«Якщо міжнародної організації немає в зоні катастрофи, то її взагалі немає»,— сказав, коментуючи підрив Херсонської ГЕС, Володимир Зеленський. Парадокс еко-організацій не просто в мовчанні (як з трагедією на Херсонщині): гучні еко-гасла можуть стати такою ж причиною трагедії. Для гуцулів, скажімо.
Чотири громадські організації екологічного спрямування звернулися до Міндовкілля з клопотанням про оголошення на території Закарпатської області ландшафтного заказника «Вільний Свидовець». Це заблокує жителям Карпат господарську діяльність на площі розміром у 17550 гектарів, заборонивши будівництво житла, прокладання гірськолижних трас та ведення лісового господарства, пише Правда іф.
Обмеження економічного розвитку високогірних районів почалося в 2017 році, після того, як Тячівська та Рахівська райдержадміністрації почали працювати над створенням на своїх територіях туристично-рекреаційних зон для економічного розвитку.
Туризм у горах розвивають усі цивілізовані країни. Він прибутковий і передбачає збереження довкілля. Більше того, цей напрямок узгоджується із Законом України «Про природно-заповідний фонд», – згідно з яким, для ефективного функціонування рекреаційних територій, потрібно створити сприятливі умови. Законному та цивілізованому сценарію розвитку регіону (який може стати гідним конкурентом європейських туристичних магнітів), еко-активісти протиставили емоційні маніпуляції.
Перша з них – власники місцевих пилорам у адміністративному позові до Тячівської та Рахівської РДА обґрунтовували порушення своїх прав тим, що під час розробки проєкту, не були враховані норми Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», який набув чинності 12 жовтня 2018 року. А це – більш як за рік після затвердження детальних планів.
Не відбудеться також і знищення на проектованій території об’єктів Смарагдової мережі, що його декларують в медійних маніпуляціях. Бо в Україні таким об’єктам не надано природно-заповідного статусу. Надуманою є і загроза старовіковим лісам та пралісам, яких нібито у Рахівському районі ідентифіковано тисячі гектарів. Насправді, немає жодних законодавчо закріплених актів, які б це стверджували. А ухвалений 2019 року ЗУ щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону, взагалі заборонив вирубку буку та ялиці (саме ці види є основою пралісу). Тобто, винищення пралісів законодавчо і так припинено. Проте, виділені Європою кошти на ідентифікацію цих лісів спонукали грантоотримувачів надати якостей пралісу цілком звичайним територіям, які громада могла б берегти і розвивати як свій потенціал.
І з останнього, до теми медійних провокацій. Днями висловлювалося невдоволення стосовно «передання процедури» Закарпатській обласній військовій адміністрації, здійснене Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України по ухваленню клопотання про створення заказника. Але це цілком законне рішення! Міндовкілля, в межах своєї компетенції, звернулося до Закарпатської ОВА, з проханням відповідним чином погодити процес з землекористувачами. Тобто, Міндовкілля діє відповідно до процедур, визначених законом «Про природно-заповідний фонд» (розділ 7), де провідна роль у процесі створення належить землекористувачам тих земель, на яких пропонується цей об‘єкт (в даному випадку — 5 лісництв та 3 громади).
Природа сьогодні насправді потребує особливого ставлення, але консервування – не єдиний шлях. Тим паче, за грантові кошти тих, хто живе сито і гідно (деякою мірою — і за рахунок розвиненої гірськолижної індустрії). До речі, переважну більшість Європейських курортів-гігантів побудовано близько століття тому. З того часу прогрес дав людям круті можливості для застосування альтернативної енергії та можливість приймати екологічні інфраструктурні рішення. Втіливши все це в проекті, Україна могла би показати гідний приклад smart-курорту. Прогрес дав можливість бути бережливими.
Світова практика демонструє, що, здебільшого, причиною екологічних проблем і катастроф є бідність суспільства. Прогрес приніс не тільки проблеми з природою, але і їх рішення, – проте, на це потрібні гроші. Наприклад, карибські країни – Гаїті та Домінікана – мають спільний кордон і подібні природні умови. При цьому Гаїті — одна з найбідніших держав світу: там люди не мають електрики, щоб приготувати їжу; вирубують ліс, винищуючи гірські схили. На Гаїті місцеві жителі регулярно потерпають від пилових бур та зсувів ґрунту. У Домінікані, яка є багатшою за Гаїті країною з електрикою, каналізацією й та розвинутим туристичним сектором, — таких стихійних лих не буває, а природа зберігається та квітує.
Україна вже втратила 21,9% ВВП — це найбільше падіння за історію країни. Нам необхідні проєкти з високою доданою вартістю. «У сучасному світі виграють ті країни, реґіони, міста, яким вдалося здійснити перехід від важкої індустрії до індустрії сервісної. Основним засобом заробляння грошей є не димові труби, а пара від горнятка кави. Ресторації, кав’ярні, сполучення, ІТ, знання — ось уся сервісна індустрія», — каже професор Українського Католицького Інституту Ярослав Грицак. Сьогодні увесь світ побачив Україну сильною. Наше завдання — взяти відповідальність за цю силу. Зокрема й економічну.
