте мережу (виверніть «пробку»). Після цього вийміть із розетки шнур обігрівача.
Знеструмивши мережу і переконавшись, що ніде нічого не горить, можна провести експеримент, щоби дізнатися, що саме несправне – розетка чи прилад. Для цього треба увімкнути електропостачання, вставити вилку приладу вже в іншу розетку і уважно спостерігати. Якщо за кілька хвилин знову з’являться підозрілі «симптоми», є вірогідність, що несправний таки електроприлад.
Грішити на сусідські розетки не варто – у ДСНС пояснюють, що спарених розеток у будинках не існує.
«Розеток на дві квартири немає. Електрика, як і лічильники, розділені для кожної оселі. Тобто якщо ви живете у квартирі №11, а я – у №12, то у кожного з нас індивідуальні розетки», – пояснює Олександр Макушенко.
Загорілася розетка чи обігрівач: як діяти
У найкоротший термін, до прибуття рятувальників, якщо є така можливість, потрібно знеструмити квартиру і ліквідувати загоряння за допомогою вогнегасника. Якщо ви не маєте вогнегасника, можна використати суху землю з квітів, чи пісок з котячого лотка, накрити місце загоряння ковдрою, аби перекрити доступ кисню.
Категорично не можна гасити розетку чи електропривід водою, вас може вбити електрострумом.
Вживши оперативних заходів, не зволікаючи наберіть «101», а самі залиште приміщення. Варто також повідомити сусідів, що у вас почалася пожежа, щоби вони також встигли евакуюватися. Це необхідно зробити, бо ви не можете бути впевнені на 100%, що остаточно загасили пожежу
Важливо: перед тим, як користуватися вогнегасником, вдягніть цупкі рукавиці, чи обмотайте руки тканиною, щоби на них не потрапили вогнегасні речовини. Рот і ніс також необхідно прикрити тканиною або вдягнути маску.
Як обрати вогнегасник
Універсального вогнегасника немає – вдома потрібно мати обидва
Олександр Макушенко зазначає, що вдома потрібно мати два вогнегасника: вуглекислотний і порошковий.
Вуглекислотними гасять речовини, матеріали та електроустановки, що не можуть горіти без доступу кисню. Ним можна гасити проводку. Працює він так: газ з вогнегасника збиває полум’я, охолоджуючи поверхню до мінімальних температур і створюючи купол, що перешкоджає доступу кисню до тліючих предметів.
Після використання треба провітрити приміщення. Користуватися таким приладом треба у рукавицях, аби запобігти обмороженню рук, адже вуглекислотний вогнегасник сильно охолоджується.
Порошковий вогнегасник застосовують для гасіння тліючих матеріалів: килими, меблі тощо. Порошок не охолоджує матеріал, тому після використання порошкового вогнегасника рекомендується залити матеріали водою. Також варто пам’ятати, що суміш порошкового вогнегасника токсична для людини, тому після використання необхідне тривале провітрювання.
Простіше кажучи, починаємо гасити пожежу вуглекислотним, а якщо це вже не допомагає, застосовуємо і порошковий.
Для домашнього вжитку, зазначає Макушенко, підійдуть вогнегасники невеликого об’єму – вистачить і заряду на п’ять кілограмів. Їхня вартість – від 600 до 1000 грн.
Якщо ж площа оселі більша за 100 кв. м, слід придбати вогнегасник більшого об’єму – на дев’ять кілограмів. Вартість такого – від 800 до 2000 грн.
У ДСНС також нагадують, що час від часу вогнегасники потрібно перезаряджати.
Де та як зберігати вогнегасник
Вогнегасники – доволі ніжна штука. Їх треба берегти від прямих променів сонця, батарей, мінусових температур і не допускати ударів та падінь. Ризик того, що він розіб’ється і квартира буде заляпана його змістом – мінімальна. Однак працювати від ударів чи неправильного зберігання може із перебоями.
Чи можна встановити буржуйку у квартирі
Чимало українців вважають, що цієї зими будуть проблеми не тільки з централізованим опаленням, а також із електрикою, тому краще купити пічку-буржуйку, а не обігрівач. З’являються і пропозиції від народних умільців «безпечно» встановити буржуйку, вирізати дірку у вікні і вивести трубу.
Використання буржуйки у квартирі порушує вимоги пожежної безпеки
Спеціалісти попереджають: буржуйка у квартирі – кримінальний злочин (ст. 270 ККУ «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки») і взагалі самогубний варіант. Буржуйка дуже сильно розігрівається, і якщо теплоізоляцію підлоги проведено неправильно, ваш ламінат чи лінолеум рано чи пізно спалахне або від високої температури, або від іскри, що вилетить із пічки.
Величезну небезпеку становлять чадний газ та дим. Вентиляційна система багатоквартирних будинків не була розрахована на те, що у них палитимуть пічки. Виводячи трубу у вікно, ви не отримуєте гарантії, що вся ця система працюватиме правильно і ви не отруєтеся чадним газом. Гарантовано ви матимете клопіт із сусідами, у вікна до яких піде дим із вашої труби.
Для охочих встановити буржуйку, варто спочатку ознайомитися із ст. 270 Карного кодексу
Додаткові аргументи проти: буржуйка насправді дає небагато тепла і ви зможете опалювати нею лише одну кімнату. То чи варто так ризикувати?
Електроковдри
Рятувальники наголошують, що під електроковдрами і на електропокривалах не можна спати: вони, як і будь-які інші ліжка «з електричними функціональними додатками» вимагають підвищеної пильності. В Україні вже фіксували випадки загибелі людей через такі способи обігріву.
За допомоги електроковдри можна нагріти ліжко, а перед сном прилад треба вимкнути і про всяк випадок вийняти шнур із розетки.
Намет у кімнаті
Українські користувачі соцмереж нині активно діляться дописами про нову корейську моду – спати вдома у наметі. Мовляв, намет легше обігріти, ніж цілу кімнату. Насправді ідея це не тільки корейська, наприклад американська компанія iKamper випустила модель Room in Room (тобто кімната у кімнаті) – намет щільно прилягає до матраца і зберігає тепло.
Бавовняний намет з додаванням поліестеру кріпиться на алюмінієвий каркас, а вгорі є отвір для вентиляції повітря
Фахівці ДСНС погоджуються: цей метод справді може допомогти зекономити на опаленні і довше втримувати тепло навколо сплячого, але зауважують – якщо ви встановили у намет обігрівач, перед сном його треба прибрати і вийняти шнур із розетки.
Також слід пам’ятати, що спання у наметі не дозволить вчасно зреагувати на потенційну небезпеку – наприклад, загоряння чи задимлення. Тож перед такою ночівлею потрібно подумати про потенційні наслідки.
Аліна Євич, «Главком»
