Українців дивує, а часто й відверто дратує, чому така розвинена у воєнному плані країна, як Ізраїль, яка, як ніхто інший знає ціну власної незалежності, обмежується лише гуманітарною допомогою, повністю уникаючи будь-яких військових постачань.
Однак, схоже, що ця тенденція може незабаром змінитися, а Кремль зробив чергову катастрофічну помилку. Залучивши до війни проти України Іран, Москва фактично змусила Ізраїль, поки що побічно, але запустити таку необхідну військову співпрацю з Україною, пише Правда.іф з посиланням на 24 канал.
Легендарна система протиповітряної оборони Ізраїлю “Залізний купол” відома, можливо, як найбільш ефективна з усіх систем ППО у світі. Перш за все через те, що вона постійно проходить “випробування”, збиваючи тисячі палестинських ракет на рік.
На перший погляд, маючи такі системи ППО на озброєнні, Україна могла б захищати себе від ворожих ударів набагато ефективніше, особливо, коли це стосується захисту цивільного населення або об’єктів критичної інфраструктури. Однак, для України вона може і не підійти, вважають чимало військових експертів.
Керівник благодійного фонду “Повернись живим” Тарас Чмут наголошує, що Україна має набагато більшу площу ніж Ізраїль, а більшість об’єктів, які треба захистити, розпорошені по всій території країни, тож закрити 100% українського неба не допоможе навіть “Залізний купол”.
Що треба знати про “Залізний купол”
Ізраїльська система протиракетної оборони складається з декількох ешелонів. “Залізний купол” є найпростішою з них, є лише одним з елементів великої системи протиповітряної оборони, яку протягом останніх 40 років розбудовував Ізраїль. Вона призначена для перехоплення мінометних мін, артилерійських снарядів, снарядів від реактивних систем залпового вогню типу “Град” або подібних систем.
Так, до ізраїльської протиракетної оборони входить ще “Праща Давида”, Arrow, тощо. Отже, Ізраїль захищає не лише “Залізний купол”, а цілий комплект різних систем захисту, які працюють разом.
Втім, закрити навіть кілька об’єктів української інфраструктури ізраїльськими системи було б уже непогано, проте Ізраїль все одно відмежовується від подібної допомоги, попри те, що системи ППО це оборонні комплекси, і навряд чи будуть використовуватися проти російських військ на полі бою.
Водночас глава Міноборони України Олексій Резніков переконаний, що “Залізний купол” за ізраїльським зразком допоміг би ефективно боротися з дронами-камікадзе іранського виробництва. За його словами, ЗСУ потребують систем ППО, які б збивали ракети не тільки на малій, а й великій відстані.
Він наголосив, що це надзвичайно важливо, адже Росія разом з Іраном використовує нашу територію, як полігон для “випробовувань” небезпечних безпілотників. У перспективі дрони-камікадзе можуть застосовуватись проти Ізраїлю та інших країн Європи – потрібно не дати країні-терористці такої можливості та продемонструвати, що ППО можуть збивати усі без винятку ворожі безпілотники.
Як і чому Ізраїль відмежовується від підтримки України?
Офіційна позиція Ізраїлю, щодо зброї та ППО для України полягає у тому, що нібито їхні технології можуть потрапити до рук ворожих країн. Загалом, подібної думки дотримувалися і країни Заходу, коли на початку повномасштабного вторгнення оснащували українське військо лише протитанковими комплексами та протиповітряними ручними ракетницями.
Захід теж переймався, що Україна не вистоїть під воєнним тиском Росії, і тоді західна важка техніка може потрапити до рук окупантів.
Є зброя, для якої у нас навіть немає експортної версії. Є речі, які ми не хочемо, щоб вони потрапили до рук наших ворогів. Є секрети, які ми не можемо передати,– сказав президент Ізраїлю Іцхак Герцог.
Водночас міністр оборони Ізраїлю Бенні Ганц чітко дав зрозуміти, що Тель-Авів не передає Україні зброю.
“Я хочу бути зрозумілим, ми не продавали зброю Україні, ми передавали їй гуманітарне та медичне обладнання, це має бути ясно. Але зброю ми не продавали. Ми можемо допомогти Україні “розумними” системами попередження про ракетний напад”, – заявив Ганц.
Однак сьогодні вже пішов дев’ятий місяць війни, і в спроможності України себе захистити мали б відпасти усі сумніви. У Заходу таких ілюзій вже немає, однак Ізраїль продовжує опиратися. Але насправді, в Ізраїля є дійсно вагомі причини зберігати неприємний для нас нейтралітет.
Натомість глава МЗС Дмитро Кулеба переконаний, що Іран – це червона лінія для Ізраїлю. Якщо Єрусалим послідовно бореться проти режиму Тегерану, то повинен надати Україні “Залізний купол”, адже Іран уже фактично став стороною конфлікту в російсько-українській війні.
Чому Ізраїль усіма силами намагається зберегти нейтралітет
Перш за все, Ізраїль стурбований питанням власної безпеки. Країна фактично десятиліттями перебуває в оточенні ворожих до неї держав і будь-яка підтримка ізраїльських сусідів з боку Росії, у відповідь на зброю для України, може спричинити значну кількість проблем та збільшити витрати на самозахист.
Одним із найголовніших факторів у цьому контексті є питання Сирії. Росія має дуже потужний вплив на цю країну та зберігає присутність своїх військ. При цьому Ізраїлю важливо наносити удари по іранських угрупованням або виробництвах, які розташовані на території Сирії, при цьому, без жодного втручання з боку російських військ.
Наразі Сирія є пріоритетом для Ізраїлю, набагато більше ніж Україна, адже Сирія – це сусід, з яким є неврегульований територіальний конфлікт за Голанські висоти, де є нестабільний кордон і на території якої є проіранські формування. При цьому Ізраїль фактично бомбардує об’єкти на території Сирії за мовчазної згоди Росії, яка ніяк не перешкоджає, і фактично дозволяє це робити. Ізраїлю важливо завдавати ударів по проіранській інфраструктурі в Сирії,– наголошує експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Саме тому, допоки Росія має потужності залишатися у цьому регіоні, у Кремля завжди буде фактор тиску на Ізраїль. Втім, як виявилося, нейтралітет Ізраїлю не допоміг стримати Росію від прямого співробітництва з Іраном – головним ворогом Ізраїлю на Близькому Сході.
Зверніть увагу! Протягом останнього тижня Ізраїль завдав кілька потужних ударів по місцю збирання іранських дронів у Сирії. За даними SOHR, Ізраїль завдав удару по об’єкту, де зберігалися важливі деталі та обладнання для збирання іранських безпілотників.
Окрім того, ВПС Ізраїлю могли завдати 4 авіаударів по складах зброї та боєприпасів, а також по підтримуваному Іраном штабі ополчення в районі аеропорту Дамаска.
Чи може Кремль взяти в заручники російських євреїв
Ще однією неочевидною причиною, чому, можливо, Ізраїль не хоче псувати відносини з Росією є те, що всередині Росії проживає велика кількість євреїв, яких Кремль завжди може використати з метою шантажу.
Від початку року понад 60 тисяч етнічних євреїв вирішили виїхати з Росії. 26 тисяч з них вже репатріювалися в Ізраїль, ще 35 тисяч російських євреїв очікують оформлення необхідних документів. При цьому, лише за офіційними даними єврейських громад, в Росії проживають близько 200 тисяч етнічних євреїв, але загальна кількість може сягати мільйона людей. І якраз це Росія і може використати проти Ізраїлю. Можна навіть сказати, що тут навіть спрацьовує певна історична пам’ять.
Річ у тім, що той же Радянський союз, свого часу, навіть отримав порцію санкцій за те, що не випускав за межі СРСР євреїв, які хотіли переїхати в Ізраїль. І враховуючи загальну тенденцію на ізоляцію Росії, що може призвести до повного закриття кордонів, російські євреї, за яких держава Ізраїль відчуває певну відповідальність, можуть фактично залишитися там у заручниках.
Водночас не варто відкидати той факт, що абсолютна більшість євреїв у Росії мають на руках російські паспорти, що також робить їх цілями для мобілізації та подальшого відправлення на війну проти України. І, скоріш за все, Ізраїль прагне уникнути такого розвитку подій.
Іранський фактор пробудив Ізраїль
Росія, схоже, вчинила одну з найбільших політичних помилок за останній час. Маючи повністю безвихідну ситуацію та ізоляцію від усіх цивілізованих ринків, Кремль пішов на суттєве зближення з Іраном.
Як тільки на території України впав перший іранський дрон-камікадзе, наш уряд відразу повідомив Ізраїль про те, що Росія закуповує іранську зброю та використовує її проти цивільного населення України. При цьому невідомо, чим саме Росія вирішила розплатитися з Іраном за ці постачання, адже мова може йти про технології ядерної зброї. Спершу Ізраїль відреагував доволі прохолодно, однак під величезним тиском незаперечних доказів, цю завісу ігнорування вдалося пробити.
Після цього стало відомо, що Росія ще й збирається закупити іранські балістичні ракети, що вже свідчить про повноцінне зближення Кремля з іранським режимом. На тлі цих новин з’явилася низка несподіваних заяв та дій з боку Ізраїлю.
Ізраїль раптом пішов у “наступ”
Ізраїль завдав кілька авіаударів по промислових об’єктах у Сирії, які Іран використовує для виробництва зброї. Видання Jerusalem Post наголосило, що таким чином Ізраїль намагається обмежити постачання іранської зброї у Сирії, проте низка західних ЗМІ стверджують, що на цих виробництвах також створювали й дрони-камікадзе, які продовжує закуповувати Росія.
Згодом, президент Ізраїлю передав США розвіддані, які доводять, що Іран постачає Росії безпілотники, які руйнують українську інфраструктуру та навіть закликав до жорсткої відповіді. Цікаво, що як у США, так і в ЄС ще раніше підтвердили співпрацю Ірану з Росією та запровадили санкції, однак схоже, що попри запізнілу реакцію, Ізраїль під жорсткою відповіддю має на увазі й військову силу.
Ізраїль давно лобіює ледь не війну з Іраном. Вони є одним з найбільших критиків відносин США з Іраном. Ізраїль виступав проти Ядерної угоди між США та Іраном, і досі всіляко виступає за санкційний тиск, подекуди закликаючи до прямих військових ударів по ядерних об’єктах в Ірані. Україна ж є додатковим приводом, щоб активізувати жорсткішу політику щодо Ірану,– зауважує експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
У відповідь на це активізувався й сам Іран. Міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахян заявив, що Україна начебто має зібрати докази використання Росією іранських дронів та показати їх на двосторонній зустрічі за участі експертів.
Іран все ще намагається гратись в нейтралітет, вдаючи, нібито Тегеран не причетний до постачань зброї в Росію, хоча нещодавно з’явилися дані про те, що іранські інструктори відвідували Крим, тобто фактично незаконно перетнули український кордон з ворожими цілями.
Україна зближується з Ізраїлем?
Схоже, що Ізраїль відчув усю загрозу, яка надходить через зближення Ірану та Росії та активізувався у питаннях підтримки нашої держави. Президент України Володимир Зеленський навіть заявив, що Україна та Ізраїль відтепер будуть напряму обмінюватися розвідданими, однак поки що не оголосив деталей цієї співпраці.
Усіх бентежать наші відносини (з Ізраїлем). Хоча останнім часом вони стали теплішими. Після паузи ми бачимо кроки вперед… Ми на початку співпраці з Ізраїлем,– заявив Володимир Зеленський.
Зеленський також наголосив, що народ Ізраїлю повністю на боці України, однак у керівництва цієї держави поки не вистачає політичної волі на повноцінну підтримку України в боротьбі з російською агресією. І дійсно, обмін розвіданими це поки що не постачання зброї.
Однак враховуючи, що Ізраїль точно не стане миритися з підтримкою Ірану Росією, як і навпаки, військові постачання Тегерану Москві повністю неприйнятні для України. Це може стати точкою дотику для розвитку наших відносин.
Звісно, не варто вже зараз перебільшувати свої сподівання, що начебто Ізраїль все зрозумів, і скоро на Україну посиплеться дощ з ізраїльського озброєння.
Наявність самого по собі іранського фактора не означає, що Ізраїль буде робити для нас все, що ми захочемо. Треба пам’ятати, що Ізраїль живе в іншому регіоні, за межами європейського контексту. Далі все залежатиме від того, як буде розвиватися ситуація з Іраном, і також від того, що ми зі свого боку зможемо запропонувати Ізраїлю для посилення співпраці у частині ВПК та обміну технологіями,– вважає Ілія Куса.
Водночас варто звернути увагу і на політичну ситуацію всередині самого Ізраїлю. Наразі є ймовірність, що до влади повернеться Беньямін Нетаньягу, з яким в України раніше вже були певні проблеми. Тоді ми навпаки можемо зіткнутися зі скороченням нашої співпраці.
Важко передбачити, як у майбутньому будуть розвиватися відносини з Ізраїлем, проте перші паростки нашої взаємодії вже почали зростати на уламках іранських дронів. Далі все залежатиме від ситуації в Росії та її спроможності утримувати військовий контингент на Близькому Сході, а також від політичної ситуації в самому Ізраїлі.
Однак потенціал відносин України з Ізраїлем не можна недооцінювати, адже подальший розвиток цієї взаємодії може суттєво посилити оборонні можливості як України, так і Ізраїлю.