Священник Іван Терновський вирощує розсаду та городину на ділянці поблизу дому у селі Передівання Городенківської громади. Його господарство — це сім теплиць на 19 сотих землі.
Вирощені отцем Іваном овочі продають на ринках трьох областей — Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської.
Окрім священства та городництва, чоловік періодично їздить з волонтерами до українських військових на фронт. Суспільне побувало у тепличному господарстві та поспілкувалося з Іваном Терновським, передає Правда.іф.
Вирощує овочі Іван Терновський з дитячих років. Отець каже: цю справу започаткували його батьки, коли ще не було теплиць. Згодом вже зі своїми дружиною та дітьми чоловік побудував невелике тепличне господарство.
“У нас зараз — сім таких великих теплиць, в яких вирощуємо овочі. Там є понад дві тисячі кущів огірків. А помідорів — три тисячі, або й більше. При цьому, що недільний час я присвятив богослужінню. І так само мій син, який має свою парафію. А ще один син навчається на священника”, — розповідає Іван Терновський.
Зараз на ділянці отець працює зі своєю матір’ю та дружиною. Діти також приїздять допомагати, але здебільшого працюють на власних полях — вирощують понад 10 тисяч кущів озимої капусти.
“Цілий рік працюємо”
“Ми маємо відпочинок від Михайла, і вже 12 лютого починаємо знову працювати. Це — цілий рік ми в роботі, в роботі, в роботі. У січні закладаємо перші парники”, — говорить Іван Терновський.
Початок робіт — це засівання меншої теплиці, в якій ростиме розсада. Окрім того, цю ділянку використовують для випробовування нових сортів овочів.
“З розсади ми починаємо вирощувати продукцію, яка буде йти на споживання для людей. Працюємо з Богом для людей. Насамперед вранці — молитва, потім йдемо до роботи”, — каже отець Іван.
У тепличному господарстві Терновських вирощують помідори різних сортів, огірки, перець, баклажани, кабачки. Щоранку удосвіта господарі прокидаються і пасинкують овочі, допоки повітря у теплицях не сягає 60-70° тепла.
“Господь дав такий особливий клімат”
“У нас тут ці села, які вирощують овочі, — це другий маленький Херсон. Раніше я був священником на Одещині. Зрівняти Одещину і Передівання, то в нас тут тепліше на кілька градусів. Господь дійсно дав такий клімат для вирощування овочів”, — розповідає Іван Терновський.
Передівання — крайнє село Івано-Франківської області, розташоване у закутку на березі Дністра. Тому й воду для поливу городини беруть з цієї річки, яка плине наприкінці города.
“Щодня у нас поливу не може бути, бо такі погодні умови — спека, сонце. Ми поливаємо, як тільки бачимо, що вже немає вологи й рослина починає трішечки в’янути”, — каже господар тепличного господарства.
Для поливу овочів в отця Івана є спеціальний механізм з помпою, баком, фільтрами та розподільчими трубами, що об’єднані у крапельну систему. Викачана з Дністра вода зволожує городину упродовж двох годин, допоки механізм не вимкнуть.
“Холодна вода стоїть у бочках, поки не нагріється. Бо для рослини це дуже погано. Коренева система втягує холодну воду і після того кущ може засохнути. Якщо потрібні мінеральні добрива, то ми теж їх вносимо через крапельну систему. Дякувати Богу, хтось придумав таке!” — додає Іван Терновський.
Квіти для насіння
На городі отця Івана поблизу теплиць зробили й квітники із сальвією, чорнобривцями, жоржинами, герберами та циніями. Ці квіти рік у рік Тарнавські вирощують для насіння, яке потім продають.
“Знаєте, як прекрасно зранку вставати й бачити, як рослина немов оживає у природі. Йдете і милуєтеся. Але нам квіти дають ще насіння. Ми його продаємо і знову вирощуємо квіти”, — каже священник.
Про поїздки на фронт
На питання, чи планують розширювати господарство, отець Іван відповідає ствердно. Однак додає, що через періодичні поїздки на передову йому, як священникові на добродійних засадах, поки це складно зробити.
“Їду з волонтерами й привожу овочі, продукти — все, чого військові потребують. Вони дають нам списки, що потрібно. Огірки так само. Наразі закуповуємо їх, а надалі вже буду давати свою продукцію. З хлопцями багато спілкуємося, вони приїздять до мене. Постійно питають: “Отче, коли ви відпочиваєте?” Я відповідаю: “Відпочиваю, коли Бог дає час”. Ми, знаєте, закохані у це виробництво, і йдемо до праці із задоволенням просто тому, що любимо цю роботу”, — говорить Іван Терновський.
