Тетяна Гуш воює від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. У лавах ЗСУ служить сержанткою 76 батальйону 102 бригади Сил територіальної оборони, що дислокується на Івано-Франківщині.
До 24 лютого 2022 року працювала соціальною педагогинею у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї у Надвірній. Історію бійчині розповіли на Facebook-сторінці військового формування.
“Я вирішила, що повинна боронити свою землю”
Тетяна Гуш каже: вирішила піти на фронт у перший день великого вторгнення російських військ в Україну.
“Коли почалася війна, у той же день я могла виїхати за кордон. Раніше я деякий час проживала у Бельгії, в Антверпені. 24 лютого мені почали звідти дзвонити мої друзі та знайомі, щоб я приїжджала, обіцяли допомогти з проживанням та працевлаштуванням. Але я вирішила, що повинна боронити свою землю”, — розповідає Тетяна Гуш.
Жінка вступила до лав 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. У зону бойових дій, говорить бійчиня, разом з побратимами поїхала, не вагаючись.
“Коли постало питання про виїзд батальйону в зону бойових дій, мене запитали: чи готова я виїжджати. Я сказала: якщо всі готові, то я теж”, — каже Тетяна.
Своїм рідним бійчиня не розповідала, куди саме їде воювати. Зізналася, коли вже прямувала на передову.
“Мамі я сказала, що ми будемо в сусідній області. Коли була вже в поїзді, їй подзвонили й запитали: “А ти знаєш, куди твоя Таня поїхала?” Мама плакала, переживала, благала мене повернутися, але я розуміла, що дороги назад немає”, — говорить Тетяна Гуш.
“Військово-спортивні ліцеї — це колиска українського патріотизму”
Тетяна Гуш — родом із села Пасічна Надвірнянського району. З 2009 року і до початку великої війни працювала в Прикарпатському військово-спортивному ліцеї, виховувала дітей пільгових категорій.
“У нашому Надвірнянському ліцеї навчаються дітки з усіх регіонів України. Звідси виходять справжні патріоти. Свідченням того є те, що велика кількість наших випускників віддали життя за Україну на війні. Військово-спортивні ліцеї – це колиска українського патріотизму” — розповідає Тетяна Гуш.
Жінка каже: мріяла служити в армії з дитинства. Тож саме на фронті змогла реалізувати своє бажання.
“Коли пішла працювати у військовий ліцей, думала, що моя мрія здійснилась. Але це було не так – вона втілилася тільки тут, на війні”, — зізнається Тетяна Гуш.
Понад рік воює на передовій
Вже понад рік Тетяна Гуш боронить країну від військових РФ на Запорізькому напрямку. Жінка каже: там дуже небезпечно. Проте її рятують молитви рідних.
“Тут дуже небезпечно перебувати, пересуватися, ночувати. Кожної хвилини може прилетіти снаряд чи бомба. І все — життя обірветься. Особисто в мене страху немає — я відчуваю молитви своєї мами, рідних. Відчуваю захист Божий”, — говорить бійчиня.
А ще, зізнається, колектив у батальйоні з Івано-Франківщини — хороший. Усі — дружні, готові стояти стільки, скільки треба.
“За більш ніж рік війни ми всі здружилися, стали однією великою сім’єю. Так, люди справді дуже виснажилися — понад рік на передовій. Хочеться ротації, хоча б на два місяці поїхати додому. Але ми готові й далі стояти стільки, скільки треба!” — каже Тетяна.
На почату 2023 року військовослужбовиця підписала контракт із ЗСУ. Жінка говорить, що хоче продовжити служити.
“У нас є такі випадки, коли люди звільняються з армії, проходить місяць-другий — дзвонять до командира і кажуть, що хочуть назад у батальйон. Поки війна не закінчилася, неможливо сидіти вдома і просто чекати. Треба щось робити, свій внесок в оборону держави”, — каже військовослужбовиця.
“Буде у нас вся сім’я військових”
Тетяна Гуш — мати двох синів 11 та 13 років. Хлопців виховує без тата, допомагають батьки. Бійчиня каже: діти теж мріють про військову службу.
“Коли прийшла працювати до ліцею, в мене була мрія, що мій старший син обов’язково буде навчатися у цьому закладі. І зараз, коли він вже досяг того віку, що може вступати в ліцей, я його почала відмовляти. Але він сказав: “Я хочу бути військовим, бо ти, мамо,— військова, а я беру з тебе приклад”, — розповідає Тетяна Гуш.
Жінка каже: молодший син теж мріє стати військовим.
“Молодший син теж мені каже, що хоче в майбутньому вступати до цього ж ліцею — прагне бути військовим, як я та старший брат. Буде у нас вся сім’я військових”, — говорить Тетяна Гуш.
