Справу з Єдиного державного реєстру судових рішень проаналізував юрист.
Як розповів Роман Лихачов з волонтерського руху «Адвокати ЗСУ», згідно з обставинами справи, військовослужбовець звернувся до суду у зв’язку із тим, що військова частина не звільнила його у зв’язку з наявністю дружини з-поміж осіб з інвалідністю, пише Фіртка.
Він зазначив, що з лютого 2022 року проходить військову службу у військовій частині. 15 листопада 2022 року він надіслав поштою цінним листом на адресу військової частини рапорт про звільнення та відповідний пакет документів, однак в усному порядку отримав відмову.
На вказаний позов військова частина надіслала відкликання, в якому, в тому числі зазначила, що для звільнення військовослужбовця з військової служби йому необхідно подати рапорт встановленої форми на ім’я безпосереднього командира (командир відділення – командир взводу – командир роти – командир батальйону), а не військової частини, який в порядку підпорядкованості клопотатиме про задоволення рапорту військовослужбовця перед вищим командирам.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначив, що під час особливого періоду воєнного стану, подання військовослужбовцем документів на звільнення разом з рапортом не безпосередньому начальнику, а направлення такої поштовим шляхом на адресу військової частини, хоча і є недотриманням приписів статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 233 Положення № 1153/2008, однак не може бути підставою для не розгляду в розумний строк рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби.
Відтак, твердження відповідача про те, що чоловік не подав рапорт встановленої форми на ім’я безпосереднього командира, є безпідставними.
У зв’язку із цим, суд визнав бездіяльність військової частини протиправною та зобов’язав останню розглянути рапорт.