Джаггер, Турок і Махно — сапери 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини.
Неподалік лінії фронту на Запоріжжі бійці облаштували “лабораторію”. У ній воїни вдосконалюють технічні засоби для розмінування та створюють нові.
Над чим саме сапери працюють та як їхні винаходи допомагають зберігати життя військовослужбовцям, читайте у репортажі Суспільного.
Дмитро на позивний Джаггер веде нас до приміщення, в якому сапери не лише працюють, а й живуть. Це можна зрозуміти з трьох спальних місць та мотузки, на якій сохне військова форма.
“Раніше нас тут жило четверо. Коли четвертий переїхав, ми поставили стіл, де раніше було його спальне місце, і почали займатися цим усім ділом. Це було у липні 2023 року”, — каже військовий.
Сапер Дмитро на позивний Джаггер. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
До великої війни Джаггер працював інженером-будівельником у Рівному. Електронікою чоловік займався на рівні хобі. На початку вторгнення РФ в Україну він вступив до 104 окремої бригади. Згодом перевівся у Франківську тероборону, і в ній своє захоплення застосував на фронті.
Військовослужбовець 102 бригади Дмитро на позивний Джаггер. Фото: з архіву Джаггера
“Для мене почалося все з пультів для дистанційного підриву. До нас приїжджали проводити навчання, привезли повноцінний американський набір, який використовують військові НАТО. Мене це зацікавило. Така штука коштує грошей, тож дешевше зібрати самому”, — розповідає сапер.
Пульти для дистанційного підриву, які змайстрував сапер Джаггер. Фото: з архіву Джаггера
Пульти Джаггер створював упродовж чотирьох місяців. Майструвати почав у січні 2023 року, але через інтенсивність боїв мав обмаль часу.
Робочий стіл саперів. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Якщо скласти весь той час докупи, то фактично я над ними працював два тижні. Зрозумів, що в цьому є потреба, бо ми так само знешкоджуємо авіабомби, які впали й не розірвалися. А так — закладаєш заряд і на відстані понад 1 кілометр підриваєш”, — пояснює військовий.
Сапери знешкоджують й російські авіабомби, які не здетонували. Фото: з архіву Джаггера
Джаггер знайшов однодумців. З його слів, зараз у саперно-інженерному взводі кожен щось лагодить та конструює. Щотижня до них приїжджає по декілька коробок із запчастинами до винаходів.
Щотижня сапери отримують пакунки із запчастинами до винаходів. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Нічого суперсекретного чи надзвичайного. Звичайні деталі для побутової техніки. Щось знаходимо на місцях, а щось постачає наш стратегічний партнер — вічний AliExpress”, — говорить сапер.
Поки розмовляємо з Джаггером, під’їжджає авто. До “лабораторії” заходять двоє військових з купою коробок різних розмірів. Всередині, очевидно, запчастини. Один з бійців, зачувши тему нашої розмови, жартує: “Ні, це від “Укроборонпрому”.
Сапери Турок та Джаггер. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Знайомимося. Той, що жартував, — старший сапер взводу Володимир Константинопольський на псевдо Турок. Чоловік — родом з Рівного. Свій позивний обрав не лише через етнічне походження (прадід Володимира був турецьким військовим), а й через любов до рок-музики.
Сапер на позивний Турок (2rock) з жартівливою емблемою свого взводу, стилізованою під логотип метал-гурту “Metallica”. Фото: Діана Яців/Суспільне
Турок 20 років працював директором компанії, яка виготовляла візуальну рекламу, а крайні два роки перед повномасштабним вторгненням робив надгробки. 24 лютого 2022 року він пішов добровольцем у військкомат. Спершу служив у Рівненській ТрО, але через деякий час вирішив перевестися у підрозділ, який вже виконував завдання у зоні бойових дій. Так Володимир Константинопольський і потрапив у саперно-інженерний взвод 102 бригади.
Сапер 102 окремої бригади на позивний Турок. Фото: АрміяInform
Саперський металошукач для Володимира — не новий інструмент. У цивільному житті він використовував цей пристрій для пошуку старовинних монет та інших артефактів. На фронті хобі стало роботою.
На фронті хобі сапера на псевдо Турок перетворилося на його роботу. Фото: АрміяInform
Військовий, який разом із військовим на позивний Турком привіз посилки, назвався командиром інженерно-саперного взводу. Його позивний — Махно, бо чоловік родом із Запорізької області. Він каже: там, де народився, зараз проходять “найкрутіші бойові дії”.
Сапери на позивний Махно і Турок. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Ідеї генеруються щодня. Я тут радше і як організатор, і виконавець робіт. Коли Володя щось придумає, намагаюся це втілити. Все-таки — інженер-механік за освітою”, — пояснює Махно.
Тепер ознайомлюємося з технікою, над якою працюють Джаггер, Турок і Махно. Тут є дрон-мінер, дрон-камікадзе та пристрій для інженерної розвідки. За словами командира взводу на позивний Махно, їх постійно вдосконалюють та проводять експерименти.
Дрон-мінер. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Ми брали одну міну вагою 10 кілограмів і садили на дрон-мінер 56-кілограмового хлопчину. Так перевірили вантажопідйомність — понад 60 кг. Батарея розрахована на півтори-дві години. Якщо просто їхати рівною дорогою без перешкод, то на 10 кілометрів її вистачає”, — розповідає Турок.
Старший сапер на позивний Турок керує дроном-мінером. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
З його слів, цей дрон має потенціал у замінуванні та інженерній розвідці, адже на ньому закріплена камера.
“Сидиш у кущах, треба перейти через посадку, а ти знаєш, що там заміновано. Найстрашніші міни — це, певна річ, протипіхотні, бо їх не завжди помітиш. Цією машинкою поїхав. ТМ-62 можна побачити, протипіхотну можеш й не побачити. Але як бахне, то 40 тисяч гривень на запчастини не так шкода. Нога дорожче коштує”, — пояснює Турок.
Дрон-мінер з муляжем ТМ-62. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Сапер на позивний Джаггер каже: більшість пристроїв придбали в інженерів-любителів. У “лабораторії” їх технічно вдосконалюють та адаптовують під умови, з якими найчастіше зіштовхуються у зоні бойових дій.
“Я б не сказав, що це — повноцінні винаходи. Радше пристосування теперішнього до наших потреб та реалій. Менше ручної роботи й, відповідно, менше ризику для наших життів”, — говорить Джаггер.
Два дрони, які вдосконалили сапери. Фото: з архіву Джаггера
Нам показують дрона-мінера та дрона-камікадзе “в дії”. Перший пристрій робить два кола по кімнаті й скидає муляж протитанкової міни. Другий їздить значно жвавіше і спритно долає перешкоди на своєму шляху.
“Він їздить, де хоче. Спочатку ми його задумували, як камікадзе. Тобто він мав під’їхати й підірватися. Тепер його основним завданням буде знешкодження розтяжок і всього іншого. Ми на нього поставили підвіску і виправили проблеми з охолодженням. До ідеалу далеко. Одне зробили — одразу виникають інші ідеї”, — каже Махно.
Дрон-камікадзе може долати різні перешкоди. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Наступний засіб, який нам показують, — це пристрій для інженерної розвідки. Його розробив військовий на псевдо Турок, а в життя втілив Махно. Через зовнішній вигляд сапери жартівливо називають свій винахід “марсоходом від NASA”. Ця машинка оснащена металевими колесами-гусеницями, механічною “хапайкою” та невеликою відеокамерою.
Пристрій для інженерної розвідки, який жартівливо називають “марсоходом від NASA”. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Тихенько під’їхав і подивився. Ця машинка розрахована на 15-20 метрів. Далеко нею не заїдеш. Але якщо ми знаємо, що там щось десь лежить і підходити небезпечно, то можна пустити її. Вона познімає всі розтяжки й вже після неї можна з металошукачем спокійно пройтися”, — розповідає Турок.
Пульт від наземного дрона. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
У “лабораторії” саперів вже лежать бази для нових проєктів. Також, додає Джаггер, хочуть скласти FPV-дрон.
Військовий на позивний Джаггер. Фото: Діана Яців/Суспільне
“Ідея, як у звичайного FPV. З нового тут тільки те, що ми плануємо працювати ним у зв’язці з іншими пристроями. Простіше кажучи: з повітря контролювати наземні безпілотники. Всередину хочемо підв’язати ретранслятор і таким чином збільшити радіус дії наземних дронів”, — пояснює Джаггер.
Зараз сапери працюють над FPV-дроном. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Окрім того, Джаггер, Турок та Махно навчають піхотинців і розвідників, як виявляти розтяжки та пастки. Але призупиняти діяльність “лабораторії” не планують.
Махно, Турок і Джаггер, а також їхні побратими з інженерно-саперного взводу планують продовжувати вдосконалювати пристрої, які допоможуть рятувати військовим життя. Фото: Діана Яців/Суспільне