Військовослужбовець Василь Семко — родом із селища Перегінське, що на Івано-Франківщині. Понад рік чоловік захищав Україну від військових РФ.
Боєць тричі отримував поранення. Після повернення додому він продовжив займатися улюбленою справою — різьбярством.
Як ремесло стало терапією, Василь Семко розповів Суспільному, передає Правда.іф.
“Дякувати Богу, залишився живий”
Василь Семко став на захист України 2 березня 2022 року. На війні був рік — в Авдіївці. Служив головним сержантом роти у 110 бригаді. Боєць був тричі поранений.
“З третім пораненням було вже важко. Але, дякувати Богу, залишився живий. Думаю, мені допомагає моя творча атмосфера. У творчості, якомусь такому світі, відволікаєшся від війни. Щось творю, і воно так трохи проходить. Хоча досить багато ліків приймаю, антидепресантів. Трохи багато пройдено…” — говорить Василь Семко.
Василь Семко воював в Авдіївці. Фото: Василь Семко
На фронті боєць мав талісман, який зробив власноруч.
“Мій талісман — бойко. Пройшов усю війну. Він — з нашої гори Сивулі. Я знайшов там таке дерево — громовицю — і зробив талісман. З війни в мене залишилися вервиця, військовий квиток і цей талісман”, — каже Василь Семко.
З війни у Василя Семка залишилися вервиця, військовий квиток і талісман. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Дерево — унікальне, воно віддає життєву енергію”
Василь Семко почав займатися різьбярством у 13 років.
“Щось різав, пробував. І з того часу так вдосконалювався аж дотепер. Я сам навчався. Дивився, як майстри працюють. Свої композиції придумував і вже вдосконалював їх. По-своєму працював. Я і тепер навчаюся. Зараз досить багато цього можна в інтернеті подивитися і такий розвиток йде”, — каже майстер.
У сім’ї чоловіка ніхто не займався різьбярством.
“З деревом усі працюють: лісоруби чи столяри. А от різьбярством, можна сказати, я почав займатися першим. Але в Перегінську дуже багато на той час займалися різьбленням. Це було дуже популярне ремесло і приносило гроші. Люди з цього жили”, — говорить Василь Семко.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
З його слів, різьбярів стало менше, а саме ремесло занепадає.
“У мене син теж займається різьбленням. Всі ази проходить. Навчається і працює. Я хочу передати досвід передусім своїм дітям, щоб це жило в наступному поколінні. Хочу розвиватися в цьому. Бо зараз суспільство механізоване. А тут — більш творча робота. Дерево таке унікальне. Воно — тепле, воно віддає життєву енергію. Головне це все зрозуміти”, — розповідає Василь Семко.
“Входиш у процес творчості, що не помічаєш часу”
Василь створює вироби різноманітних форм та розмірів. Одні з найбільших мають 2 метри заввишки. Бували й роботи, розповідає різьбяр, над якими доводилося працювати “майже під мікроскопом”.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Тривалість виготовлення виробу залежить від складності, каже Василь Семко.
“Час іде. Місяць, два, три. Може і більше йти, залежно від композиції, наскільки вона складна, і залежно, який в тебе настрій для творення. Деколи я робив вироби, а потім дивувався, як я їх зробив. Тому що так входиш у процес творчості, що не помічаєш часу та як це все проходить”, — розповідає різьбяр.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
За його словами, улюбленою роботою є колекція опришків.
“Оці мої опришки, бойки — вони для душі робилися. Навіть без ескізу. Вони так прийшли до мене і я собі так робив ці композиції”, — говорить майстер.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Зараз Василь Семко працює над композицією, яку виставить на аукціон для Збройних сил України.
“Такий символ України. Всередині — обличчя. Зверху будуть зруйновані будинки у формі пікселів. І воно буде з вогнем. Такі реалії сьогодення”, — говорить Василь Семко.
Василь Семко працює над композицією, яку виставить на аукціон для ЗСУ. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Також у своїй майстерні чоловік відтворює старі бойківські скрині.
“Маю бойківську скриню, ще бабину. Їй вже, напевно, понад 100 років. Я досить багато таких скринь зробив. Відновив усі елементи: різьблення, смерічки. Кожна деталь була переміряна”, — розповідає Василь Семко.
Василь Семко відтворює бойківські скрині. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Терапія ремеслом
Праця в майстерні стала для бійця терапією.
“Мені тепер майстерня допомагає відволіктися від усього. Я більше ніж 12 годин сиджу і творю”, — говорить Василь Семко.
Різьбяр Василь Семко. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Праця в майстерні стала для бійця терапією. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
У майбутньому різьбяр планує допомагати й іншим бійцям реабілітуватися за допомогою ремесла.
“Навесні тут буде вже ціла когорта моїх хлопців. Я це задумував, ще коли в госпіталі був, як адаптуватися, вийти з того світу. І така творчість мені допомагає. Думаю, якщо навчати побратимів, близьких по духу, вони зрозуміють це так, як я розумію. Велике відновлення приходить тоді, коли ти щось створив своїми руками”, — каже Василь Семко.