Цього літа ми відкрили для себе чотири непопсових локації коло Яремче. Вони ще не розкручені та приваблюють як дикою красою, так і первісним спокоєм.
Про це пише Правда.іф з посиланням на RDZS.
До всіх можна близько під’їхати та, потім, трішки пройтися пішки. Тож, помандрували!
Наскельний Водоспад
Найбільше мене вразив наскельний водоспад біля села Микуличин. Це єдиний в регіоні водограй який формується зливом двох потоків! Зазвичай, карпатський водоспад це одна річка що падає з висоти і тече собі далі. А тут зливаються два потоки! Тому це унікальне місце де і водоспад високий, і води в річці багато.
Водоспад на Гугл картах не позначений та назви, поки що, не має. Тому я його кличу “Наскельний” бо він скочується по скелі. Ось координати водоспаду.
Залишаємо авто на узбіччі та стрімкою стежкою спускаємося до річки. Води в ній по коліна, течія помірна, можна, навіть, скупнутися. Прямо по воді, як вар’яти, ломимося поближче до водоспаду . Ну дуже вже кортить зробити селфі на фоні цього високого красеня.
«Вау» – вирвалося в мене коли я нарешті дійшов. Наскельний водоспад в рази вищий та красивіший за багато своїх розкрученіших родичів в околицях Яремче. Він однозначно вартує тих зусиль щоб його відвідати!
Ґрот у скелі «Шугаїв Камінь»
Від водоспаду є кам’яна дорога до скель «Шугаїв Камінь» (1076м.) Ось їх координати. Вони цікаві своїми величезними ґротами і красивими краєвидами на гори.
До крайньої хати можна під’їхати на легковому авто або велосипеді. Далі кілометр нестрімкого підйому і ось перед нами виростає масив скель «Шугаїв камінь».
Ці скелі буквально нашпиґовані ґротами та порожнинами! В них не страшний ні дощ, ні вітер, ще й можна заночувати біля вогню. А найбільший Ґрот схожий на кіношну печеру в якій люди зникають назавжди. Він просторий, глибокий, має кольорові стінки та плоске дно. В такому ґроті запросто може розміститися велика група туристів.
Для огляду цих скель та порожнин спеціальне спорядження не потрібне.
Карпатські тропіки або “Чемегівський каньйон”
Вертаючись у Яремче рекомендую зупинитися коло Чемегівського каньйону. Лише недавно сюди почали возити туристів, і то вони оглядають каньйон тільки скраєчку. А дарма!
Чемегівський каньйон це справжні карпатські тропіки з колючими «ліанами» і смерековими джунглями. В рибальському костюмі чи закотивши штани можна пройтися вздовж нього та насолодитися дикою “Амазонкою” біля Яремче! Добре тут хоч крокодилів нема.
Колись вздовж каньйону йшла вузькоколійка. Зараз вона закинута. До наших днів збереглися поодинокі залишки мостів та акведуків.
Хвойові дерева, мохуєнні зарослі та краплі води мальовничо пепеплелися з кам’яною кладкою старих мостів. Разом, вони творять ту особливу атмосферу покинутих місць, які давно захопила природа.
Скеля “Костел” на вершині Ґорґану
Мені завжди хотілося глянути на мальовничі Запрутські Ґорґани, але йти туди в похід було влом. Нарешті така нагода випала зі скелі “Костел”.
Скеля має висоту “аж” 1050м. і знаходиться в годині ходьби від великої Карпатської гойдалки: маршрут промаркований і закільцьований. На стежці нам попадалися гадюки, тому будьте обережні.
Як у Львові на “Високому Замку” немає замку, так само і в Карпатах на горі “Костел” немає, навіть, каплички 🙂 Зате тут є шикарні краєвиди, та й самі скелі такі нічо!
«Костел» це чудове місце для фотосесій з інстаграмним видом на гори. Також ми бачили місця стоянок та навішені маршрути для скелелазіння.
Скелі “Костел” чимось схожі на «Скелі Довбуша» в с.Бубнище біля Львова. Але тут вони значно вищі. Та й краєвиди з них теж яскравіші.
При бажання, всі ці чотири місця можна відвідати за день. Але ми розтягнули на два. Адже навколо ще було багато інших цікавинок які ми також хотіли оглянути. Вони є в нашому Телеграм каналі, підписуйтеся! Наприклад:
