-РЕКЛАМА-

РЕКЛАМА

Актуально зараз

-Реклама-spot_img

Криптовалюти визнали майном. Що це означає для українців

-Реклама-spot_img
spot_img

Ще не гроші, але… До ваших біткоїнів держава ставитиметься так само, як до вашого автомобіля. Пише Главком

В Україні з’явився термін «цифрова річ». Законотворці зарахували до таких цифровий контент, віртуальні активи, облікові онлайн-записи, гроші та цінні папери, які існують виключно у цифровій формі. По суті, відбулася легалізація криптовалюти – нехай не як гроші, але принаймні як майно.

«Главком» розповідає, що це змінює для України, яка є третьою країною у світі за оборотом криптовалюти у приватних осіб.

- РЕКЛАМА-

Крипту обкладуть податком, а її крадіжку – розслідуватимуть

Суперечки про те, у якій формі в Україні мають бути легалізовані – тобто введені у правове поле криптовалюти, точилися з 2017 року. За цей час крипта де-факто стала альтернативними грошима: Україна сьогодні на третьому місці у світі за купівлею-продажем криптовалюти населенням.

10 серпня Верховна Рада ухвалила два закони про цифрову власність, контент та цифрові послуги. Закон 6447 – віднесення до об’єктів цивільних прав цифрових речей (віртуальні активи та цифровий контент) і закон 6576 – про цифровий контент та цифрові послуги.

Проєкт закону 6447 перебував у Верховній Раді із грудня 2021 року: «Проєкт Закону про внесення змін та доповнень до Цивільного кодексу України, спрямованих на розширення кола об’єктів цивільних прав». У наш час, коли все навколо у «цифрі», давно назріла необхідність розширити перелік об’єктів цивільних прав нематеріальними речами, які перебувають в обігу тільки у цифровій формі, і щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Новий закон створює умови для внесення цифрового майна до нормативних документів. Ним передбачено внесення змін та доповнень до Цивільного Кодексу, зокрема до статті 177, де серед інших об’єктів цивільних прав визначено цифрові речі та на законодавчому рівні визначено сферу їх існування – цифрове середовище, що зумовлює форму таких об’єктів, а також правила набуття, здійснення та припинення цивільних прав та обов’язків за ними.

Також Цивільний кодекс України буде доповнено ст. 179-1, у якій визначено ключові критерії благ, необхідні та достатні для їхнього виділення в окрему правову категорію «цифрова річ». Зокрема, такими критеріями визначено створення та існування блага виключно у цифровому середовищі, а також його майнову цінність.

Окрім визначення кола цифрових речей, у законі тепер прописані головні постулати правового регулювання майнового обігу цифрових речей – простіше кажучи, до ваших біткоїнів на криптогаманці законодавство буде ставитися так само, як, наприклад, до вашого автомобіля. Тобто розглядати їх як майно, яке й податком можна обкласти, а якщо його у вас вкрадуть – то й розслідувати крадіжку.

Чому в Україні популярна крипта

Принципове значення нового закону полягає у тому, що він вперше в історії України закріплює правовий статус криптовалют як майна. Тут, звичайно, є протиріччя, оскільки спочатку криптовалюти (ще з часу появи біткоїна) створювалися саме як цифрові гроші, що не підлягають контролю і не пов’язані з державою.

До того ж за законом в Україні єдиний законний засіб платежу – національна валюта гривня. Але й прямої заборони використання криптовалют в Україні не було. Тобто розрахунки у криптовалютах і не дозволялися, і не заборонялися. Вони опинилися у сірій зоні, кажучи юридичною мовою – Extra Jus.

Власне, це колективна позиція центральних банків усього світу. Країни, де криптовалюти є офіційним засобом платежу, можна перерахувати на пальцях, це Сальвадор, Центрально-Африканська республіка, Маршаллові острови, частково – Німеччина та Італія.

Українці зберігають заощадження у крипті і використовують її як засіб платежу. За тогорічними даними Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Україна перебуває на першому місці за активністю використання криптовалют населенням.

Криптовалюти визнали майном. Що це означає для українців фото 1

У той же час за даними аналітичної компанії Chainalysis, Україна посідає третє місце у рейтингу глобального індексу прийняття (кількісна оцінка того, наскільки активно населення та бізнес тієї чи іншої країни користуються криптовалютами) криптовалют. Ними володіє 13% населення нашої країни і цей показник стабільно зростає.

Рік тому аналітики Chainalysis писали: «Україна є лідером з поширення криптовалюти, маючи технічно підковане населення і уряд, який демонструє інтерес до криптовалют та наразі розробляє правила для цієї галузі».

«Технічно підковані» в першу чергу українські чиновники усіх рівнів, бо саме вони демонструють інтерес до крипти. Кількість держслужбовців та депутатів, які вписують у свої декларації біткоїни та іншу популярну криптовалюту, стрімко зростає. Якщо у 2016 році таких було лише 25, то у 2019 вже 424 декларанти, а за рік – більше пів тисячі. Причина масового захоплення криптовалютою може критися у необхідності заповнювати декларації і пояснювати джерела своїх статків. Криптовалюти в Україні не мали правового статусу, тож дослідити їх походження було неможливо. У деклараціях вони визначалися як нематеріальні активи і їхню вартість можна було не вказувати. Отже, декларант міг вказати будь-яку кількість крипти без необхідності доводити, чи має він цю валюту. А потім вказати джерелом свого великого прибутку саме продаж криптовалют. Ідеальна схема, не підкопаєшся.

Бізнес також активно користується криптою. В Україні криптовалюти інтегрували вже понад 380 компаній та благодійних фондів, включаючи MebelOk, Stylus, Cactus та Tabletochki. Їхній перелік постійно поповнюється, оскільки все більше підприємців усвідомлюють переваги прийому цифрових активів. При цьому криптовалюти дозволяють приймати платежі від клієнтів з будь-якої країни світу і власники бізнесу можуть не турбуватися за курси національних валют.

Але досі в Україні бізнесам, які приймають крипту, доводилося балансувати на межі закону та вживати паліативні заходи (усувають ознаки проблеми, не ліквідуючи першопричину цієї проблеми) для проведення криптоплатежів. Наприклад, криптогаманець відкривав директор як фізична особа, або самі платежі проводилися за складними схемами, через банківські рахунки в інших країнах. Причина: криптовалюти не можна було ані покласти на банківський рахунок, ані на бухгалтерський баланс підприємства.

Новий закон «Про внесення змін до доповнень до Цивільного кодексу України, спрямованих на розширення кола об’єктів цивільних прав» вирішує цю проблему: криптовалюти тепер можна буде ставити на баланс як нематеріальні активи. Так, ще будуть потрібні роз’яснення для бухгалтерів від Міністерства фінансів та податкового відомства. Але принципово питання нарешті вирішене.

Визнання криптовалюти майном означає, що тепер її можна купувати, продавати, заповідати, страхувати, давати у заставу тощо. Теоретично це можна було робити і раніше, але у разі виникнення якихось проблем правоохоронні органи та суди опинялися у складному становищі. Просто тому, що не знали, як трактувати те, що не існує у фізичному вигляді. От вкрали у людини криптовалюту – а що саме вкрали? Запис у блокчейні? А де він, той блокчейн? Ах, у віртуальному просторі… А це де? Куди прийти із понятими?

Тепер таких юридичних глухих кутів виникати не повинно. Але що цікаво – і це вже суто українські реалії – визнання криптовалюти майном не означає, що держава дозволила розраховуватися нею як грошима. Однак саме це люди й робитимуть, оскільки тепер бізнес може ставити крипту на бухгалтерський облік як нематеріальні активи.

Насправді виникне ситуація, як сьогодні на Кубі: криптою можна розраховуватись один з одним, з комерційними підприємствами, також можуть розраховуватися бізнеси один з одним. А от платити податки та сплачувати державні послуги, розплачуватись з держпідприємствами – це, будь ласка, у національній валюті. Щоправда, на Кубі такий підхід прописаний офіційно.

Вже зрозуміло, що криптовалюти треба буде декларувати як майно та сплачувати з них податки. Але скільки і як працюватиме цей механізм – стане зрозумілим лише після ухвалення змін до Податкового Кодексу.

Чому саме зараз

Це вже не перша спроба держави легалізувати в Україні криптовалюти. Перша збіглася з початком повномасштабної війни. У лютому 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи», який має вивести ринок цифрових грошей із тіньового сектору економіки. Володимир Зеленський підписав його 15 березня 2022 року. І це, до речі, допомогло залучити з-за кордону великий обсяг пожертв у криптовалюті.

Передбачалося, що завдяки вище згаданому закону в Україні легально зможуть працювати криптобіржі, а банки матимуть можливість відкривати рахунки для криптовалютних компаній. Ну а власникам цифрової валюти буде гарантовано судовий захист їхніх прав.

Однак закон повною мірою так і не набув чинності. Для цього були потрібні зміни до Податкового та Цивільного кодексів України, які б чітко визначили механізм оподаткування віртуальних активів. Однак на початку повномасштабної війни питання поправок до Податкового кодексу відклали. Причина у тому, що наприкінці березня 2022-го Рада ЄС розпочала роботу над єдиними правилами регулювання криптоактивів. У результаті Європарламент затвердив першу у світі збірку вимог до криптовалют МiСА (європейський регламент з регулювання криптоактивів Markets in Crypto Assets). Зважаючи на те, що законодавче регулювання ринку віртуальних активів є обов’язковою умовою євроінтеграції, Україна має синхронізувати своє законодавство із європейськими нормами.

Отже, зараз український закон «Про віртуальні активи» змінюють з урахуванням європейського регламенту MiCA. Після оновлення закону буде прийнято зміни до Податкового кодексу, які дозволять державі обкладати податками операції з криптовалютами.

Але завдяки тому, що криптовалютам надали статусу майна, ставити крипту на бухгалтерський баланс і платити з неї податки (щоправда, у перерахунку вартості активу в гривню за поточним курсом) – можна буде вже зовсім скоро.

Денис Стаджі, для «Главкома»

Нагадаємо Що таке криптовалюта?

НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ

Орися Корчун
Орися Корчун
Інформаційний оглядач інтернет-сайту Правда іф. Журналіст-фрілансер. Випускник Національного університету імені Тараса Шевченка 2009 року.
-Реклама-

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні