З початку серпня 2023 року працівники комунального підприємства “Івано-Франківська міська аварійно-рятувальна служба” виїжджали на чотири виклики від жителів громади, які просили допомогти позбавитися від кажанів.
Про це Суспільному розповів виконувач обов’язків директора підприємства Андрій Сем’янчук.
За його словами, порівняно з літом 2022 року кількість звернень з приводу рукокрилих у місті зменшилася удесятеро. Минулоріч працівники міської аварійно-рятувальної служби мали по три-чотири виклики щодня.
“Хлопці виїжджають за вказаною адресою. Мешканці будинку показують, де приблизно перебуває кажан.
Тоді працівники його забирають. Якщо виклик надходить у вечірній час, то хлопці поки темно намагаються одразу випустити його на волю” — каже Андрій Сем’янчук.
Співзасновниця Українського центру реабілітації рукокрилих Альона Прилуцька каже: кажани, які залітають до квартири чи у шпарини будинків, безпечні для людей. Вони не заплутуються у волоссі, не летять на білий колір та не п’ють кров, як дехто вважає.
“Рукокрилі відіграють важливу роль для наших екосистем. Вони регулюють чисельність комах, бо всі кажани ними харчуються.
Якщо їх не чіпати руками, то вони не чіпатимуть вас. Бо всі укуси, “конфлікти” з кажанами йдуть від людей, які їх торкаються голими руками”, — говорить Альона Прилуцька.
Фахівчиня розповідає: кажани занесені до Червоної книги України через низьку популяцію. Вони залітають у помешкання лише в період осінньої міграції, щоб знайти сховище.
“Якщо це один кажан — то ви можете одягти рукавичку на руку, помістити його в коробку, дочекатися вечора і випустити на волю.
Якщо залетіла група рукокрилих, алгоритм дій той самий. Не можна чіпати кажана, доки він літає. Треба зачекати, коли він сяде на стіну чи на підлогу”, — радить Альона Прилуцька.
За її словами, не треба випускати кажана з вікна. Жінка рекомендує винести коробку на вулицю та посадити тварину на стовбур дерева.