40 дітей та 30 вихователів взяли участь у літньому денному таборі для дітей вимушених переселенців від “Спільноти святого Егідія”, який вперше відбувався в Івано-Франківську з 12 до 15 липня.
Про це Суспільному розповіла координаторка табору Ольга Макар.
За її словами табір був денний: заняття тривали щодня з 10:00 до 18:00. Серед учасників — діти з Харкова, Краматорська, Слов’янська та Херсона.
Ольга Макар говорить, що впродовж року організація проводила заняття, які поширені вже понад пів століття у багатьох країнах світу і називаються “Школа миру”. На їх базі створили і табір.
“Суть занять у тому, що 15-20-річні вихователі навчають молодших дітей — 6-10 років. Але оскільки їхня різниця у віці незначна, то вони стають старшими друзями для дітей. Ми побачили, що під час війни у дітей-переселенців найбільша проблема — це самотність”, — розповідає Ольга Макар.
Однією з причин самотності дітей Ольга Макар називає те, що їхні друзі та рідні розкидані по світу, а знайти нових важко — даються взнаки травми від війни. Як вихід — допомагає спілкування.
“Наші наставники проходять такий самий шлях, як діти: вони майже всі — переселенці. Тому долають ті ж виклики та проблеми. Вони майже всі вчаться онлайн, багато часу провели вдома, ні з ким не спілкуючись. І ми бачимо, що наші вихователі, спілкуючись з дітьми, “розцвітають”, стають активними й веселими”, — пояснює Ольга Макар.
Щоб допомогти з організацією табору, діти провели ярмарок. Продавали речі, які приносили люди, і заробили 22 тис. грн. Про це розповідає Аріана Шибанова з Донецької області. П’ятнадцятирічна дівчина — наставниця у цьому таборі. В її групі — 10 дітей.
“Я стежу за своїми дітьми, даю їм завдання. Ми разом з ними їх виконуємо, багато малюємо, розмовляємо на різні теми. Намагаємося зробити так, щоб їхня травма, пов’язана з війною, стала меншою”, — говорить Аріана Шибанова.
Кирило Шандер — один з вихованців табору. Хлопчик переїхав на Франківщину з Харкова.
“Тут дають різні завдання, нагороди. Я вже тут давно, мені дуже подобається. Спочатку було трішки незручно, важко було знайти друзів”, — розповідає Кирило Шандер.
Про свої враження від участі в таборі розповідає Ліза Венедіктова з Добропілля Донецької області. Каже: тут їй дуже подобається, оскільки знайшла нових друзів.
“Ми виконуємо багато конкурсів, отримуємо “обіймашечки” (така валюта в таборі, її видають за чемну поведінку — ред.), купуємо їжу, йдемо на пікнік, — мені все це подобається. Багато походів у гори. Я постійно туди ходжу і думаю: чому в Донецьку такого немає, а тут є”, — каже Ліза Венедіктова.
Координаторка табору Ольга Макар анонсує, що впродовж літа планують провести ще одну зміну.
