21 операцію переніс 24-річний військовослужбовець Артем Васильєв із Сумщини.
Воїна поранили у боях за Сєвєродонецьк наприкінці травня 2022 року. Нещодавно боєць приїхав з Польщі до Івано-Франківської області на чергове хірургічне втручання. За кордоном медики йому пропонували ампутацію, а в Україні німецькі та вітчизняні лікарі пообіцяли врятувати ногу. Свою історію військовий розповів Суспільному.
У 2021 році Артем Васильєв підписав контракт на службу у 81 окремій аеромобільній бригаді. Зі слів бійця, його бригада однією з перших почала давати відсіч російської армії під час повномасштабного вторгнення.
“Нас перекинули в Рубіжне, там ми боролися за позиції. Два місяці оборонялися, а потім — у Сєвєродонецьку. Після Сєвєродонецька мені й влучило в ногу. Десь сьомий калібр, я думаю. Мені дуже пощастило, що повз нас в цей час якраз проїжджав наш Hummer і мене забрав”, — розповідає Артем Васильєв.
З його слів, за півтора року йому медики провели 21 операцію в Україні й за кордоном. Нещодавно військовий приїхав на Івано-Франківщину з Польщі. Там йому пропонували ампутацію ноги, а в Україні медики пообіцяли її зберегти.
“Намагався переконати польських лікарів. Показував: дивіться, навіщо її відрізати? Нога працездатна — не така, як раніше. Очікую, що все вийде, як треба”, — каже Артем Васильєв.
Наразі військовий перебуває у Першому добровольчому хірургічному шпиталі. Шанси зберегти його ногу — високі, розповідає доктор медичних наук, травматолог-ортопед Вадим Сулима.
“Людина самостійно приходить, навіть без палички стає на ногу. В його випадку ми сподіваємося, що це будуть одні із завершальних операцій, які на такій стопі можна провести”, — пояснює Вадим Сулима.
Артема оперували українські та німецькі хірурги.
Вони приїхали сюди на декілька днів, аби допомогти українським колегам.
“Загалом, це не є така реконструкція, яка затягується на кілька годин. Це — сточення клаптя, висічення нориці, переміщення клаптя тих келоїдних деформацій, які, на жаль, були після травми”, — розповідає Вадим Сулима.
Матір військовослужбовця Ірина Васильєва каже: налаштована тільки на позитивний результат.
“Тяжке поранення. Видалили третину стопи, на жаль. На якомусь етапі з’явилася інфекція, трошки не додивилися. Звідси було багато ускладнень, але, дякувати Богу, вже став на ноги. Треба провести цей останній цикл операцій, аби син сам зміг вже ходити своєю ніжкою. Тримати кулачки, молитися і боротися до кінця”, — говорить Ірина Васильєва.
У Першому добровольчому хірургічному шпиталі троє хірургів, які приїхали з Німеччини, провели українським військовим п’ять операцій різної складності на кінцівках. Усі — безкоштовні, каже директор медичного закладу Станіслав Онищук. З його слів, найдовша операція тривала сім годин — її проводили на кисті.
“Ми розповіли іноземним колегам про ті труднощі, з якими стикаємося під час оперативного лікування пацієнтів. Тих речей, які ми вміємо, мало. Але потреба в них є. Ми тоді говорили про пересадку великих клаптів шкіри на судинній ніжці, про нарощення костей методом Маскулет і про заміщення великих дефектів шкіри”, — розповідає Станіслав Онищук.
Німецький хірург-ортопед Вольф Мучлер, який брав участь у цих операціях, розповідає: 14 українських військових лікуються в університетському госпіталі, де він працює. Медик каже, що часто їздить різними країнами світу, де ділиться своїм досвідом роботи. До України приїхав вдруге.
“Перед тим, як приїхати, ми в листуванні довго обговорювали з українськими колегами всі можливі операції, які можемо зробити. Обговорили, які завдання маємо вирішити внаслідок цих операційних втручань. Вибрали конкретних пацієнтів. Приїхавши, ми ще раз оглянули всіх пацієнтів із франківськими лікарями”, — каже Вольф Мучлер.
За словами Станіслава Онищука, оперувати військових приїжджали троє лікарів з Мюнхена — пластичний хірург та два хірурги-ортопеди. Вони робили операції протягом трьох днів.