За підтримки міського голови Руслана Марцінківа допрем’єрний безкоштовний показ проекту відбувся у кінотеатрі «Люм’єр», де глядачі та журналісти могли також поспілкуватися із авторами та акторами стрічок.
Іванофранківцям представили дві історії з чотирьох (з яких складається сам проект «Моя війна»): «Сидоровичі» та «Артист». 30-хвилинна стрічка «Сидоровичі» – це розповідь про звірства російської армії під час окупації Київщини і, власне, села Сидоровичі, яке за 135 км на північ від Києва. Це про страшні злочини окупантів з розповідей командира батальйону «Свобода» Петра Кузика.
«Коли ми звільняли українські міста і українські села по Київщині, побачили, що це були акти геноциду, я кажу без перебільшення, звірства, ґвалтування, мародерства, вбивства жінок, дітей, чоловіків без зброї, літніх людей, цілими сім’ями знищували. Це говорить про те, що до нас прийшов ворог не політично вмотивований, до нас прийшли здеградовані, завдання яких знищити, залякати, забити українську націю. І зараз іде війна. Це екзистенційна війна на право жити українцям, на право бути українській нації, проти мороку. Дивлячись на героїзм хлопців, на саможертовність хлопців, я розумію, що про них треба писати. Колись про таких героїв складали легенди. Ми знаємо про Фермопіли. Тут, повірте, я ні на міліметр не перебільшив, вони не менші герої. Коли 300 бійців, боронячи Рубіжне, відстояли проти 20-тисячної навали», – розповів журналістам комбат «Свободи» Петро Кузик.
Ірпінь, Київщина, Рубіжне, Сєвєродонецьк, бої під Горлівкою та інші населені пункти були звільнені, зокрема, і силами батальйону «Свобода», який очолив Петро Кузик. Його історії правдиві та жахливі. Те, що побачив сам, вирішив розповісти у стрічці. Ще одна 30-ти хвилинна історія із циклу «Моя війна» із назвою «Артист». Вона про бійця батальйону «Свобода» маріупольця Володимира Ращука. У довоєнному житті він – актор театру і кіно та музикант, а після 24 лютого 2022 року – один із наших захисників.
«Це історія того, як звичайна, абсолютно цивільна на 100% людина приймає рішення стати професійним військовим. Як це впливає на стосунки і сім’ї, і як це складно. Ну і в загальному – це розповідь про батальйон «Свобода», тому що він там служить з побратимами, з Петром Кузиком. Складна дуже історія. В нас було знято 14 годин інтерв’ю, 30 хвилин всього сам цей фільм. Ми деякі речі не розказували про Сидоровичі, тому що те, що росіяни творять в окупованих селах – це справді страшно. І найголовніше, що це не журналісти розказують, це розказують ті люди, які прожили в окупації і доводять, що це є контрольована політика, бо всі накази отримують від російських офіцерів», – продовжив продюсер кінокомпанії «Fresh Production Group», продюсер проекту «Моя війна» Олег Щербина.
Сам герой фільму «Артист» Володимир Ращук зізнається, ніколи не думав, що стане військовим. 17 років «Артист» пропрацював у Київському театрі Лесі Українки. Командор, сеньйор Капулетті Шекспірівської «Ромео і Джульєтти», Міллер та багато інших головних ролей. Після початку повномасштабної війни у перший же день взяв до рук не сценарій вистави чи фільму, а зброю. Про це, власне, і подальшу боротьбу у складі батальйону «Свобода» його розповідь у стрічці.
«Тут я не актор. Тут я є в абсолютно іншому розрізі, тому що я ніколи не думав, що мені доведеться вбивати, я ніколи не думав, що мені доведеться бачити те, що я бачив, і моє життя за цей рік повністю перевернулося. Чесно, це донька спровокувала. Вона не хотіла виїжджати на початку війни, але мій аргумент був один – доця, хтось має передати правду наступним поколінням. І от саме те, що ми вкладали в цей фільм, це та правда, яка зафіксована, щоб люди знали, хто є ворог, щоб люди знали, де є зло і щоби знали, через що проходить кожен хлопець, який знаходиться там», – розповідає екс-командир 7-ї роти, офіцер штабу секції С3 управління та планування бою батальйону «Свобода» Володимир Ращук (Артист).
Відвідав та поспілкувався із акторським та авторським складом документального циклу «Моя війна» і міський голова Руслан Марцінків. Зізнається, хотів, щоби якнайбільше франківців побачили і почули правду свідків та учасників Великої війни в Україні. Під час зустрічі очільник нашої громади передав 200 тисяч гривень, які франківці збирали у скриньку для потреб батальйону «Свобода».
«Батальйон легендарний. Легендарний своїми боями, своїм чином. Ірпінь, Київщина, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Бахмут і, дай Боже, щоби всі хлопці повернулися живі і неушкоджені. На жаль, війна є страшною річчю і багато хто не повернувся. Тому користаємось моментом, що маємо можливість поспілкуватися, запитати, зробити інтерв’ю. Ми дуже вдячні, що сьогодні можемо подивитися цей фільм. І ще дуже важливо кожну миттєвість записувати і передавати наступним поколінням. Бо кожна година, кожен день може бути останнім. Тому дуже важливо, щоби ці миттєвості через фільми, через різні інтерв’ю були», – звернувся до глядачів фільму Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
Моя війна – це 4 півгодинні розповіді від першої особи про події, які вона пережила. Ілюстровані ці історії людьми, які були поруч – сім’я, друзі, знайомі, побратими. Це історії про те, що відбувалося на окупованих територіях – «Ірпінь», «Сидоровичі» і «Маріуполь».
Четверта історія про те, як звичайний цивільний у час загрози країни стає героїчним військовим і чинить опір окупанту.
