Юрій Максимов
47-річний фахівець Святослав Сирота очолив новостворену наглядову раду футбольного клубу “Прикарпаття” з Івано-Франківська.
Офіційного представлення знаного функціонера ще не було, але усі суперечності з мерією міста в особі івано-франківського градоначальника Руслана Марцінківа вже вирішені і пан Сирота взявся до виконання обов’язків. Про це UA-Футболу повідомили надійні джерела в клубі “Прикарпаття”.
Святослав Сирота – вихованець школи київського “Динамо”. В 1987-1991 роках він виступав на воротарській позиції в складі динамівського дубля, а усвідомивши, що з такими конкурентами як Ігор Кутепов та Вальдемарас Мартінкенас пробитися до основи не зможе, перейшов у 1993 році в рівненський “Верес”. Там провів яскравих півтора сезону і отримав запрошення з “Дніпра”. Під керівництвом німця Бернда Штанґе Сирота мав постійне місце в основі і став одним з найкращих воротарів України. Втім, після того, як німець залишив Україну, кар’єра Святослава пішла шкереберть. Завершував виступи він у складі російського “Газовика-Газпром” та узбецького “Дустлика”.
Після завершення кар’єри гравця Сирота намагався стати тренером і навіть у 2001 році входив до штабу юнацької збірної України.
Святослав Сирота
Втім, з тренерською діяльністю не склалося і впродовж 2002-2004 років екс-воротар обіймав посаду секретаря Федерації футболу Києва. В 2004-му ж на запрошення відомих ахметівців Анатолія Попова та Равіля Сафіулліна Сирота почав діяльність у Професійній футбольній лізі, на посадах відповідального і виконавчого секретаря.
В 2008-му, коли Равіль Сафович вирішив присвятити себе великій політиці і полишив посаду очільника ПФЛ, Сирота не без креатури попередника став президентом Ліги. На цій посаді він пропрацював два роки і залишив посаду зі скандалом, пов’язаним із взятим кредитом великого розміру. В той час на Святослава Анатолійовича була відкрита кримінальна справа, про повернення до футболу мови не було. Особливо тоді, коли президентом України в 2010 році став донецький хам Янукович.
Ще напередодні Революції Гідності пан Сирота зійшовся з відомим футбольним аґентом Дмитром Селюком і якийсь час мав стосунок до комплектації сімферопольської “Таврії”. Втім, після перемоги Революції й анексії Кримського півострова обставини змінилися.
Наступним місцем роботи Сироти стала молдовська “Зоря” з Бельців, де він відпрацював сезон-2015/2016. Після того нелегка доля заносила пана Сироту до Грузії, де він нетривалий час був віце-президентом клубу “Зуґдіді”.
Останнім часом Сирота виступав за збірну ветеранів імені Олега Собуцького і щиро турбувався долею африканських леґіонерів одеського “Чорноморця”, з якими керівництво клубу вирішило розпрощатися після завершення провального сезону-2017/2018.
Власне, під час недавнього візиту в складі команди ветеранів до Івано-Франківська пан Сирота з паном Марцінківим і познайомилися. За нашою інформацією, лобістом кандидатури Святослава Анатолійовича на посаду керівника клубу “Прикарпаття” є заступник міського голови Івано-Франківська, екс-чоловік біатлоністки Олени Підгрушної Олексій Кайда.
Зустріч Марцінківа і Сироти відбулася в ту мить, коли в першій лізі було зіграно п’ять турів. “Прикарпаття”, котре повернулося в другий за силою дивізіон після тривалої перерви, програло чотири з п’яти поєдинків і поступилося в Кубку України друголіговому ужгородському “Минаю”. Такий стан речей сильно бентежив пана Марцінківа і він почав задумуватися над змінами.
Фактично, пан Сирота з новоствореною наглядовою радою є заміною для нинішнього президента клубу Василя Ольшанецького, бездіяльністю якого на посаді мер Марцінків начебто сильно невдоволений.
Крім того, поряд із призначенням Сироти мова велася й про зміну на тренерському містку. “Прикарпаття” був готовий очолити екс-півоборонець київського “Динамо” Юрій Максимов. Він теж приїхав до Івано-Франківська на згадуваний матч ветеранських команд і теж залишився у місті після від’їзду колективу, який спонсорує Олег Собуцький.
Доля нинішнього наставника “Прикарпаття” Володимира Ковалюка вирішувалася в зустрічі шостого туру проти винниківського “Руху”. Якби івано-франківці той поєдинок програли, найближчого понеділка команді представили б нового наставника.
Однак гол Ярослава Конкольняка і перемога 1:0 стали для Ковалюка і орієнтованої на виконавців з прикарпатського краю клубної філософії рятівними. Принаймні поки що. Команда поступово адаптується до вимог першої ліги. У сьомому турі в Горішніх Плавнях, франківці, ведучи 2:0, не втримали переможного рахунку лише дивом – 2:2.
Втім, то ще було до епохи Сироти в Івано-Франківську. Хтозна, чи не матиме впливу на зміну кадрових пріоритетів прихід людини, яку досі пов’язують із одіозним аґентом Селюком? Родзинка “Прикарпаття” в тому й полягає, що досі ця команда залишається єдиним українським клубом, орієнтованим виключно на вихованців рідного краю.
А хто буде платити зарплати київським гастролерам ? З міського бюджету ? А може ще Моуріньйо запросити ?