Зима не буде простою і до неї потрібно підготуватися. Про це ми всі чуємо ще від літа.
Інформації дуже багато – вона різна, тож мозок малює різні варіанти розвитку подій. Одні заганяють в паніку, інші змушують купувати буржуйку у квартиру, пише Репортер.
Коли маємо такі умови невизначеності і йдеться про виживання, то для нас немає значення, яким буде сценарій, – розповідає Дарка Озерна, біологиня й медична журналістка. – Чи триватиме війна 2-3 тижні чи триватиме війна 2-3 роки, росія розпадеться чи росія застосує не знати яку зброю. Незалежно від того, що відбувається, ми залишаємося істотами зі своїм фізіологічними та біологічними потребами. І ці потреби – їсти, пити, отримувати достатньо поживних речовин, не замерзнути.
Тобто ми не зважаємо на можливі сценарії, ми зважаємо на наші потреби. А потреби наші будуть однаковими завжди. Чи ми будемо терміново евакуюватися, чи залишимось у своєму домі, чи Україна вже переможе і ми будемо відбудовувати країну. Нам все одно доведеться їсти, пити, спати, приймати ліки і не замерзнути.
Про те, як же ж підготуватися до зими, Дарка Озерна розповідала у лекції, яку організувала ініціатива з інформаційної гігієни «Як не стати овочем», за підтримки Посольства США в Україні, Української бібліотечної асоціації та EdCamp.
Складаємо продукти
Сіль. Так вона потрібна, але десь 1 кг йодованої.
Цукор. На цукрі можна існувати, адже наш мозок споживає перед усім глюкозу. І якщо мозок буде годуватися, то людина якийсь час проживе. Проте в цукрі немає інших нутрієнтів, немає клітковини, складних вуглеводів. Але зараз на базарі є досить дешеві яблука, груші, слива угорка, з яких легко зробити фруктове пюре. Фруктові пюре даватимуть і цукри, і вітаміни, і фруктові кислоти, і клітковину.
Картопля. Є в нас такий штамп, що запаси на зиму – це картопля мішками. Зараз картопля вродила. Але треба подумати, якщо ви живете у місті та маєте лиш балкон, то ця картопля просто зігниє чи проросте. Картопля мішками – добре для тих, хто має льох. Якщо живете в місті, то краще на балконі заквасити капусту. Вона буде стояти, займатиме мало місця, а ви завжди матимете вітамін С, молочну кислоту, пробіотики, клітковину.
Крупи. Крім гречки, що вже стала українським мемом, слід згадати про інші крупи, які так само є цільнозерновими. Це ячмінна, кукурудзяна, пшенична. Вони досить поживні й фінансово вигідні. Не беріть перловку – вона шліфована, без клітковини, це не цільнозерновий продукт. Не беріть рис та кус-кус – вони малопоживні, це суцільні вуглеводи.
Сублімовані харчі. Це прикольно, але коштують вони досить дорого. Краще запастися тою самою клітковиною та компонентами для швидкого приготування – сушеними овочами та дріжджовими пластівцями.
Молоко. Сухе й «рослинне». «Рослинне» молоко – продукт штучний, невиправдано дорогий і в ньому багато цукрів. Краще купити ультрапастеризоване молоко ящиком, а також закваски.
Сало. Справді хороший продукт тривалого зберігання – воно калорійне й компактне. Ми можемо з’їсти шматочок і наша гормональна система зрозуміє, що ми непогано поїли. Але крім нього, купуйте соєву олію, соняшникову, кунжутну, обліпихову.
Чай та кава. Потрібно просто мати запас.
Рибні консерви у власному соку. Риба – це і білок, і ОМЕГА-3.
Горіхи. Цілі нечищені горіхи зараз коштують дешево, можна й самому назбирати. І темними вечорами при свічках заспокоювати свої нерви – колоти горіхи. Чищеними купувати не варто.
Квасоля та інші бобові. Вони всі класні тим, що в них багато білка та клітковини.
Томатна паста, кабачкова, баклажанна ікра – дешеві й дуже непогані консерви, варто запастися.
Збираємо аптечку
Що не працює
Противірусні засоби – якщо вони існують, то коштують дуже дорого, або ж взагалі не продаються. Наприклад, їх дають людям за програмами лікування гепатитів.
Не існує ліків проти застуди. Бо віруси численні, їх нічого не бере.
Гомеопатія не працює.
Йодид калію – не треба зараз купувати його на всі гроші. Йодид калію – це те, що стосується тільки нашої щитовидної залози та ядерного удару. І якщо ми переживемо ядерний удар, то не лише щитовидка потерпатиме від певної дози опромінення, а всі органи. Тому не треба зосереджуватися на цьому.
Біологічно активні добавки. Вони коштують дорого і не працюють. Не купуйте – зекономите час і гроші.
Що працює
Важливо, не займатися самолікуванням, не слухати, що хтось там сказав, не слухати провізора в аптеці. Треба слухати лише лікаря, який вивчив вашу ситуацію.
В Україні є національний перелік лікарських засобів – його легко знайти в інтернеті. Це ліки, які дієві й рекомендовані. Не треба шукати якийсь засіб за 800 грн, якщо є такий самий за 80.
Є ліки, які відпускають за рецептом – то йдіть і отримайте цей рецепт. Під час війни процедура доволі спрощена, рецепти діють довше й у всіх регіонах, куди б ви не переїхали.
Нестероїдні протизапальні препарати – такі як аспірин, ібупрофен, парацетамол – можемо пити, якщо відчуваємо головний біль, у нас все болить, ми застудилися. Вони не лікують застуду, але знімають симптоми запалення.
Знеболювальні, які продаються без рецепта, – також дієві, їх варто мати.
Вітамін С (200 мг) і вітамін D (500 од) – саме в такому дозуванні вони потрібні нам під час нинішньої української зими – холодної, темної, з браком свіжих овочів і фруктів.
Перевіряємо вакцини
Наше інформаційне поле втомлене ковідом і нас від нього нудило ще торік. На фоні війни ми про нього забули, але він з нами є. Але є й можливість зробити бустерну дозу вакцини.
Далі – вакцинація від грипу. Особливо варто це зробити вчителям, людям з серцево-судинними захворюваннями та людям 55+.
Також, якщо є гроші, можна вакцинуватися від пневмококів – це вакцина Превенар. Вона дорога.
Оновіть свої щеплення згідно з графіком. Це можна зробити безоплатно у сімейного лікаря. Перевірте, чи у дітей зроблені всі планові щеплення.
Варто вкласти гроші й у додаткову вакцинацію. Можна зробити щеплення від гепатиту А і не переживати, що ви з’їли якийсь фрукт брудними руками, який вам хтось дав у сховищі. Або ви не будете боятися правця, якщо десь подряпалися. Не забуваймо – ми на війні, навіть якщо йдеться про тилове місто.
Готуємо житло
Не варто купувати у квартиру буржуйку, варто утеплити вікна. Навіть якщо вони металопластикові, перевірте, чи ніде не шпарить.
Сонячні панелі – взимку вони нічого вам не дадуть. Тому що надворі переважно хмарно.
Краще подумати, як облаштувати собі «кубельце». Концепція кубельця – центральна в українській зимі. Ми собі облаштовуємо маленький за об’ємом ізольований простір, в якому можемо спати. Це власне середньовічна така концепція, коли люди у високих замках спали в маленьких кімнатах, під пологом або ж в альковах. Менший простір легше прогріти. Тому можна за допомогою тканини, штор, пледів, карнизів, зробити собі таке місце. Можна це вдень розсувати, а вночі засувати.
Замість класти «теплу підлогу» під ламінат, краще покрити підлогу чимось, що у вас є – килим, килимове покриття. Якщо вже зовсім погано, то можна взяти на «Новій пошті» використані коробки та розкласти їх. Картон створить додатковий шар повітря.
Коли в нас на підлозі є щось, що совається, то треба зробити так, аби воно не совалося. Бо можна зашпортатись і впасти, особливо, коли не буде світла.
