Про те, як Івано-Франківськ готується до зими, ймовірного блекауту та як війна змінила пріоритети роботи місцевої влади, Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалася із заступником міського голови, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.
Про це пише Правда з посиланням на Опору.
ОПОРА: Як змінилася робота департаменту та заступника міського голови після повномасштабного вторгнення росії?
Робота змінилася кардинально — 90% планів не вдалося реалізувати. Від капітальних видатків (ремонти, придбання техніки та інше) ми змушені були відмовитися. Натомість величезний процес, за який ми взялися, — це робота з внутрішньо переміщеними особами через програму «Прихисток». Її суть полягає в тому, що коли мешканці Івано-Франківська надають житло таким особам, їм відшкодовують житлово-комунальні послуги. Ми повністю взяли на себе адміністрування цієї програми. Станом на зараз у її межах житло для ВПО надали 2 тисячі власників.
Половина наших працівників залучені до волонтерства та організації гуманітарної допомоги. Також вони чергували на вокзалі Івано-Франківська, зустрічали жителів прифронтових територій. Водночас ми звернулися до працівників усіх комунальних підприємств із завданням — ми зобов’язані працювати попри війну. Є й труднощі: заправка комунального транспорту, мобілізація працівників комунальних підприємств.
ОПОРА: Скільки внутрішньо переміщених осіб взяли на роботу комунальні підприємства Івано-Франківської громади?
В Івано-Франківськ заїхало 35 тисяч людей, наші комунальні підприємства прийняли на роботу до сотні осіб. Є стратегічні підприємства, наприклад, “Водоекотехпром”, і взяти туди когось без перевірки спеціальних органів неможливо. Ми пропонували тим, хто шукав роботу, надавати свої дані для перевірки, але вони відмовлялися. Внутрішньо переміщених осіб залучали прибирання міста чи іншої роботи, на деякі підприємства їх брали вибірково.
ОПОРА: В Івано-Франківську все-таки відбуваються капітальні ремонти та будівництво нової тролейбусної лінії. Як вам вдається робити це в умовах війни?
Насправді все індивідуально. Будівництво нової тролейбусної лінії — це грантові, кредитні кошти від європейських структур, які не припиняли фінансування. Було погодження від Європейського банку реконструкції та розвитку щодо продовження робіт, і будівництво вже майже на фінішній прямій. Ми зіткнулися з іншою проблемою — перебої з постачанням матеріалів через воєнні дії, тому строки завершення будівництва трохи змістилися. Крім того, ми завершуємо раніше розпочаті проєкти — наприклад, світлофорний об’єкт на Бельвельдерській, бо якщо мережі там не ввести в експлуатацію, ймовірно, через певний час вони будуть пошкоджені.
Також ми робимо поточні ремонти на тих вулицях, де планували капітальні. Наприклад, на кільці Мазепи — Довженка ми планували замінити мережі й освітлення, але, на жаль, зробили тільки поточний ремонт. Це гірше, адже капітальний ремонт — це 10 років експлуатації, а поточний — лише 3. Втім, поточний ремонт — це значно дешевше: за проєктом капремонт коштує понад 10 млн, а поточний зробили за 3 млн гривень.
Те саме — і на вулиці Бельведерській. Там необхідно будувати колектор, але, на жаль, від цієї ідеї відмовилися. Натомість просто перестелили верхній шар асфальту. Однак, попри все, ми зробили у 4 рази більше поточних ремонтів, ніж у попередньому році.
ОПОРА: Розкажіть, як Івано-Франківськ готується до зими.
У міста не було можливості робити дорогі капремонти тепломережі й котелень, але ми максимально намагалися робити поточні ремонти. Можна сказати, що опалювальний сезон уже розпочався. Величезна проблема — це відключення електроенергії. Коли зникає світло, вимикаються всі котельні, і в мережу потрапляє повітря. Як наслідок, щоразу необхідно його відкачувати, тому ми працюємо нон-стоп .
Ще одна проблема — це так звані «гідроудари». Коли вмикається світло, різко збільшується навантаження, що призводить до проривів. Мережа не нова, але без відключень вона працює стабільно.
Що стосується інших напрямків, наприклад, прибирання снігу, то нам дещо пощастило — до 24 лютого ми закупили піщану суміш для посипання доріг. Для прибирання снігу в селах громади можемо залучати техніку, яка є в місцевих мешканців, зокрема фермерів. Також ми планували закупити кілька одиниць техніки, але не придбали жодної. 4 одиниці техніки забрали для потреб ЗСУ. Саме тому ми шукаємо підрядників для прибирання снігу.
ОПОРА: Як місто забезпечує стабільну роботу критичної інфраструктури?
Із міркувань безпеки я не можу розповісти про всю нашу роботу в цьому напрямку, але вона відбувалася й відбувається. Ми не знаємо, що буде далі, ми не знаємо планів ворога і які удари ще будуть. Усе зав’язано на електроенергії: якщо настане блекаут, що робити тоді? Ми врахували цей факт, придбали потужні генератори, але скільки потрібно палива? Ми зможемо короткочасно підключати почергово водо- і теплопостачання. Якщо буде зовсім критично, тоді передбачено функціонування близько ста «Пунктів незламності», і ця кількість збільшуватиметься залежно від потреби. Дуже важливо, щоб кожен мав план «Б» на випадок кризової ситуації.
ОПОРА: Як автономно забезпечити себе теплом?
Якщо буде повне відключення — вода подаватиметься за графіком, не буде електроенергії й тепла — варто спробувати знайти можливість переїхати в приватний сектор, де можна опалювати будинки іншими джерелами. Якщо є можливість, придбайте акумулятор для підзарядки котла, генератори або буржуйки для опалення альтернативних будівель (дач, сільських хат).
Міська влада максимально допомагатиме найбільш вразливим мешканцям, які не мають таких можливостей.
ОПОРА: Яка температура повітря у вашому кабінеті?
У нас також вимикають світло, але, оскільки ми працюємо з базами даних, то використовуємо генератори. Зараз у мене в кабінеті приблизно 15 градусів тепла.
Підсумовуючи розмову, можемо зробити висновок, що робота місцевої влади зазнала суттєвого переформатування як організаційно, так і в контексті видатків з місцевого бюджету. Зокрема, замість запланованих капітальних ремонтів вулиць відбуваються дешевші поточні ремонти, а джерелом коштів на великі проєкти є грантові й кредитні програми європейських структур, які не припиняли фінансування. Пріоритетним напрямком від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну стала робота з внутрішньо переміщеними особами через програму «Прихисток». Проблему ж їх працевлаштування частково розв’язують через залучення їх до роботи в комунальних підприємствах міста.
Детально про роботу критичної інфраструктури в умовах війни зі зрозумілих безпекових причин почути не вдалося, проте загалом зрозуміло, що місцева влада пропрацювала попередній сценарій реагування на повне припинення електропостачання — критична інфраструктура забезпечена автономними джерелами живлення, що дозволять короткочасно подавати тепло і воду в помешкання івано-франківців.
