Хтось викидає пластик, а вони збирають та роблять з нього лавочки. Деякі з них встановлюють на туристичних маршрутах, у дворах ОСББ, дитячих майданчиках чи місцях відпочинку.
В Івано-Франківську другий рік поспіль діє майстерня з переробки пластику “EcoREactive”.
Пластмасу волонтери майстерні збирають під час екоакцій на природі. Також контейнери для збору кришечок розмістили у деяких ОСББ, а цьогоріч і в середмісті Івано-Франківська. Як волонтери майстерні налагодили роботу, мотивують людей збирати сміття та облаштовують зони відпочинку читайте у спеціальному репортажі, інформує “Галка” з посиланням на сайт “Гречка”.
“За ці два роки роботи майстерні за допомогою партнерів ми зібрали зі сміттєзвалищ три тонни пластику”,— каже координаторка майстерні переробки пластику Наталія Гасюк.
Волонтери збирають пластик типу HDPE (2), адже він безпечний для користування. Його можна до 20 разів переробляти та він легко плавиться при низьких температурах.
“Збираємо від кришечок до каністр. Цей тип пластику широковживаний. В Україні також є декілька таких майстерень з переробки. Це — в Одесі, Закарпатті, у Луцьку, Львові, а до війни працювала й у Чернігові”, — каже волонтерка.
Все почалося з екоакцій та нідерландських креслень
“Все починалося з екоакцій “Рятувальники для природи” у 2018 році”, — пригадує Наталя Гасюк. Тоді волонтери громадської організації “Гірський рятувальний центр” за два роки провели до 30 екоакцій з прибирання берегів Дністра. У зонах відпочинку назбирували чимало пластику. Об’ємні ПЕТ-пляшки забирали багато місця, тому, пригадує Наталя, й задумалися, як зменшити кількість сміття.
“Ми подумали, що було б добре мати машинку, яка подрібнює ПЕТ-пляшки або спресує їх. І закінчилося все тим, що один з наших волонтерів екоакції Максим Микитин — інженер за освітою. Він нагуглив у відкритому доступі креслення станків, які використовують у Нідерландах. І ми самотужки почали виготовляти дробарку та екструдер”, — розповідає Наталя.
Відтак збір та переробка пластику стала ще одним відгалуженням роботи громадської організації “Гірський рятувальний центр” та сформувалася екокоманда.
За власні гроші створили “КришкожЕру” пластику
Перші станки волонтери виготовляли за власні гроші. Шукали спеціалістів, які допоможуть виготовити деталі в Україні. Дещо закупляли в Європі. Спочатку виготовили дробарку, яку згодом охрестили “КришкожЕрою”, яка й подрібнює пластик у крихту.
“Для КришкожЕри ми вже три рази міняли ножі. Чому? Бо якщо недбало перевірили зібраний пластик, то попадають металеві копійки або кришки з металом, чи батарейки й зуби починають вигинатися”, — каже Наталя Гасюк.
Спочатку у майстерні запрацювала дробарка та екструдер. Проте волонтери хотіли “дати шанс на нове життя” пластику. Тож наступне, що хотіли придбати — термопрес, щоб плавити пластмасу. Команда подалася на конкурс краудфандингової платформи спільно з Міжнародним фондом “Відродження”.
“У нас було завдання зібрати за 100 днів певну кількість грошей і тоді фонд подвоював суму. Ми назбирали за 98 днів — 90 тис. грн. Тоді 183 людини підтримали нас своїми внесками. І фонд “Відродження” подвоїв суму. Ми звернулися в Одеську майстерню “Дорогоцінний пластик” до Євгена Хлєбнікова, який в Україні один з перший започаткував цей рух. Він нам зробив термопрес. Вже у 2021 році напередодні Дня конституції ми тестували термопрес у своїй майстерні”, — каже Наталя Гасюк.
З термопресом команда почала вчитися переплавлювати кришечки. Попередньо їх подрібнювали на крихту, якою “малювали” картини на термопресі. Так досліджували, що вдасться виготовити, як змінюється колір після переробки та міцність виробу. Наразі у майстерні є й фрезерувальний станок, щоб нарізати плити з пластику для тих чи інших потреб.
“Ми починали з картин, бо це було просто. Тепер ми можемо виготовити листи товщиною від 0,3 см до 2 см. Визначили параметри оптимальні для виготовлення лавок. Був коронавірус, придумали підставки для телефонів, щоб діти могли ставити планшети, коли вчаться”, — розповідає Наталя Гасюк.
Філософія майстерні: хочеш мати виріб — збирай пластик
Щоб отримати лавку потрібно здати не менше 10 кг сировини, з якої її виготовляють.
“Ми пояснюємо, що з 10 кг пластику якийсь відсоток відсіюється. Бо не весь пластик підходить, ми збираємо тільки типу HDPE (2). А типів пластику є до 10. Інколи у кришечках є металеве вкраплення”, — пояснює ініціаторка майстерні.
Наразі в “EcoREactive” виготовили приблизно 70 лавок з переробленого пластику. Їх поставили у громадах Франківщини та Львівщини.
У 2022 році екомайстерню відзначили нагородою за впровадження сталих практик у життя. Її отримували у Брюсселі.
“Цей конкурс проводиться у рамках 23 країн Центрально-Східної Європи. Його мета популяризувати практики малих ініціатив, які працюють у своїх країнах, але на загальнонаціональному рівні. Для нас було цінно, що ми отримали нагороду у 2022 році, коли Україну приймали у кандидати на вступ в ЄС”, — розповідає Наталя Гасюк.
Приєднуються до екоруху школи й ОСББ
Чимало зусиль команда “EcoREactive” приклала, щоб облаштувати екомайстерню. Будинок, до цього 30 років стояв пусткою. Також у соцмережах вони запрошували долучитися охочих допомогти. На той час виявили бажання приблизно 100 людей.
“Кожної суботи ми працювали приблизно 5-6 годин. Серед тих, хто відгукнувся на наш заклик, були голови ОСББ. Вони захотіли співпрацювати. Так налагодили збір кришечок в ОСББ та виготовили перші вироби для них”, — каже Наталя Гасюк.
Вироби з пластику спочатку поставили в ОСББ “Вишенька” в Івано-Франківську. Там волонтери замінили елементи дитячого майданчику — на каруселях, гойдалках, гірках. За два роки вони не втратили міцності та виправдали очікування як жителів багатоквартирного будинку, так і волонтерів.
“Коли фарба з дерев’яних лавок після зими могла відшаруватися чи тріснути, то з пластику — ні. І під сонцем він не тане, бо плавиться аж від 170°C”, — розповідає Наталя Гасюк.
До повномасштабного вторгнення в майстерні проводили по дві-три екскурсії на тиждень для дітей: показували речі, які знаходять під час екоакцій, розповідали як з кришечки створити щось нове, вчили сортувати. Також у трьох школах Франківщини поставили лавки з переробленого пластику. Їх отримали навчальні заклади, які під час конкурсу до Дня довкілля найбільше зібрали пластику.
Забравши сміття з природи повертаємо його у вигляді лавок
Цьогоріч шість лавок з переробленого пластику поставили волонтери на маршруті до бункера полковника УПА Миколи Твердохліба (Грома). Їх розмістили дорогою на гору Березовачка Надвірнянського району.
Також у межах проєкту “Еко-ера громад” у трьох прикарпатських селах, а саме Нижневі, Лоєвій та Черемошній, волонтери почали облаштовувати туристичні маршрути, на яких ставлять лавки з вторсировини. Його реалізують завдяки гранту від громадської організації “Сучасний формат”. До участі приєднуються люди різного віку та фаху. Відтак у Лоєвій волонтери розчищали джерело із солоною водою, з якої колись виварювали сіль місцеві жителі. Також тут поставили лавку з пластику.
Прибрати маршрут прийшов 76-річний художник з Надвірної Дмитро Угринюк.
“Було цікаво долучитися, корисно. Ось тут біля соляного джерела я вперше. Бачите, місцеві люди вже тут нічого не беруть, все заросло. А так, розчистили хащі, поставили лавку. Гарно”, — говорить Дмитро Угринюк.
Допомагала прибирати туристичний маршрут від сміття волонтерка Вікторія Крисак. За фахом — кухар. Жінка з 2019 року долучилася до громадської організації “Гірський рятувальний центр”. Каже, розділяє цінності команди та навчає екосвідомості усю родину.
“З Італії син пересилає кришечки. Чоловік з донькою — всюди збирають пластик. Навіть у доньки був випускний і весь клас зібрав корки й передав мені, бо знають, що я у цій організації”, — зізнається Вікторія Крисак.
Також у межах проєкту волонтери встановили контейнер для збору пластику у селі Нижнів. До цього два контейнери у вигляді серця встановили в Івано-Франківську та на прохання Калуської громади у Калуші.
“На “серця” маємо запити від інших громад, але, якщо в Івано-Франківську самі можемо обслужити, зібрати пластмасу, то на місцях потребуємо людей, які дивитимуться за наповненням контейнера та вивантажуватимуть кришечки”, — каже Наталія Гасюк.
З її слів, за чотири місяці в Івано-Франківську з контейнера зібрали приблизно 400 кг пластику.
Якщо справа змінить щось на краще — робіть її
За два роки екомайстерні до команди приєдналися люди, які підтримують їхні цінності. “Своїх людей” знаходять через оголошення у соцмережах. Також завдяки акціям. Так під час екофестивалю від “EcoREactive” долучився інженер-системотехнік Ярослав Воловодюк.
“Вже два чи три роки долучаюся до допомоги. Я й раніше був екосвідомий. Все сортував. Тепер теж залучаю усіх друзів, знайомих, щоб збирали пластик. Навіть мама збирає кришечки. Зустріч з однодумцями викликала резонанс. Це як солдати йдуть нога в ногу”, — говорить Ярослав Воловодюк.
У команді екомайстерні приблизно 10 людей. Є люди, які приходять частково, хтось з часом вигорає, каже Наталя Гасюк. Є також волонтери, які воюють на фронті. Труднощі бувають, каже ініціаторка екомайстерні, тому важливо мати добру мотивацію.
“Якщо ви переконані, що ваша ініціатива хоч на грам змінить світ на краще, то треба робити. Якщо ми знаємо, що ми врятували 3 тонни пластину — то ми щасливі, бо це на користь”, — каже Наталія Гасюк. — Кожна людина часом хоче щось зробити, але боїться, що не отримає підтримки, або тих диванних коментарів, які знають як краще має бути. Не варто на цьому зациклюватися, а робити свою справу”.
